Справа № 420/30099/25
18 лютого 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у затримці виплати позивачеві суми грошового забезпечення, а саме грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 01 серпня 2025 року по 28 серпня 2025 року;
зобов'язати відповідача здійснити позивачеві виплату у сумі 20648,88 гривень за затримку виплати компенсації за неотримане речове майно за період з 01 серпня 2025 року по 28 серпня 2025 року
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01 червня 2025 року №160, був звільнений з військової служби у відставку за підпунктом “а» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» - досягнення граничного віку перебування на військовій службі. З 1 червня 2025 року позивач виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте, як зазначає позивач, у день виключення із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 йому не було виплачено компенсацію за неотримане речове майно. Таку виплату відповідач провів 29 серпня 2025 року, коли на картковий рахунок позивача надійшли грошові кошти у сумі 21 792 гривні в якості компенсації за неотримане речове майно.
Разом із тим, позивач вказує, що при виплаті компенсації за неотримане речове майно відповідач одночасно не виплатив йому компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, відповідно до положень ст. 116 КЗпП України, чим порушені його права за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 08.09.2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 07.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.
30.10.2025 року військовою частиною НОМЕР_2 за допомогою системи “Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечує.
Ухвалою суду від 07.11.2025 року залучено до участі у справі № 420/30099/25 у якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ). Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 420/30099/25.
Також цією ухвалою суд витребував від Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) довідку за останні два місяця до звільнення зі служби ОСОБА_1 (з визначенням розміру середньоденного грошового забезпечення); інші наявні докази, що стосуються предмета спору.
22.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогою системи “Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечує.
Ознайомившись зі змістом позовних вимог та підстав позову, а також доводами відповідачів, згідно відзиву, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів по справі.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У відповідності з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Предметом позовних вимог є відшкодування позивачу середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2025 року №160, військовослужбовця військової служби за контрактом капітана ОСОБА_2 , командира роти резерву рядового складу, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по особовому складу) від 20 травня 2025 року № 386 з військової служби у відставку за підпунктом "а" (за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з 01 червня 2025 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення.
29.08.2025 року на рахунок позивача зараховані кошти у сумі 21 792,00 грн., як компенсація за неотримане речове майно.
Звернення позивача до суду обумовлено тим, що у день виключення із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 йому не було виплачено компенсацію за неотримане речове майно. Таку виплату відповідач провів 29 серпня 2025 року, однак одночасно не виплатив компенсацію за затримку розрахунку при звільненні, відповідно до положень ст. 116 КЗпП України.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, при вирішенні питання про визначення розміру суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню за затримку розрахунку при звільненні, слід взяти до уваги такі фактори, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат, обставини, за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.
Отже, для вирішенні спору у цій справі необхідно встановити як розмір недоплаченої суми, так і розмір належних позивачеві при звільненні виплат.
Щодо розміру недоплаченої позивачу при звільненні суми, судом встановлено, що ця сума становить 21 792,00 грн.
Щодо розміру виплаченого позивачеві при звільненні грошового забезпечення, у матеріалах справи відсутні відповідні відомості.
Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2025 року №160, цим наказом позивачу нараховано до виплати грошове забезпечення, що підлягає виплаті при звільненні, зокрема:
компенсацію за 08 календарних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік;
компенсацію за 05 календарних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік;
компенсацію за 05 календарних днів щорічної основної відпустки за 2024 рік;
компенсацію за 15 календарних днів щорічної основної відпустки за 2025 рік;
компенсацію за 42 календарних дні порічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2023, 2024 та 2025 роки;
компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Проте, яку повну суму позивачу нараховано та виплачено при звільненні матеріали справи не містять.
З огляду на вказане суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі витребувати від військової частини НОМЕР_2 Довідку/Архівну відомість про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 при звільненні грошового забезпечення, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2025 року №160.
Крім того, суд зазначає, що військовою частиною НОМЕР_2 не виконано ухвалу суду від 07.11.2025 року в частині витребування довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяця до звільнення зі служби (з визначенням розміру середньоденного грошового забезпечення). У зв'язку з чим, суд повторно зобов'язує військову частину НОМЕР_2 надати до суду Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяця до звільнення зі служби (з визначенням розміру середньоденного грошового забезпечення).
Згідно з ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 72, 80, 94, 248 КАС України,
Витребувати від військової частини НОМЕР_2 Довідку/Архівну відомість про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 при звільненні грошового забезпечення, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2025 року №160.
Витребувати повторно від військової частини НОМЕР_2 Довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні два місяця до звільнення зі служби (з визначенням розміру середньоденного грошового забезпечення).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 надати до суду витребувані документи у 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя А.А. Радчук