17 лютого 2026 року м. Київ справа №320/35623/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Марича Є.В., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії при розгляді заяви-скарги ОСОБА_1 від 25.05.2024 року на рішення ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (юридична адреса: 21018. м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 185) від 26 квітня 2024 року № 826, оскільки Відповідач відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 р., при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів, а відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК ЗСУ про перегляд постанови ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону щодо ОСОБА_1 свідчить про те, що Відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію (ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.05.2024 року про перегляд висновку ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (юридична адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 185) від 26 квітня 2024 року № 826 з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що довідкою військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону №826 від 26.04.2024 його, як військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , було визнано придатним до військової служби. У зв'язку з цим позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із заявою про перегляд висновків військово-лікарської комісії.
Проте листом від 06.06.2024 Центральна ВЛК ЗС України повідомила, що підстав для скасування постанови ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону немає.
Зазначає, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів, а відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Позивач вважає, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо не прийняття постанови за результатами розгляду скарги.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали у строк, зазначений в ухвалі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
У травні 2024 року позивач звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України із заявою щодо перегляду висновку ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону від 26 квітня 2024 року № 826.
За результатами розгляду заяви позивача, 06.06.2024 року відповідачем було направлено лист-відповідь за №598/9/12647, в якій зазначено про розгляд скарги позивача.
Оскільки Відповідач оформив свій висновок листом, а не вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів, позивач вважає такі дій протиправними та звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХII (далі - Закон №2232).
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-ХII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800.
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК, лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402.
Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.
ЦВЛК має право, серед іншого, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах.
Підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, а також розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим
Положенням постанови будь-якої ВК Збройних Сил України. Відповідно до 2.3.5. Положення № 402 Постанови ЦВЛІК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Системний аналіз вищенаведених приписів Положення №402 дає суду підстави прийти до висновку, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити у відповідності до п. 2.3.5. Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 розглянута відповідачем не у відповідності до приписів Положення №402, що дає підстави для задоволення позовних вимог та зобов'язання ЦВЛК розглянути заяву та прийняти відповідну постанову. Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
У той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
При цьому, щодо вимоги позивача в частині оформлення вмотивованої постанови, а не листа, з викладенням всіх обставин та аргументів, є передчасною, оскільки вказана постанова ще не прийнята.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України “Про судовий збір». Керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179, юридична адреса відповідача: 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16) про визнання протиправною бездіяльності - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179; юридична адреса відповідача: 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16) щодо розгляду заяви-скарги ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) від 25.05.2024р. на рішення ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (юридична адреса: 21018. м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 185) від 26 квітня 2024 року № 826.
3. Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (ЄДРПОУ 08356179, юридична адреса відповідача: 01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16) повторно розглянути заяву (скаргу) ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) від 25.05.2024р. про перегляд висновку ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (юридична адреса: 21018, м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 185) від 26.04.2024р. № 826 з прийняттям постанови відповідно до п.п. 2.3.3 - 2.3.5 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. № 402.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.