про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2026 року м. Київ № 320/6257/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), в якому просить суд:
- відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі в порядку адміністративного судочинства, оскільки предмет позову пов'язаний з вимогами, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства;
- в разі відкриття провадження по справі та розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 21350 (двадцять одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 07 коп. в якості сплати за інфляційні збитки за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року. Зазначені грошові кошти стягнути з будь-якого розрахункового рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві;
- в разі відкриття провадження по справі та розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8006 (вісім тисяч шість) грн. 27 коп. в якості сплати трьох відсотків річних за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року. Зазначені грошові кошти стягнути з будь-якого розрахункового рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві;
- в разі відкриття провадження по справі та розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 29356 (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 34 коп. в якості сплати за моральну шкоду за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року, пов'язану з тривалим невиконанням Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.08.2022 року по справі №640/33351/20. Зазначені грошові кошти стягнути з будь-якого розрахункового рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві;
- в разі відкриття провадження по справі та розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі, яка кореспондує задоволеним позовним вимогам.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд виходить із того, що реалізація права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, здійснюється у порядку та межах, визначених процесуальним законом.
Згідно зі статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити чітке визначення предмета позову, способу судового захисту, обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також належне правове обґрунтування та розрахунок грошових вимог у разі їх заявлення.
Принцип верховенства права передбачає, зокрема, вимогу юридичної визначеності, яка полягає у чіткості правової позиції сторони, передбачуваності процесуальних наслідків та визначеності меж судового розгляду.
Аналіз змісту позовної заяви свідчить, що позивач одночасно: просить відмовити у відкритті провадження у справі у зв'язку з належністю спору до цивільної юрисдикції; заявляє вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, трьох відсотків річних та моральної шкоди у порядку адміністративного судочинства.
Таке поєднання вимог є взаємовиключним та свідчить про відсутність визначеного волевиявлення щодо обраної юрисдикції та способу судового захисту.
Питання відкриття провадження у справі є процесуальною прерогативою суду та вирішується відповідно до статей 169- 171 КАС України. Воно не може бути предметом позовної вимоги, оскільки не стосується матеріального права позивача.
Невизначеність процесуальної позиції позивача унеможливлює встановлення меж судового розгляду, що суперечить принципу змагальності та диспозитивності адміністративного процесу.
Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, у яких хоча б одна сторона здійснює владні управлінські функції.
Заявлені позовні вимоги пов'язані з невиконанням судового рішення та стягненням грошових сум як наслідку такого невиконання. Водночас позовна заява не містить належного обґрунтування того, у чому саме полягає оскаржувана протиправна дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень як предмет публічно-правового спору.
Позивачем не визначено: чи є предметом спору бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення; чи заявляється самостійна вимога про відшкодування шкоди; чи ґрунтуються заявлені вимоги на нормах публічного чи приватного права.
Відсутність чіткого визначення правової природи спірних вимог унеможливлює попередню оцінку належності спору до адміністративної юрисдикції.
Суд наголошує, що розмежування юрисдикції має здійснюватися з урахуванням суті спірних правовідносин, а не лише формального статусу відповідача. Сам по собі факт участі суб'єкта владних повноважень у спорі не зумовлює автоматичну належність спору до адміністративної юрисдикції.
Принцип належного врядування передбачає обов'язок суб'єкта владних повноважень діяти сумлінно та ефективно, однак реалізація цього принципу в судовому порядку потребує чіткого формулювання предмета спору та способу захисту.
Водночас суд, керуючись принципом процесуальної економії, не може розпочати провадження у справі за відсутності визначеного предмета позову та належного правового обґрунтування вимог, оскільки це призвело б до розгляду справи поза межами чітко окресленого спору.
Також вимога про відшкодування моральної шкоди заявлена без наведення обставин, що свідчили б про наявність протиправної поведінки відповідача у межах визначеного предмета спору, настання негативних наслідків та причинно-наслідкового зв'язку між ними.
За відсутності таких даних суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість та правову природу заявлених вимог.
З огляду на викладене позовна заява не відповідає вимогам процесуальної визначеності, не містить чітко сформульованого предмета спору та належного способу судового захисту, а також не дає можливості встановити юрисдикційну належність спору.
Такі недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі та підлягають усуненню шляхом подання уточненої позовної заяви, у якій має бути: чітко визначено обрану юрисдикцію; сформульовано однорідні та логічно узгоджені позовні вимоги; наведено правове обґрунтування заявлених вимог; подано належний розрахунок грошових сум; індивідуальний акт, який засвідчує протиправні дії або бездіяльність відповідача та/або інші докази звернення з спірними питаннями до відповідача, отримання відповідачем відповідного звернення та отримані від відповідача відповіді або закінчення терміну для надання відповіді, що свідчитиме про протиправну бездіяльність.
Лише після усунення зазначених недоліків суд зможе здійснити належну юрисдикційну оцінку спору та вирішити питання про відкриття провадження відповідно до вимог КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.