Справа № 420/20065/25
18 лютого 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача, подану в порядку ст.383 КАС України, в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення згідно з Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду набрало законної сили 10.11.2025 р.
19.01.2026 р. від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Ухвалою від 20.01.2026 р. відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
02.02.2026 р. від представника позивача надійшла заява в порядку ст.383 КАС України, в якій просить "визнати протиправними діяння ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки відповідач до тепер рішення від 08.10.2025 фактично не виконано у нерозривному зв'язку із тим, що судом обрано спосіб захисту відмінний від нами у позовній заяві окресленого". В обґрунтування заяви зазначено, що 25.12.2025 р. державним виконавцем Пересипського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Іскрою С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 79748034, оскільки "25.12.2025 р. до відділу надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.12.2025 р. № 19231, яким повідомляють про те, що вимоги вищевказаного виконавчого документа ними виконано, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 від 13.11.2025 р. № 16863". Представник позивача вказує, що відповідний лист про результати розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не отримував, а матеріали виконавчого провадження не містять.
Ухвалою від 11.02.2026 р. заяву представника позивача, подану в порядку ст.383 КАС України прийнято до розгляду, зобов'язано відповідача у строк до 18.02.2026 р. надати до суду докази виконання судового рішення суду від 08.10.2025 р. у справі № 420/20065/25.
18.02.2026 р. відповідачем надано докази щодо виконання рішення суду.
Розглянувши матеріали справи в письмовому провадженні, згідно ч.5 ст.383 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч.ч.1 та 4 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до п. п. 7, 8 ч. 2 ст.383 КАС України у заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду зазначаються інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч.5 ст.383 КАС України).
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. за №420/20065/25 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти відповідне рішення згідно з Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560.
На виконання вище вказаного зобов'язального припису, відповідач листом від 13.11.2025 р. № 16863 повідомив про ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації через недотримання процедури особистого звернення із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та у зв'язку з не пред'явленням власного військово-обліковий документу.
Вирішуючи питання про повноту та належність виконання відповідачем рішення суду в даній справі, суд враховує, що з позовною заявою позивач звертався саме з огляду на не розгляд відповідачем по суті заяви від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В рішенні суду від 08.10.2025 р. суд виснував, що надіславши особисто засобами поштового зв'язку заяву та документи для вирішення питання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення). Заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання (клопотання). Отримавши таку заяву з додатками, комісія, до компетенції якої належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання цієї заяви повинна була прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, з листа відповідача від 13.11.2025 р. № 16863 вбачається, що заява позивача від 07.05.2025 р. знову не розглянута по суті, тобто відповідач не вирішував питання щодо наявності/відсутності у ОСОБА_1 підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а фактично повторно відмовив у наданні відстрочки з підстав недотримання процедури звернення.
Така поведінка суб'єкта владних повноважень свідчить про свідоме ігнорування правових висновків суду та створює ситуацію, в якій особа буде змушена повторно оскаржувати аналогічні за змістом дії.
Крім того, суд враховує, що відповідач повідомив державного виконавця про повне виконання рішення суду, що призвело до закриття виконавчого провадження. Однак, з огляду на зміст наданих відповідачем доказів, судове рішення в частині розгляду по суті залишилося невиконаним. Не вирішення питання про наявність або відсутність у позивача права на відстрочку по суті є не виконанням судового рішення, що порушує гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд.
За таких обставин, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , є протиправною.
Згідно ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Частинами 4, 5 статті 249 КАС України унормовано, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено положення ст.129-1 Конституції України, ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України, а саме: вчинено бездіяльність щодо невиконання судового рішення у справі № 420/20065/25.
Оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. у справі № 420/20065/25 не виконано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви шляхом постановлення окремої ухвали, якою також у порядку ч.ч.1, 5 ст.249 КАС України необхідно зобов'язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що призвели до невиконання судового рішення, та встановити йому строк для надання відповіді.
Керуючись ст.ст.243, 248, 249, 383 КАС України, суд -
ухвалив:
Заяву представника позивача, подану в порядку ст.383 КАС України, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 07.05.2025 р. про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що призвели до невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 р. у справі № 420/20065/25.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті заходи у 30-денний строк з дня отримання даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко