про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2026 року м. Рівне№460/13548/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. розглянувши в порядку письмового провадження окреме процесуальне питання у адміністративній справі за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії, на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії;
зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача у відповідності до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн:
- з 01.05.2020 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році»;
- з 01.03.2021 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»;
- з 01.03.2022 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;
- з 01.03.2023 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- з 01.03.2024 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;
- з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»,
та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.05.2020.
Ухвалою від 06.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В ході судового розгляду судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 - 161 КАС України з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як встановлено судом, позивач просить зобов'язати відповідача провести виплату йому недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.05.2020. При цьому позов пред'явлено 05.08.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом позивач не подав, не подав також і клопотання про поновлення такого строку.
Разом з тим, у позові позивач покликається до судової практики, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17 та Верховним Судом у справах №646/6250/17, №493/1867/17, №201/9987/17 (2-а/201/304/2017), № 806/1952/18, та вважає, що не пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки право позивача на звернення до суду з вимогами до відповідача, щодо перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнтів індексації пенсії у розмірах 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 не обмежується шестимісячним строком звернення до суду.
Судом не може бути прийнято до уваги покликання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, а також у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №806/1952/18, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17 та від 22.01.2019 у справі №201/9987/17 (2-а/201/304/2017), з огляду на те, що вони стосуються пенсій, призначених відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в той час, як пенсія позивачу призначена відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не може бути прийнято судом до уваги і покликання позивача на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, оскільки вони стосуються спорів, які виникли у зв'язку з поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які змінили місце проживання та не повідомили про це орган Пенсійного фонду.
Крім того, суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Відтак, отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 також зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою (п.41 та п.42 постанови).
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2024 у справі №200/422/24, від 27.01.2024 у справі №620/7211/24, від 27.01.2025 у справі №200/24248/24, від 28.01.2024 у справі №120/1483/24, від 28.01.2024 у справі №400/4663/24, від 11.02.2025 у справі №280/3620/24, від 13.02.2025 у справі №280/3296/24, від 18.02.2025 у справі №160/15379/24, від 25.02.2025 у справі №160/14043/24, від 25.02.2025 у справі №160/2250/24, на деякі з них, власне, й покликається позивач у позові. У вказаних судових справах Верховний Суд застосував положення частини другої статті 122 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено та доказами не підтверджено.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Частиною тринадцятою статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 171, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Повна ухвала складена 18 лютого 2026 року.
Суддя Н.О. Дорошенко