Справа № 420/36507/25
18 лютого 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул. Єврейська, буд. 43, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645), про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 23.09.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.01.2019 року, допомог на оздоровлення за 2017, 2018, 2019 роки та матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, виплачених 23.09.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року у справі №420/17258/24;
зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 23.09.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.01.2019 року, допомог на оздоровлення за 2017, 2018, 2019 роки та матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019, виплачених 23.09.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року у справі №420/17258/24;
визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 01.02.2019 року по 23.09.2025 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100;
зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 01.02.2019 року по 23.09.2025 року, в розмірі 234513,42 грн.
Адміністративний позов поданий за допомогою системи “Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 01.01.2006 по 31.01.2019 позивач проходив військову службу в Службі безпеки України. 25.01.2019 Наказом Голови СБ України № 86-ОС підполковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби за підпунктом «б», п.61 підпункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас ЗС України та виключений зі списків особового складу з 31.01.2019. 20.12.2024 позивач звернувся до УСБУ із заявою щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2019, нарахування та виплати передбачених законодавством грошових виплат у зв'язку із наданням щорічних основних відпусток за 2017, 2018, 2019 роки. За результатами розгляду заяви УСБУ в її задоволенні було відмовлено та позивач звернувся до суду. Судовим рішенням від 29.04.2025 року у справі № 420/17258/24 позов задоволено. 23.09.2025 позивачем отримано відповідь УСБУ № 65.1/65.23-2601 від 03.10.2025 року про те, що на виконання рішення суду Управлінням нараховано: - грошове забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2019 року у сумі 142322,30 грн.; - допомоги на оздоровлення за 2019 та 2020 роки та матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017, 2018, 2019 у сумі 12285,63 грн.
У подальшому 15.10.2025 позивач звернувся до УСБУ із заявою щодо нарахування та виплати йому: - компенсацію втрати частини доходу з 01.03.2018 по 31.01.2019, відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ та Постанови КМ України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» № 159; - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2019 року по 23.09.2025 року (день фактичної виплати), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100. За результатами розгляду заяви УСБУ в її задоволенні було відмовлено.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати передбачених законодавством грошових виплат, позивач звернувся до суду із цим позовом.
У своїх доводах позивач посилається на те, що на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України, він має право на отримання середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, розрахованого відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100. Щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу позивач, посилаючись на правові позиції Верховного Суду, зокрема, у справі і №240/6583/20, зазначив, що виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу, що не зроблено відповідачем, чим порушені його права.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
19.11.2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, а також витребувані ухвалою суду від 03.11.2025 року докази.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує.
24.11.2025 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій заявник просив уточнити позовні вимоги в частині суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2019 року по 23.09.2025 року, визначивши розмір 236740,80 грн.
Ухвалою суду від 19.12.2025 року прийнято до провадження заяву позивача про уточнення позовних вимог (вхід. №ЕС/123698/25 від 24.11.2025 року).
Ознайомившись зі змістом позовних вимог та підстав позову, а також доводами відповідача, згідно відзиву, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів по справі.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У відповідності з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Предметом позовних вимог є, зокрема, відшкодування позивачу середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.02.2019 року по 23.09.2025 року.
Згідно Витягу з наказу начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області від 31.01.2019 року №49-ОС, підполковника ОСОБА_2 (А-034654), співробітника Служби безпеки України, який звільнений наказом Служби безпеки України від 25 січня 2019 року № 86-OC підпунктом "б" пункту 61, підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у Збройних Сил України, з 1 лютого 2019 року. виключено зі списків особового складу.
Цим самим наказом позивачу нараховано до виплати грошове забезпечення, що підлягає виплаті при звільненні, зокрема:
одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 13 повних календарних років служби;
грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в розмірі 30736 гривень 46 копійок згідно з розпорядженням Центрального управління Служби безпеки України № 255-2017р.
Водночас, після звільнення зі служби між позивачем та відповідачем виникли спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року у справі №420/17258/24, яке набрало законної сили 26.08.2025 року, визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області, допущену з 20.12.2023, яка полягає у неприйнятті рішення щодо нарахування та виплати військовослужбовцю ОСОБА_1 належного йому матеріального та грошового забезпечення, а саме грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.01.2019. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул. Єврейська, 43, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.01.2019 року. Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області, допущену з 20.12.2023, яка полягає у неприйнятті рішення щодо нарахування та виплати військовослужбовцю ОСОБА_1 при вибутті у щорічні основні відпустки за 2017, 2018, 2019 роки допомог на оздоровлення та матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2017,2018, 2019 роки. Зобов'язано Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул. Єврейська, 43, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) несплачені йому при вибутті у щорічні основні відпустки за 2017, 2018, 2019 роки допомог на оздоровлення та матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за 2017,2018, 2019 роки.
22.09.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року у справі №420/17258/24 на рахунок позивача зараховані кошти у сумі 154 607,63 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №2021 від 22.09.2025 року.
Як вважає позивач, оскільки його виключено зі списків особового складу 31.01.2019 року, а остаточний розрахунок проведено 22.09.2025 року, то відповідачем допущено затримку розрахунку при звільненні за період з 01.02.2019 року по 23.09.2025 року, яка компенсується виплатою середнього заробітку, відповідно до ст. 117 КЗпП України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі від 08.10.2025 у справі №489/6074/23 відступила від висновку Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 6 грудня 2024 року у справі №440/6856/22 щодо неможливості застосування до спірних сум (після 19.02.2022 року) принципу співмірності.
Так, ВП ВС зазначила, що розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові ВП ВС від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин.
Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.
Отже, для цілей обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу встановленню підлягає:
(1) розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, обчислений за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100;
(2) загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат;
(3) частку коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат;
(4) частку коштів, яку не було виплачено позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних при звільненні виплат.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, при вирішенні питання про визначення розміру суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню за затримку розрахунку при звільненні, слід взяти до уваги такі фактори, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат, обставини, за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.
Отже, для вирішенні спору у цій справі необхідно встановити як розмір недоплаченої суми, так і розмір належних позивачеві при звільненні виплат.
Щодо розміру недоплаченої позивачу при звільненні суми, судом встановлено, що ця сума становить 154 607,63 грн.
Щодо розміру виплаченого позивачеві при звільненні грошового забезпечення, у матеріалах справи відсутні відповідні відомості.
Згідно Витягу з наказу начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області від 31.01.2019 року №49-ОС, позивачу нараховано до виплати грошове забезпечення, що підлягає виплаті при звільненні, зокрема:
одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 13 повних календарних років служби;
грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в розмірі 30736, 46 грн.
Проте, яку повну суму позивачу нараховано та виплачено при звільненні матеріали справи не містять.
З огляду на вказане суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного з'ясування обставин у справі витребувати від Управління Служби безпеки України в Одеській області Довідку про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 при звільненні грошового забезпечення, відповідно до наказу начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області від 31.01.2019 року №49-ОС.
Згідно з ч.ч. 6-9 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 72, 80, 94, 248 КАС України,
Витребувати від Управління Служби безпеки України в Одеській області Довідку про розмір нарахованого та виплаченого ОСОБА_1 при звільненні грошового забезпечення, відповідно до наказу начальника Управління Служби безпеки України в Одеській області від 31.01.2019 року №49-ОС.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Одеській області надати до суду витребувані документи у 5-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя А.А. Радчук