Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2026 року Справа №200/973/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо відмову у належному перерахунку та призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника; визнання протиправною бездіяльності, що полягає у неврахуванні архівних довідок про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1986-1990 роках та експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №3681 від 23 грудня 2024 року; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до вимог Закону України №796-ХІІ з урахуванням заробітної плати померлого годувальника за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС із застосуванням передбачених законодавством коефіцієнтів кратності; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 03 вересня 2024 року, тобто з дати смерті годувальника, а у разі якщо суд дійде висновку про неможливість здійснення виплат з моменту виникнення такого права - з 09 жовтня 2025 року, тобто з дати звернення до органів Пенсійного фонду України, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання здійснити виплату належних сум пенсії з дня виникнення права на таку пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Нормами частини восьмої статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з вимогами частини п'ятої зазначеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Одночасно позивачкою подано заяву про звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що має 1 категорію учасника родини ліквідатора Чорнобильської АЕС, наявністю статусу внутрішньо переміщеної особи та тяжким матеріальним становищем.
На підтвердження вказаних обставин позивачкою до позову додану копію посвідчення дружини померлого громадянина із числа потерпілих І категорії, смерть якого пов'язана з аварією на Чорнобильській АЕС №001474 від 26.02.2025 року.
Розглянувши вказану заяву суд зазначає таке.
Згідно положень статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд зауважує, що позивачем до суду не було надано доказів на підтвердження, що його майновий стан перешкоджає зверненню за захистом порушених прав.
Окрім того, суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, водночас суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (надалі - Закон № 3674-VI).
Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач має посвідчення дружини померлого громадянина із числа потерпілих І категорії, смерть якого пов'язана з аварією на Чорнобильській АЕС.
У посвідченні зазначено, що його пред'явник має право на пільги і компенсації передбачені ст. 20 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої цієї статті, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Серед вказаних пільг відсутнє звільнення від сплату судового збору.
Крім того, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, зазначений перелік розширеному тлумачену не підлягає. У вказаному Законі відсутнє положення про звільнення від сплати судового збору при зверненні до адміністративного суду такої категорії осіб як дружина померлого громадянина із числа потерпілих категорії 1, смерть якого пов'язана з аварією на Чорнобильській АЕС.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умов, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд звертає увагу, що позивачкою не надано доказів того, що сплата судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
У розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачкою не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
При цьому, додані до позовної заяви додатки не є загальним відображенням скрутного майнового стану позивачки. Документів на підтвердження скрутного майнового стану позивачки матеріали справи не містять.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 3328 грн.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1 331,20 грн.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивачка обґрунтовує позовну заяву тим, що 11 червня 2025 року відділом перерахунків пенсій №2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення №914600154904 за результатом розгляду заяви від 04.06.2025 року №12944 щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Вказане рішення позивачка вважає протиправним, та зазначила, що відповідач проігнорував експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №3681 від 23.12.2024, яким офіційно встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Водночас, позивачка просить у позовній заяві визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України №3681 від 23.12.2024.
Окрім того, суд встановив зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.11.2025 року №50512-45532/С-02/8-0500/25, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ. Додатково повідомлено, що розмір пенсії позивачки з 01.09.2025 року обчислено, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 01 січня 2024 року відповідно до пункту 9 Порядку №1210.
Водночас, позивачка просить у позовній заяві просить, зокрема, призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, а також просить здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника з дати смерті годувальника 03 вересня 2024 року або з 09 жовтня 2025 року - дати звернення до органів Пенсійного фонду України.
На підставі частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, шляхом формулювання відповідних позовних вимог позивач повідомляє суду про зміст свого порушеного права та про ті заходи, вжиття яких, з його погляду, дозволить ефективно поновити порушене право. Також зважаючи на дію в адміністративному судочинстві принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, захист прав особи може здійснюватися судом також і в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективне поновлення порушеного права (частина друга статті 5 КАС України).
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем, або уточнити позовні вимоги із викладенням відповідних обставин, які обґрунтовують порушення прав позивачки з боку саме Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а також привести позовну заяву у відповідність до 159-161 КАС України, уточнити позовні вимоги та привести зміст позовних вимог у відповідність до вимог КАС України.
Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп. за реквізитами, зазначеними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду за посиланням: (https://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/ gromadyanam/tax/) та надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» або доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища, приведення позовної заяви відповідно до вимог статті 160 КАС України, уточнивши склад учасників та/або уточнивши зміст позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачці строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачці, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивачку права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя О.В. Троянова