П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 521/21978/25
Перша інстанція: суддя Бобуйок І.А.,
повний текст судового рішення
складено 29.12.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
при секретарі - Філімович І.М.
за участю
представника апелянта - Гуртовник Ю.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 29 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
22.12.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому просила суд: в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову №20459 від 14.11.2025 року, якою притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 34 000 грн. на директора ПП «ПРАЙМ-РІТЕЙЛ» ОСОБА_1 , провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення директором ПП «ПРАЙМ-РІТЕЙЛ» ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю правопорушення,
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позич зазначила, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №20459 від 14.11.2025 року директора ПП «ПРАЙМРІТЕЙЛ» ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гри. за порушення вимог п.46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. (далі Постанова №1487), а саме нездійснення звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) на (в) підприємстві (установі, організації), з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони перебувають, відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням міського голови «Про стан військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у 2024 році та завдання щодо його покращення у 2025 році» від 10.01.2025р. №10.
Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 29 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задоволено частково.
Скасовано постанову №20459 від 14.11.2025 року, якою притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 34 000 грн. на директора приватного підприємства «ПРАЙМ-РІТЕЙЛ» - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Провадження у справі за фактом вчинення директором приватного підприємства «ПРАЙМ-РІТЕЙЛ» - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт не погоджується з вказаним рішенням суду та вважає його незаконним, прийнятим через неправильно установлені обставини, що мають значення для справи, в тому числі внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, а також внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
14.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято постанову №20459 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскаржуваною постановою директора ПП «ПРАЙМ-РІТЕЙЛ» ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн., за порушення вимог п.46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р., а саме нездійснення звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) на (в) підприємстві (установі, організації), з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності, яких вони перебувають, відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням міського голови «Про стан військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у 2024 році та завдання щодо його покращення у 2025 році» від 10.01.2025 року №10.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» та інших нормативно-правових актів України.
Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов'язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» до обов'язків підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації відноситься, зокрема, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів із числа працюючих, здійснення заходів щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та в особливий період і надання звітності з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
Відповідно до п.47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2 Розпорядження Одеського міського голови №10 від 10.01.2025 року «Про стан військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у 2024 році та завдання щодо його покращення у 2025 році», керівникам виконавчих
органів Одеської міської ради забезпечити безумовне виконання вимог чинного законодавства України щодо організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних у виконавчих органах Одеської міської ради, на підприємствах, в установах та організаціях, які розташовані на території міста Одеси, на період мобілізації та на воєнний час. На офіційному сайті Одеської міської ради (https://omr.gov.ua/ua/acts/mayor/208011/) Розпорядження Одеського міського голови №10 від 10.01.2025 року «Про стан військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у 2024 році та завдання щодо його покращення у 2025 році» опубліковано, однак Графік звіряння до цього розпорядження не прикріплений. Зазначеним розпорядженням (п.1.3.) визначено затвердити Графік звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних резервістів органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які розташовані на території міста Одеси, з обліковими даними документів районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Одеси на 2025 рік.
Згідно з цим графіком особи, відповідальні за ведення військового обліку приватного підприємства «Прайм-рітейл», код - 40165971, АДРЕСА_3 , повинні були прибути у серпні 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи про №4553 про адміністративне правопорушення, вчинене ПП «Прайм-Рітейл» за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 28.10.2025 керівнику приватного підприємства «Прайм - Рітейл» було надіслано виклик про розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якому запропоновано прибути на розгляд справи про адміністративне правопорушення, що відбудеться 14.11.2025 р., о 15:00 год. У приміщенні Хаджибейського РТЦКта СП за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет №14. Згідно з трекінгом поштове відправлення було вручене 31.10.2025 (накладна Укрпошти №6500500176320).
Листом за № 35/25 від 07.11.2025 року ПП «Прайм-Рітейл» повідомило Хаджибейське РТЦКта СП, що в первинні редакції (на січень 2025 року ) графіку звіряння, затвердженого Розпорядженням Одеського міського голови №10 від 10.01.2025 року підприємство було відсутнє. На тих підставах підприємство запланувало звіряння з ІНФОРМАЦІЯ_5 на листопад - грудень 2025 року, на підтвердження надавши копію наказу від 21-ОД від 31.12.2024 року.
Крім цього, листом зазначено, що правопорушення є малозначним, у зв'язку з чим заявник просив штраф не накладати та обмежитись усним зауваженням.
14.11.2025, керівник приватного підприємства «Прайм-рітейл» не прибув до Хаджибейського РТЦКта СП для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови суб'єктом оскарження зазначено, що ПП «ПРАЙМ-РІТЕЙЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40165971) в особі директора (керівника) підприємства (установи, організації) ЛАНТВІТ НАТАЛІЇ АНАТОЛІЇВНИ, допущено порушення вимог п. 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р., а саме нездійснення звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) на (в) підприємстві (установі, організації), з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони перебувають, відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням міського голови «Про стан військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у 2024 році та завдання щодо його покращення у 2025 році» від 10.01.2025 №10.
Колегія суддів критично відноситься до посилань ПП «Прайм-рітейл» стосовно того, що
абз.6 п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. чітко покладає на районні ТЦК та СП обов'язок організації взаємодії з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення.
З цього приводу колегія суддів зазначає, зазначений порядок також передбачає, а саме п.34, що з метою ведення персонального обліку, зокрема підприємства здійснюють взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки щодо строків та способів звіряння даних персонального військового обліку.
Разом з тим, як встановлено колегією суддів підприємство самостійно визначившись, ще в 2024 році щодо графіку звіряння, видавши про це відповідний наказ, не надало цієї інформації ІНФОРМАЦІЯ_6 , тим самим не проявило будь якої взаємодії з відповідними органами, проігнорувавши вимоги закону.
Таким чином, судом встановлено, що приватне підприємство «Прайм-рітейл'ТОВ здійснило порушення законодавства та не надало списки військовозобов'язаних осіб для звіряння, не дотримавшись норм законодавства, визначених п.34 Постанови №1487.
На переконання колегії суддів позивач не зазначив чітко та конкретно по суті скоєного правопорушення, підстави не надання у визначенні законом строки, неоновлення даних у встановлений законом термін, що свідчить правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн, оскільки позивач не виконав свого обов'язку передбаченого п. 46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 р. а саме нездійснення звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які працюють (навчаються) на (в) підприємстві (установі, організації), з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності яких вони перебувають, відповідно до графіка звіряння, затвердженого розпорядженням міського голови «Про стан військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у 2024 році та завдання щодо його покращення у 2025 році» від 10.01.2025 №10, що свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.308; 310; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити, рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 29 грудня 2025 року - скасувати, прийняти у справі №521/21978/25 нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко