12 лютого 2026 року № 826/9618/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного підприємства «Навчальний заклад «Європейський колегіум» про застосування заходів реагування,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з позовом до Приватного підприємства «Навчальний заклад «Європейський колегіум», у якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного підприємства «Навчальний заклад «Європейський колегіум», розташованого за адресою: вулиця Сєченова, 9, Голосіївський район міста Києва.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки приміщення Приватного підприємства «Навчальний заклад «Європейський колегіум» що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сєченкова, 9 у Голосіївському районі м. Києва, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі № 826/9618/18, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У подальшому адміністративну справу № 826/9618/18 на виконання положень пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IХ надіслано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана справа передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_1 ) прийнято справу до свого провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді, дану справу передано на повторний автоматизований розподіл справи між суддями.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями головуючим суддею визначено суддю Лиска I.Г., а справу передано на розгляд останньому.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження.
Відповідач подав до суду відзив, якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що Позивач посилається на акт перевірки пожежного законодавства від 27.04.2018 №89, яким виявлено 18 порушень. Відповідач вказує, що на даний час відсутні всі порушення, крім порушень, які стосуються невстановленої пожежної сигналізації, вирішення питання встановлення якої може вирішити лише управління освіти Голосіївської РДА, яке на даний час проводить відповідні тендери для пошуку виконавців робіт. Доказами зазначених обставин є акти позапланових перевірок від 29.08.2018 №281 та від 15.11.2018 №360, які були проведенні за зверненнями Приватного підприємства «Навчальний заклад «Європейський колегіум» та експертний висновок від 13.11.2018 року.
Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій останній підтримав усі свої позовні вимоги, наголошував на тому, що системи протипожежного захисту є необхідним протипожежним заходом щодо забезпечення пожежної безпеки навчального закладу, який спрямований на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Системи протипожежного захисту повинні працювати цілодобово.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено про встановлення пожежної сигналізації та надано відповідні докази, а отже, відповідач усунув усі недоліки, які були виявлені під час проведення перевірки.
До суду надійшли додаткові пояснення позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», протокольного рішення за результатами засідання Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 11, наказу ДСНС України від 29.03.2018 № 202 "Про здійснення позапланових перевірок", наказу МВС України від 02.11.2015 № 1337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 № 1467/27912, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 02.04.2018 № 206 "Про проведення позапланових перевірок".
Згідно Наказу № 206 провідному інспектору відділу пожежної безпеки управління запобігання надзвичайним ситуаціям Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві доручено у період з 18.04.2018 по 27.05.2018 провести позапланову перевірку приміщення код ЄДРПОУ: 32302671 (далі - ПП «Навчальний заклад «Європейський Колегіум» або Підприємство), розташованого за адресою: вул. Сєченова, 9 в Голосіївському районі міста Києва на предмет дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
На підставі наказу № 206, видано посвідчення від 11.04.2018 № 734 (далі - посвідчення) на проведення перевірки Приватного підприємства «Навчальний заклад «Європейський Колегіум», розташованого за адресою м. Київ, вул. Сеченова, 9 в Голосіївському районі міста Києва.
18.05.2018 перед початком здійснення перевірки провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, капітан служби цивільного захисту Литвин Володимир Григорович, вручено відповідальному координатору з охорони праці, пожежної безпеки, цивільного захисту Підприємства Ареховій Олені Василівні посвідчення та службове посвідчення, яке засвідчують особу перевірячого.
Під час здійснення перевірки встановлено, що підприємство експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме у кількості 18 порушень.
За результатами перевірки складено Акт від 27.04.2018, який складений за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 27.04.2018 №89.
29.08.2018 Позивачем був складений Акт № 281 за результатами проведеного ним позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Позивач встановив наявність на вказаному об'єкті Відповідача лише 1 (одне) порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з числа 18 порушень, які були зафіксовані в Акті № 89.
В подальшому, ПП «Навчальний заклад «Європейський колегіум» здійснило встановлення пожежної сигналізації, що підтверджено Актом №296-11-ПС Комісії Управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
Позивачем зазначено, що зазначені докази не можуть бути враховані під час ухвалення рішення по суті справи та слугувати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Головного управління, оскільки Акт № 296-11-ПС 2019 не має всіх необхідних реквізитів, а саме дати підписання акту на кожній сторінці та підпису голови комісії - представника замовника (забудовника) на 2 сторінці, тому стверджувати про реальне влаштування системи неможливо.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організаційно-правові засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 3 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Частиною першою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статті 65 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки - це діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання, крім суб'єктів господарювання, які займаються незалежною професійною діяльністю за місцем проживання та не використовують найману працю, аварійно-рятувальними службами.
Державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснюється у встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо суб'єктів, визначених статтею 65 цього Кодексу, здійснює заходи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки шляхом проведення планових та позапланових перевірок земельних ділянок, будинків, будівель, споруд, у тому числі тих, що будуються, їх комплексів та/або частин будь-якого призначення та будь-якої форми власності (далі - об'єкти нагляду).
Плановою перевіркою є перевірка, передбачена річним планом перевірок об'єктів нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, який затверджується не пізніше 1 грудня року, що передує плановому, керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його заступником.
Позаплановою перевіркою є перевірка, не передбачена річним планом перевірок об'єктів нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 66 КЦЗ України підставою для проведення позапланової перевірки є подання суб'єктами, визначеними статтею 65 цього Кодексу, письмової заяви про проведення перевірки об'єкта нагляду за їх бажанням; необхідність перевірки виконання вимог приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, виданих за результатами проведення попередньої перевірки об'єкта нагляду суб'єктами, визначеними статтею 65 цього Кодексу. Така позапланова перевірка проводиться не раніше останнього дня строку для усунення порушення, визначеного приписом або іншим розпорядчим документом, та не пізніш як через два місяці із зазначеного дня.
Відповідно до частини першої статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга статті 68 КЦЗ України).
Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга цієї статті).
Системний аналіз правових норм у цій справі дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20, від 29 лютого 2024 року у справі № 420/1984/20, від 19 вересня 2024 року у справі № 280/693/20.
У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.
Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
До таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18.
Слід також врахувати, що у постанові від 16 червня 2022 року у справі № 640/10140/20 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону № 877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 815/6365/17.
Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені в Акті №89 перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють чи перебувають на Приватному підприємстві «Навчальний заклад «Європейський колегіум», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Сєченкова, 9 у Голосіївському районі м. Києва. Так, під час розгляду справи відповідачем надано докази щодо усунення всіх порушень окрім одного, а саме: невстановленої пожежної сигналізації та надано письмові пояснення щодо вчинення дій з метою усунення виявлених під час повторної перевірки порушень.
Також, судом встановлено, що наданими доказами у запереченнях на відповідь на відзив, ПП «Навчальний заклад «Європейський колегіум» підтверджено встановлення пожежної сигналізації. А саме: акт № 296-11-ПС 2019 року, договір про закупівлю № 296 від 20.08.2019 та копію листа управління освіти Голосіївської районної в місті державної адміністрації від 22.05.2024 № 651 про встановлення автоматичної пожежної сигналізації.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, проаналізувавши матеріали справи та надані докази, зазначає, що виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в акті перевірки від 27.04.2018 року №89 усунені, що свідчить про добросовісну поведінку відповідача, спрямовану на забезпечення безпеки життю та здоров'я людей та власного персоналу. Доказів протилежного позивачем не надано.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, КАС України, суд, -
У задоволені позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.