Справа №522/2117/26
Провадження №1-кс/522/1030/26
16 лютого 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, уродженця с. Победа Хенченського району Республіки Молдова, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження за №12026163510000072 від 27.01.2026 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163510000072 від 27.01.2026 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ВП №5 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163510000072 від 27.01.2026 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації, на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України запроваджено воєнний стан. Відповідно до постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 та 03.03.2022 №194 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», з метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку січня 2026 року у невстановленому досудовим розслідуванні місці у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на отримання прибутку шляхом організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України поза пунктом пропуску, із наданням порад, вказівок та проведенням інструктажів з особами, які намагаються уникнути призову на військову службу або незаконно перетнути державний кордон України до Придністровського регіону Республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України та діючи відповідно до заздалегідь спланованих дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, став на злочинний шлях і умисно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
На виконання злочинного умислу ОСОБА_8 у січні 2026 році, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, достовірно знаючи про обмеження, передбачені законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, діючи умисно, з корисливих мотивів, для організації незаконного переправлення зацікавленої особи через державний кордон України до Придністровського регіону Республіки Молдова, поза межами встановлених пунктів пропуску, залучив малознайомого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Організатором злочинної діяльності був ОСОБА_8 , який підшукував осіб, охочих залишити територію України, ухилившись від мобілізації, встановлював з ними зв'язок, а також координував дії гр. ОСОБА_11 , передаючи інструкції щодо часу, місця та способу переправлення особи через державний кордон України.
Так, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи намір виїхати за межі України у зв'язку з отриманою пропозицією офіційного працевлаштування, дізнався у невстановленої під час проведення досудового розслідування особи, про те, що ОСОБА_13 допомагає в переправленні осіб через державний кордон України.
З метою з'ясування всіх умов та обставин для виїзду за межі України, на початку січня 2026 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_12 зателефонував останньому на мобільний номер телефону та повідомив, що має намір перетнути державний кордон України, в свою чергу ОСОБА_8 запропонував алгоритм дій, спрямованих на здійснення незаконного перетину через Державний кордон України.
В цей же час у ОСОБА_14 виник злочинний умисел з корисливим мотивом на організацію незаконного переправлення гр. ОСОБА_12 через державний кордон України до Придністровського регіону Республіки Молдова поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України.
У цей же день ОСОБА_8 повідомив гр. ОСОБА_12 , що вартість послуг з незаконного перетину кордону буде складати 6500 доларів США, які необхідно буде надати під час зустрічі на перетині державного кордону, на що останній погодився, після чого ОСОБА_8 повідомив, що подальший план дій щодо перетину державного кордону України поза межами пункту пропуску та відповідні поради будуть надані ним додатково.
В подальшому, погодивши час і дату, а саме 14.02.2026, ОСОБА_8 надав ОСОБА_12 вказівки щодо місця зустрічі, повідомивши час виїзду з міста Одеси до міста Новоборисівка Роздільнянського району Одеської області.
Окрім того, ОСОБА_8 надіслав координати за адресою: Одеська область, Роздільнянський район на околиці села Йосипівка, на відстані 300 метрів від державного кордону, за координатами 47°17'56.2"N 29°35'24.0"E, з метою перетину державного кордону пішим шляхом у сторону Придністровського регіону Республіки Молдова, та усуваючи перешкоди з боку правоохоронних органів.
ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, на виконання злочинного умислу, спрямованого на незаконне переправлення особи через державний кордон України поза пунктами пропуску, усуваючи перешкоди, знаходився на постійному зв'язку, з метою контролю та координації дій ОСОБА_12 .
В подальшому, 14 лютого 2026 року о 10 годині 50 хвилин за вказівками ОСОБА_14 , ОСОБА_12 на електричці, яка слідувала маршрутом «Одеса - Вапнярка», прибув до станції Веселий Кут, яка знаходиться в селищі Новоборисівка, Роздільнянського району Одеської області. Продовжуючи виконувати інструкції ОСОБА_14 , ОСОБА_12 зустрівся з раніше незнайомими йому особами, яких в подальшому встановлено як ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , які повинні були за вказівкою ОСОБА_8 посприяти в незаконному перетині ОСОБА_12 державного кордону. Надалі, ОСОБА_11 з метою переміщення заявника до території незаконного перетину, звернувся до ОСОБА_16 , який погодився відвезти вищевказаних осіб до точки, визначеної ОСОБА_17 в якості місця зустрічі.
Так, 14.02.2026, пересуваючись на автомобілі марки «Chery Tiggo SQK7246», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_12 на виконання вказівки ОСОБА_11 , передав останньому грошові кошти в сумі 1000 доларів США, частину з яких, а саме 700 доларів США ОСОБА_11 залишив собі, а 300 доларів США передав ОСОБА_16 в якості винагороди за перевезення вищевказаних громадян.
В подальшому, 14.02.2026 о 17 год. 30 хв. ОСОБА_12 за чіткими вказівками ОСОБА_14 було доставлено на автомобілі до державного кордону - Одеська область, Роздільнянський район на околиці села Йосипівка, на відстані 300 метрів від державного кордону, за координатами 47°17'56.2"N 29°35'24.0"E, де останній зустрівся із ОСОБА_17 , якому передав грошові кошти в сумі 6500 доларів США., однак вказана злочинна діяльність була припинена працівниками Держаної прикордонної служби України.
Таким чином, ОСОБА_13 , виконуючи функції безпосереднього організатора та координатора незаконного переправлення осіб через державний кордон України, який надавав таким особам вказівки, поради, інструкції, керував їх діями, сприяв усуненню перешкод і приховував злочинні дії, вимагав та отримував грошові кошти за свої послуги, обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів.
Підозра, пред'явлена ОСОБА_18 15.02.2026 року, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні належними та допустимими доказами у їх сукупності та взаємозв'язку.
На теперішній час існують ризики, передбачені:
-п. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду, який підтверджується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину та тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від 7 до 9 років), крім того встановлено, що ОСОБА_19 не має міцних соціальних зв'язків;
-п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, який підтверджується тим, що ОСОБА_19 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків з метою примусу останніх змінити покази на свою користь шляхом вмовлянь або погроз, з метою уникнення від кримінальної відповідальності;
-п. 5 ч. 2 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, при цьому на схильність до вчинення злочинів вказує суспільна небезпечність вчиненого ОСОБА_17 кримінального правопорушення.
У зв'язку з викладеним, слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №5 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026163510000072 від 27.01.2026 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_20 14.02.2026 року затримано та 15.02.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, вчинене з корисливих мотивів.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_14 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні вказаного злочину.
Так, пред'явлена ОСОБА_18 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме:
- протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.02.2026;
- протоколом невідкладного обшуку автомобіля марки «Chery Tiggo SQK7246» д/н НОМЕР_1 від 14.02.2026 року;
- постановою про визнання речовими доказами від 15.02.2026;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру (позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна), що підтверджує ризик, визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи те, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, він вчинив тяжке кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, підтверджується наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, на думку слідчого судді, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні у разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховуєсуспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_17 кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_8 зареєстрований в Республіці Молдова та є її громадянином, на території м. Одеса постійного житла немає.
Перелічені обставини, відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою до обрання ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та свідчать, що обрання менш суворого запобіжного заходу до підозрюваного не запобігатиме наведеним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити нові злочини.
Згідно з ст. 183 ч. 2 п. 5 КПК України підозрюваному можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Крім того, на підставі наданих матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення підозрюваному застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Для запобігання встановленим ризикам у випадку внесення застави доцільним буде покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть додатковою гарантією його належної поведінки поряд із ризиком втрати грошових коштів, внесених в якості застави, у випадку невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 183, 194, 197, 371-372, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного в рамках кримінального провадження за №12026163510000072 від 27.01.2026 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, задовольнити частково.
Застосувати відносноОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.04.2026 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання ОСОБА_8 , тобто з 14.02.2026 року.
Визначити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2026 року, тобто у сумі 266240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 коп.) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: «Прізвище, ім'я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси (номер справи, дата ухвали)».
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
5) утримуватись від спілкування зі свідками, допитами в рамках даного кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 14.04.2026 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 18.02.2026 року о 12 год. 45 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1