18 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26922/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В.
У провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа №420/26922/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій незаконними.
Розгляд означеної справи здійснюється колегією суддів у складі: судді-доповідача - Лук'янчук О.В., суддів: Бітова А.І., Ступакової І.Г.
Уважаючи, що суддя-доповідач Лук'янчук О.В. є необ'єктивною та упередженою ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду скеровано заяву про її відвід.
В обґрунтування вказаного звернення позивачка зазначає, що суддею-доповідачем Лук'янчук О.В. належним чином не перевірено апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на відповідність вимогам процесуального законодавства, з якими законодавець пов'язує можливість залишення її без руху, а тому приймаючи відповідне процесуальне рішення не вказано на всі недоліки апеляційної скарги, зокрема, щодо: відомостей представника скаржника; у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів судом першої інстанції; необхідності подання доказів надіслання апеляційної скарги позивачці. У подальшому, неврахування наведених вище недоліків апеляційної скарги слугувало підставою для безпідставного відкриття апеляційного провадження у справі. Також, на думку ОСОБА_1 , суддею-доповідачем Лук'янчук О.В. безпідставно вирішено питання про витребування матеріалів справи із суду першої інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху. Також, здійснюючи підготовку справи до розгляду поза увагою судді-доповідач Лук'янчук О.В. залишилось те, що в апеляційній скарзі неправильно визначено термін перевірки. Крім того, позивачка зауважує про порушення процедури підготовки справи до апеляційного розгляду, а також неправильно визначену форму судочинства. На думку ОСОБА_1 , у разі розгляду справи суддею-доповідачем Лук'янчук О.В. її буде позбавлено права на доступ до правосуддя, компетентний суд, виклад своєї позиції.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В.
Справу №420/26922/25 для вирішення питання про відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В. передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 справу №420/26922/25 для вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В. на розгляд передано судді Димерлію О.О.
Здійснюючи розгляд вказаної заяви суддя виходить із такого.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Положеннями частин першої, другої статті 36 КАС України передбачено випадки, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Слід зазначити, що приписи статті 36 КАС України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
У цьому світлі суддя звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також, неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суддя уважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема, принципами, які сформульовано у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Як зазначено в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема, такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Поряд з цим, слід відмітити, що не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В. необхідно також взяти до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, процесуальним законодавством зазначено й виняткові випадки, за яких заявлення відводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).
Отже, в контексті вирішення питання про відвід судді, є необґрунтованим посилання Копійки Н.Г. стосовно упередженості судді-доповідача Лук'янчук О.В. у зв'язку з прийняттям процесуальних рішень, зокрема, щодо залишення апеляційної скарги без руху, відкриття апеляційного провадження та призначення справи до апеляційного розгляду.
Не є юридично спроможним довід Копійки Н.Г. стосовно невідповідності апеляційної скарги відповідача вимогам ст. 296 КАС України, адже зазначення представником суб'єкта владних повноважень робочої адреси, замість власної домашньої, забезпечує належний зв'язок із судом та не є порушенням процесуального законодавства, що перешкоджає ідентифікації скаржника або свідчить про упередженість судді при прийнятті скарги до розгляду.
Відхиляються посилання позиваки на відсутність інформації щодо наявності у представника органу архітектурно-будівельного контролю - Рабюк І.О. електронного кабінету, оскільки апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано Рабюк І.О. через підсистему «Електронний Суд». Сам факт подання апеляційної скарги у такий спосіб автоматично підтверджує наявність електронного кабінету у представника відповідача. Застосування такої процесуальної дії як залишення апеляційної скарги без руху за даних підстав є надмірним формалізмом.
Крім того, безпідставним є посилання заявниці на порушення відповідачем при поданні апеляційної скарги вимог пункту 2 частини 5 статті 296 КАС України щодо ненаправлення Копійці Н.Г. апеляційної скарги і заяви про усунення недоліків, т.я. за наслідком дослідження наявних у матеріалах справи документів установлено, що такі документи скеровано до електронного кабінету позивачки.
Означене підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями № 5645856 та №5748973 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
У контексті вирішення ініційованого позивачкою процесуального питання є безпідставним посилання на те, що в апеляційній скарзі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради представником Рабюк І.О. неправильно визначено строк фактичної перевірки, адже оцінка таким обставинам надається під час розгляду справи по суті.
Згідно матеріалів справи, ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №420/26922/25.
Запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати до П'ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу у строк до 10 днів.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 29.01.2026 підготовку до розгляду адміністративної справи закінчено.
Призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання № 9 на 03.03.2026.
Як вказує заявниця, суддею-доповідачем Лук'янчук О.В. не проводилось жодної підготовки справи до розгляду, оскільки станом на 29.01.2026 в апеляційному суді не було справи 420/26922/25.
З даного приводу слід відмітити, що відповідно до п. п. 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Усі документи у справі, які надійшли до суду першої інстанції в паперовому вигляді або через підсистему «Електронний Суд» відскановані та експортовані в комп'ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду», а відтак при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження та призначення справи до апеляційного розгляду в судді була можливості скористатися функціоналом КП «ДСС» («Витребування справ з ЦБД (центральної бази даних)) та дослідити матеріали справи.
Крім того, слід врахувати, що ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 призначено у відкритому судовому засіданні, а ухвалою від 09.02.2026 справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, призначену до розгляду у порядку письмового провадження на 03.03.2026, вирішено розглядати о 12 год. 00 хв. 03.03.2026 в порядку спрощеного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Як вказує ОСОБА_1 , 02.02.2026 до П'ятого апеляційного адміністративного суду засобом поштового зв'язку надійшла її апеляційна скарга від 23.01.2026, за якою станом на 09.02.2026 не вирішено питання про відкриття провадження.
З даного приводу слід вказати таке.
Дійсно 02.02.2026 в П'ятому апеляційному адміністративному суді зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.2 ст.300 КАС України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 298 цього Кодексу.
Порядок обчислення процесуальних строків наведено в статті 120 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Закінчення п'ятиденного строку на відкриття апеляційного провадження припало на вихідні - 07.02.2026 (субота), 08.02.2026 (неділя).
Отже, оскільки закінчення п'ятиденного строку на відкриття апеляційного провадження припало на вихідний день, то цілком правомірним є прийняття ухвали про відкриття апеляційного провадження у перший після нього робочий день - 09.02.2026.
Справу до апеляційного розгляду призначено у відкритому судовому засіданні в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання №9 на 03.03.2026 о 12год 00хв.
З огляду на вказане є безпідставними посилання ОСОБА_1 в досліджуваній частині ініційованого нею звернення.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до апеляційного відхиляються доводи останнього стосовно того, що її позбавлено доступу до правосуддя.
Не вказує на упередженість та необ'єктивність також вирішення суддею-доповідачем Лук'янчук О.В. одноособово в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху питання щодо витребування справи із суду першої інстанції, а свідчить про забезпечення оперативного судового процесу.
За наслідком дослідження мотивів, які наведено ОСОБА_1 у досліджуваному зверненні, слід вказати, що вони зводяться суто до суб'єктивної оцінки заявницею дій/бездіяльності судді-доповідача.
У заяві про відвід не наведено та до суду не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження упередженості чи небезсторонності судді-доповідача Лук'янчук О.В.
Аргументи, якими Копійка Н.Г. мотивує свою заяву про відвід, не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді.
Припущення позивачки не ґрунтується на об'єктивних фактах чи конкретних діях судді, які б апріорі свідчили про її упередженість та небезсторонність.
Наявність інших обставин, які визначено статтею 36 чи статтею 37 КАС України та могли б свідчити про упередженість судді-доповідача Лук'янчук О.В. або її необ'єктивність під час розгляду справи №420/26922/25 позивачкою не доведено, а суддею під час розгляду відповідної заяви не встановлено.
Відтак, на підставі наведеного, заява ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В. задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 241, 248, 321, 325, 328 КАС України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Лук'янчук О.В. - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Димерлій