"16" лютого 2026 р. Справа № 480/10246/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Суми клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду додаткових пояснень Головного управління ДПС у Сумській області в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 945418280706 від 23.07.2024 року, яким на позивача, як фізичну особу- підприємця, накладено штрафні (фінансові) санкції у сумі сто тринадцять тисяч чотириста гривень 00 коп.
Ухвалою суду від 04.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Сторонами подано заяви по суті спору та пояснення. Зокрема, відповідачем подано відзив з доказами на обґрунтування заперечень проти позову (а.с.75-98), додаткові пояснення (а.с.114-116, 231-235), позивачем - відповідь на відзив (а.с.102-110), відповіді на додаткові пояснення (а.с.119-124, 143-146, 240-245).
Ухвалою суду від 06.11.2025 ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання у справі на 26.11.2025 (а.с.164).
Засідання неодноразово відкладалось, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги в Сумській області, яка тривала довгий час, а також для забезпечення участі позивача в засіданні 16.12.2025 в режимі відеоконференції в приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області.
19.01.2026 представник ГУ ДПС у Сумській області подав додаткові пояснення з додатками (а.с.201-214), а позивач, у свою чергу подала пояснення на такі додаткові пояснення відповідача (а.с.221-225), а також клопотання про залишення без розгляду додаткових пояснень відповідача, вмотивоване тим, що таке пояснення підписано Свистун Д.С. без надання доказів її права на самопредставництво підписувати ці пояснення та представляти інтереси ГУ ДПС у Сумській області, а також тим, що ці пояснення надіслані позивачу на його електронну пошту, хоча мають бути надіслані у паперовій формі відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.219-220).
У засіданні позивач підтримала подане клопотання про залишення без розгляду додаткових пояснень Головного управління ДПС у Сумській області.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи поданого клопотання позивача про залишення без розгляду додаткових пояснень Головного управління ДПС у Сумській області, суд вказує наступне.
Частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Крім того, сторони при розгляді справи не позбавлені можливості подавати не лише відзив, відповідь на відзив та заперечення, а й надавати додаткові пояснення, в яких можуть викласти всі свої доводи та міркування щодо викладених сторонами у заявах по суті спору обставин, надавати докази на підтвердження своєї позиції.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Позивач обґрунтовує подане клопотання тим, що додаткові пояснення 19.01.2026 подано особою, яка не підтвердила свої повноваження як представник ГУ ДПС у Сумській області.
Так, частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, представництво юридичної особи може здійснюватися виключно або через особу, яка діє в порядку самопредставництва, або через адвоката. При цьому, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Судом встановлено, що додаткові пояснення від 19.01.2026 подано та підписано Свистун Діаною Сергіївною (далі - Свистун Д.С.).
Разом з тим повноваження Свистун Діани Сергіївни підтверджуються даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких Свистун Діана Сергіївна уповноважена вчиняти дії від імені ДПС без окремого доручення керівника (самопредставництва). Такі повноваження також були перевірені судом під час судового засідання 16.12.2025.
При цьому дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ, як таку, що може вчиняти дії від імені суб'єкта владних повноважень у порядку самопредставництва є належним та достатнім доказом підтвердження таких повноважень.
Щодо посилання позивача на те, що такі пояснення та докази були надіслані на електронну адресу позивача, а не рекомендованим листом за 15годин до засідання, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно із частиною 10 статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Також згідно із частиною 5 статті 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
У цій справі 16.12.2025 у судовому засіданні судом було витребувано у відповідача додаткові докази та запропоновано надати додаткові пояснення (а.с.197). Такі пояснення і докази були надані суду за день до призначеного на 20.01.2026 судового засідання. Також представник відповідача долучив копію скріншоту про направлення 19.01.2026 таких пояснень і доказів на електронну адресу позивача, зазначену нею у позовній заяві.
Отримання таких пояснень та доказів, підписаних кваліфікованим електронним підписом Свистун Д.С. (а.с.246) позивач визнала, а також надала свої пояснення 30.01.2026. Також позивач надала додаткові пояснення 16.02.2026.
При цьому судом враховано, що відповідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Тому право учасників справи на подання заяв по суті справи та пояснень є реалізацією принципу змагальності сторін. Саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об'єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.
Надання додаткових пояснень, у тому числі щодо міркувань (заперечень) іншої сторони сприяє повному та всебічному розгляду справи. Отримання, у цьому випадку, позивачем пояснень 19.01.2026 електронною поштою, не завадило позивачу скористатися своїм правом відреагувати на доводи і докази представника відповідача, шляхом надсилання своїх пояснень, які були долучені судом до справи.
Верховний Суд в постановах від 16.02.2023 у справі № 580/5209/22 та від 28.02.2023 у справі № 260/1322/21 вказав, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Суд також звертає увагу на те, що у рішенні від 13.01.2000 у справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28.10.98 у справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням §1 ст. 6 Конвенції.
При цьому ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Про вказане зазначала і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 145/1330/17 та від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20.
Відтак, слід вказати, що надто суворе трактування судом адміністративно-процесуальних правил у цьому випадку та повернення без розгляду пояснень іншої сторони разом з доказами у справі, та прийняття натомість пояснення позивача, які були подані у тому числі і 16.02.2026 може призвести до порушення принципу змагальності сторін та позбавлення відповідача можливості надати свої заперечення (міркування), на додаткові пояснення позивача, що є неспівмірним, та може вплинути та повний та всебічний розгляд цієї справи.
Відтак, з огляду на вказане вище, враховуючи принцип змагальності сторін та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а також уникаючи надмірного формалізму, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про залишення без розгляду додаткових пояснень Головного управління ДПС у Сумській області.
Керуючись ст.ст. 9, 44, 55, 57, 159, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду додаткових пояснень Головного управління ДПС у Сумській області в адміністративній справі №480/10246/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повна ухвала складена 18.02.2026.
Суддя І.Г. Шевченко