про визнання заявленого відводу судді необґрунтованим
17 лютого 2026 року № 320/51915/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі № 320/51915/25 за позовом Київської Митрополії Української Православної Церкви до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про визнання протиправним та нечинним наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київська Митрополія Української Православної Церкви з позовом до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті про визнання протиправним та нечинним наказу відповідача від 30.06.2025р. №Н-96/04 "Про затвердження форми припису про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації".
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 23.10.2025р. позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
В ухвалі суд надав позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання уточненої позовної заяви з обґрунтуванням позовних вимог, а саме вказати які права свободи чи законні інтереси позивача порушені відповідачем у межах спірних правовідносинах.
На виконання вимог ухвали позивач надав до суду уточнену позовну заяву.
Ухвалою суду від 06.11.2025р. позовну заяву повернуто позивачеві згідно приписів ч. 4 ст. 169 КАС України.
Постановою ШААС від 14.01.2026р. наведену ухвалу суду скасовано, справу направлено до КОАС для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 03.02.2026р. провадження по справі № 320/51915/25 за наведеним позовом відкрито, вирішено здійснювати її розгляд у спрощеному провадженні без призначення судового засідання.
16.02.2025р. канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про відвід судді, в якій заявник просить суд відвести суддю Марича Є.В. від розгляду даної справи.
Подана заява мотивована незгодою із правомірністю процесуального рішення судді, яким залишено позовну заяву позивача без розгляду ухвалою суду від 06.11.2025р.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 КАС України якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
З аналізу поданої представником позивача заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу незгоду з процесуальним рішенням судді (залишення позовної заяви без розгляду), ухваленим під час розгляду даної адміністративної справи.
Відтак, суд вважає, що мотиви, наведені у заяві про відвід судді, не дають підстав для застосування відводу судді. При цьому, у поданих заявах відсутні підстави для відводу судді, передбачені ст. 36 КАС України, що безумовно свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали цієї справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 31, 36, 40, 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В. у справі за № 320/51915/25.
2. Матеріали адміністративної справи за № 320/51915/25 передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.