17 лютого 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/16734/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області, відповідно до якого просить:
визнати протиправною бездіяльність Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області щодо не здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 25 884,45 грн. відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року при виплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 рік;
зобов'язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб з доходу, нарахованого згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 440/1256/25 у розмірі 25 884,45 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 45 коп.);
визнати протиправними дії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області щодо утримання з виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 рік ОСОБА_1 військового збору в розмірі 5 відсотків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючи на те, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2- 167.5 ст. 167 Кодексу). Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1 пп. 1.2. п. 16? підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу). Ставка військового збору становить 5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного пп.1 пп. 1.2 п. 16? підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу). З урахуванням вищенаведеного Відповідач вважає, що на час оподаткування доходу Позивача, розрахованого та виплаченого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025 в сумі 163 235,36 грн, і який є іншим доходом платника податку в розумінні податкового законодавства ніж дохід військовослужбовця, за обставин коли Позивач вже не відносився до категорії військовослужбовців (станом на 05.12.2025), Відповідачем підставно і правомірно відрахований податок з доходів фізичних осіб 18% в сумі 28 482,36 грн та військовий збір 5% в сумі 7 911,77 грн, а доводи Позивача про протилежне є безпідставними і необґрунтованими.
07.01.2026 позивач надав відповідь на відзив.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №440/1256/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126661753) позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області (вул. Княгіні Ольги, 2, м.Кропивницький, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 26144085) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність протиправною бездіяльність Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби цивільного захисту - 08 листопада 2024 року.
Зобов'язано Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби цивільного захисту - 08 листопада 2024 року.
Зобов'язано Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій та середній заробіток за весь час затримки розрахунку - за період з 09 листопада 2024 року по 19 листопада 2024 року.
Постановою Другого апеліційного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 р. Справа № 440/1256/25 Апеляційну скаргу Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області - задоволено частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 440/1256/25 в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за несвоєчасну виплату компенсації за невикористані дні відпустки як учаснику бойових дій - відмовлено.
Відповідач 06.12.2025 перерахував на особовий рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 163235,36 грн, сплатив прибутковий податок утриманий з доходів фізичних осіб (18%) в сумі 28842,36 грн, сплатив військовий збір (5%) в сумі 7911,77 грн, що підтверджується розрахунком виплати ОСОБА_1 згідно рішення суду по справі №440/1256/25 від 16.04.2025, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Вважаючи протиправною бездіяльність Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області щодо нездійснення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, та помилковим утриманням 5 відсотків військового збору, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок № 44).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище пунктів 2 - 3 Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З матеріалів справи слідує, що з суми донарахованого грошового забезпечення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі №440/1256/25 відповідачем утримано 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб.
Проте, суд зазначає, що одночасно з виплатою позивачеві грошового забезпечення при звільненні на виконання рішення суду позивачу також мала бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення.
Подібний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 року у справі №380/813/22, від 27.09.2023 року у справі №420/23176/21, від 31.01.2024 року у справі №320/6441/22, від 18.04.2024 року у справі №160/10789/22, від 30.04.2024 року у справі №360/700/23, від 27.06.2024 року у справі №580/602/22.
Відповідно до розрахунку виплати ОСОБА_1 згідно рішення суду по справі №440/1256/25 від 16.04.2025 загальна сума складає 163235,36 грн., 18% ПДФО - 28482,36 грн., сума компенсації невикористаної відпустки як учаснику бойових дій за 2017,2018,2019,2020,2021,2022,2024 рік - 1438020,26 грн.
Відтак, при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу сум на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/1256/25 від 16.04.2025 з компенсації невикористаної відпустки як учаснику бойових дій, грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з компенсації невикористаної відпустки як учаснику бойових дій, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому цих сум.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачеві грошової компенсації з посиланням на те, що виплата відбулась на виконання рішення суду, отже такий дохід не пов'язаний з виконанням ним обов'язків несення служби, суд вважає безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата належних позивачеві коштів сталась з вини відповідача, що встановлено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 440/1256/25.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що бездіяльність Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області, яка полягає у непроведенні виплати ОСОБА_1 грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошових коштів є протиправною.
Відтак, позов в частині зобов'язання виплатити грошової компенсації суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого з донарахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 по справі № 440/1256/25 підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб на суму, що була виплачена за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017,2018,2019,2020,2021,2022,2024 рік у сумі 25884,45 грн. (143802,26 * 18%).
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.10.2024 року № 4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом.
Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 відсотків військового збору (5 відсотків замість 1,5 відсотків) з виплаченого грошового забезпечення позивача, що складає 5033,08 грн. (7190,11, грн. : 5 * 3,5).
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем протиправно утриманий військовий збір у розмірі 5% замість належного розміру - 1,5%, то обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись ст. 9, 245 КАС України, дана позовна вимога підлягає задоволенню судом шляхом визнання протиправними дій Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області щодо утримання військового збору у розмірі 5% із суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення при виплаті грошових коштів та зобов'язання Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді різниці надмірно утриманого військового збору між ставкою військового збору 5% та 1,5% із суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення, що була виплачена за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017,2018,2019,2020,2021,2022,2024 рік, у сумі 5033,08 грн. (п'ять тисяч тридцять три гривні вісім копійок).
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області (вул. Княгині Ольги, 2, м. Кропивницький, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 26144085) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області, яка полягає у непроведенні виплати ОСОБА_1 грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб при виплаті грошових коштів.
Зобов'язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб на суму, що була виплачена за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017,2018,2019,2020,2021,2022,2024 рік у сумі 25884,45 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні сорок п'ять копійок).
Визнати протиправними дії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області щодо утримання військового збору у розмірі 5% із суми виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення при виплаті грошових коштів.
Зобов'язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Кіровоградської області виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді різниці надмірно утриманого військового збору між ставкою військового збору 5% та 1,5% із суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення, що була виплачена за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017,2018,2019,2020,2021,2022,2024 рік, у сумі 5033,08 грн. (п'ять тисяч тридцять три гривні вісім копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.І. Молодецький