ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" лютого 2026 р. справа № 300/4421/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке викладене в протоколі № 11 від 26.03.2025 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
- зобов'язати комісію
ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на строк дії законних підстав, які надають право на відстрочку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак рішенням комісії з питань надання відстрочки у наданні відстрочки позивачу відмовлено, оскільки ним не надано доказів перебування дітей від колишнього шлюбу на його утриманні. Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки ним до заяви про надання відстрочки було долучено всі необхідні документи, які підтверджують утримання ним неповнолітніх дітей, проте відповідач, не взявши їх до уваги, безпідставно відмовив у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (а.с. 1-66).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 68-69).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 82), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 82), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 82), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
08.10.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказує, що комісією з питань надання відстрочки було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 08.01.2025 року, яка надійшла до ІНФОРМАЦІЯ_3 16.09.2024 року, і, протоколом № 11 від 26.03.2025 було прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Дії відповідача аргументовані тим, що позивач до поданої ним заяви про надання відстрочки не долучив всіх необхідних доказів того, що саме ним здійснюється утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є його дітьми від попереднього шлюбу. Відповідач зазначає, що судом визначено проживання дітей позивача від попереднього шлюбу із матір'ю ОСОБА_4 . Також вказує на те, що надані позивачем акти обстеження матеріально-побутових умов, копія посвідчення багатодітної родини, договору щодо визначення місця проживання та утримання дітей не підтверджують факт утримання позивачем таких дітей. З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог законодавства, а тому просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 74-77).
13.10.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли пояснення по справі, схожі за змістом на відзив на позовну заяву (а.с. 78-81.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 30.10.2025 по 07.11.2025, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 08.01.2025 звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ, у зв'язку з наявністю більше трьох дітей віком до 18 років на утриманні позивача (а.с. 12-13).
До заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачем долучено:
акт обстеження матеріально-побутових умов № 191 від 05.11.2024;
копію посвідчення особи, яка має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей серії БС № 468898;
копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.11.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;
копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_7 , матір - ОСОБА_5 ;
копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_7 , матір - ОСОБА_5 ;
копію свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_4 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_1 , матір - ОСОБА_5 ;
копію свідоцтва про народження ОСОБА_10 серії НОМЕР_5 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_1 , матір - ОСОБА_5 ;
копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_11 , матір - ОСОБА_4 ;
копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_11 , матір - ОСОБА_4 ;
свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_8 з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_1 », рішення від 26.03.2018 (а.с. 14-32).
З акту обстеження матеріально-побутових умов № 191 від 05.11.2024, разом із позивачем проживають ОСОБА_6 (2009 року народження), ОСОБА_12 (2007 року народження), ОСОБА_8 (2012 року народження), ОСОБА_13 (2016 року народження), ОСОБА_9 (2019 року народження) та ОСОБА_10 (2023 року народження). Аналогічна інформація зазначена у посвідчені особи, яка має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
До матеріалів справи позивачем долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_9 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_14 , матір - ОСОБА_5 (а.с. 22).
26.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 протоколом № 11 прийняв рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Про прийняте рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав ОСОБА_9 повідомлення № 11/1631/1 від 26.03.2025, в якому зазначило з поданих позивачем документів вбачається, що від попередньої дружини позивача, ОСОБА_4 народилися дві доньки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте позивачем не надано доказів утримання цих дітей. З теперішньою дружиною ОСОБА_5 у позивача є двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Таким чином, позивачем не надано доказів утримання дітей колишньої дружини, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право на відстрочку (а.с. 10-11).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у наданні відстрочки протиправними, з метою зобов'язання повторно розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та надати таку відстрочку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі, також - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
приписку до призовних дільниць;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі, також - Закон № 3543-XII).
Статтею 1 Закону № 3543-XII встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (частина 7 статті 23 Закону № 3543-XII).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (надалі, також - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно із пунктом 11 вищевказаного Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до пункту 3 Додатку 5 до Порядку № 560, до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону № 3543-ХІІ додаються:
свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (пункт 59 Порядку № 560).
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Щодо заяви, що становить предмет позову судом встановлено, що позивач направив засобами поштового зв'язку до відповідача заяву від 08.01.2025 року, в якій повідомив, що є особою, яка на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та просив розглянути та оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви додано пакет документів, а саме акт обстеження матеріально-побутових умов № 191 від 05.11.2024; копію посвідчення особи, яка має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей серії БС № 468898; копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.11.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_7 , матір - ОСОБА_5 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_7 , матір - ОСОБА_5 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_9 серії НОМЕР_4 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_1 , матір - ОСОБА_5 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_10 серії НОМЕР_5 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_1 , матір - ОСОБА_5 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_11 , матір - ОСОБА_4 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_11 , матір - ОСОБА_4 ; свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_8 з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_1 », рішення від 26.03.2018 (а.с. 14-32).
З акту обстеження матеріально-побутових умов № 191 від 05.11.2024, разом із позивачем проживають ОСОБА_6 (2009 року народження), ОСОБА_12 (2007 року народження), ОСОБА_8 (2012 року народження), ОСОБА_13 (2016 року народження), ОСОБА_9 (2019 року народження) та ОСОБА_10 (2023 року народження). Аналогічна інформація зазначена у посвідчені особи, яка має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
До матеріалів справи позивачем долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_9 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_14 , матір - ОСОБА_5 .
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що з поданих позивачем документів вбачається, що від попередньої дружини позивача, ОСОБА_4 народилися дві доньки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проте позивачем не надано доказів утримання цих дітей. З теперішньою дружиною ОСОБА_5 у позивача є двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Таким чином, позивачем не надано доказів утримання дітей колишньої дружини, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право на відстрочку. Копії свідоцтв про народження інших дітей не долучалися.
Позивач стверджує, що діти перебувають на його утриманні, на підтвердження чого надає:
договір щодо визначення місця проживання та утримання дитини від 20.03.2025, відповідно до змісту якого між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 бере на себе зобов'язання щодо фактичного утримання дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 ;
копію заяви про приєднання, вклад «Джуніор» від 09.05.2025 на ім'я ОСОБА_3 щодо змісту якого ОСОБА_1 має право поповнювати вклад, за яким ОСОБА_3 набуде право на розпорядження даним вкладом з 21.10.2033 року (а.с. 36-41);
копію заяви про приєднання, вклад «Джуніор» від 09.05.2025 на ім'я ОСОБА_2 щодо змісту якого ОСОБА_1 має право поповнювати вклад, за яким ОСОБА_2 набуде право на розпорядження даним вкладом з 15.08.2029 року (а.с. 42-47).
На думку позивача, оскільки діти дружини від попередніх шлюбів проживають з ними, вони перебувають на повному утриманні позивача, відтак позивач має право на відстрочку від військової служби на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону № 2232-ХІІ.
При цьому, відповідачем зазначено, що позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з відсутністю документів, а саме:
свідоцтв про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного та один із документів, що підтверджує факт утримання: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю) або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положення статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
Слід зазначити, що у Порядку № 560 (додаток 5 до Порядку № 560) визначено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Такими документами (для жінок та чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці) є наступні документи:
свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та (або)
рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), що є військовозобов'язаним;
письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні;
свідоцтво про шлюб з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов'язаного за категорією стягнення (характером зобов'язання) стягнення аліментів з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.
Суд бере до уваги, що частина 1 статті 268 Сімейного кодексу України встановлює обов'язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка, а саме, мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу .
Натомість, у позивача не виникло такого обов'язку, як зазначено в статті 268 Сімейного кодексу України щодо дітей:
ОСОБА_6 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_7 , матір - ОСОБА_5 ;
ОСОБА_8 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_7 , матір - ОСОБА_5 ;
ОСОБА_13 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_14 , матір - ОСОБА_5 .
оскільки вказані діти мають батька та матір, які зобов'язані їх утримувати. Доказів того, що у ОСОБА_7 та ОСОБА_14 відсутні обов'язки щодо утримання ними своїх зазначених дітей, ані суду ані відповідачу позивачем не надано.
Позивачем підтверджено здійснення утримання, в яких батьком вказано ОСОБА_1 :
ОСОБА_9 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_1 , матір - ОСОБА_5 ;
ОСОБА_10 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_1 , матір - ОСОБА_5 .
Щодо дітей позивача від попереднього шлюбу, то суд звертає увагу позивача на наступне.
Позивачем надано до суду наступні документи:
копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_11 , матір - ОСОБА_4 ;
копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_7 , в якому батьком дитини зазначений ОСОБА_11 , матір - ОСОБА_4 ;
копію заяви про приєднання, вклад «Джуніор» від 09.05.2025 на ім'я ОСОБА_3 щодо змісту якого ОСОБА_1 має право поповнювати вклад, за яким ОСОБА_3 набуде право на розпорядження даним вкладом з 21.10.2033 року;
копію заяви про приєднання, вклад «Джуніор» від 09.05.2025 на ім'я ОСОБА_2 щодо змісту якого ОСОБА_1 має право поповнювати вклад, за яким ОСОБА_2 набуде право на розпорядження даним вкладом з 15.08.2029 року.
Відповідно до копії рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.03.2018 у справі № 345/462/18, судом розірвано шлюб між позивачем та його дружиною. Визначено місце проживання дітей з матір'ю - ОСОБА_4 . Натомість Калуським міськрайонним судом не визначено обов'язку щодо утримання позивачем дітей та не закріплено його обов'язок щодо сплати аліментів на утримання цих дітей. Крім того, варто звернути увагу на те, що долучені позивачем до матеріалів справи договори банківського вкладу не є належним підтвердженням здійснення утримання дітей позивача від колишнього шлюбу. Крім того, дані договори не долучалися позивачем до поданої ним заяви про надання відстрочки, у зв'язку з чим вони не аналізувалися відповідачем.
Частиною 1 статті 180 Сімейного кодексу України, встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частинами 1-3 статті 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що позивач із своїми неповнолітніми дітьми від першого шлюбу не проживає.
Водночас, сам факт батьківства не є підставою стверджувати, що батько утримує свою неповнолітню дитину у разі якщо батько з такою дитиною не проживає. Проте, у разі, якщо біологічний батько сплачує аліменти, вважається, що він утримує свою дитину.
Суд зазначає, що позивачем до поданої ним заяви про надання відстрочки не було долучено належних документів, які підтверджують факт здійснення позивачем утримання своїх дітей від попереднього шлюбу. Крім того, варто звернути увагу позивача, що надання суду документів, які не були надані відповідачу та не оцінювалися ним при прийнятті рішення, не можуть бути взяті судом до уваги.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що позивачем не було дотримано вимог Порядку № 560 та не надано свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного.
У спірних правовідносинах позивач, звертаючись до відповідача з вказаною заявою, не надав належних доказів наявності правових підстав застосування до нього пункту 3 частиною 1 статті 23 Закону № 2232-ХІІ, тому відповідач діяв правомірно, відмовивши у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення.
Факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа може вирішити у декілька способів:
по-перше, особа має право звернутися до органів та організацій за отриманням довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні;
по-друге, подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.
Отже, матеріалами справи не підтверджено протиправності дій Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 при складанні повідомлення № 11/1631/1 від 26.03.2025 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 );
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Главач І.А.