17 лютого 2026 року Справа № 160/3465/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, що полягає у невирішенні питання щодо включення позивачки до кола осіб, які мають право на отримання частки одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 10.04.2023;
- зобов'язати Міністерство оборони України включити позивачку до кола отримувачів одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством у зв'язку із загибеллю військовослужбовця;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерозподіл одноразової грошової допомоги, призначеної у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , визначивши частку позивачки у розмірі 1/2 від загальної суми допомоги, що становить 7 500 000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч) гривень, або іншу суму, що відповідає половині фактично призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги.
Разом з позовними вимогами позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, визнавши причини його пропуску поважними, з огляду на те, що позивачка не була повідомлена про загибель батька та об'єктивно дізналася про порушення свого права лише у 2025 році
Щодо вказаного клопотання суд зазначає таке.
Частина друга статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно приписів частини третьої ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з цим, суд враховує, що п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» встановлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка реалізувала право на отримання одноразової грошової допомоги, шляхом подання 07.02.2026 заяви до відповідача.
Разом з цим, з позовною заявою до суду позивач звернулась 13.02.2026, відтак, в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Відтак, клопотання про поновлення строку позивача належить залишити без розгляду.
Разом з позовною заявою позивач подала клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Частиною 5 цієї статті також передбачено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до положень п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 3 статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Разом з цим, суд зазначає, що таке клопотання повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Обґрунтовуючи подану заяву, позивач зазначив, що справа має значний суспільний та особистий характер, спір стосується значної грошової суми, необхідне дослідження матеріалів, які перебувають у володінні відповідача, існує потреба в забезпеченні процесуальної рівності сторін, а отже, розгляд справи в порядку спрощеного провадження може обмежити можливість повного та ефективного захисту прав позивачки.
Суд, дослідивши подане клопотання, зазначає, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
З огляду на предмет спору суд не вважає, що він є новим та пріоритетним, справа не становить значний суспільний інтерес та сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв з процесуальних питань, або заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не свідчить про необхідність розглядати дану справу з викликом сторін, характер даного спору не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, а тому суд вважає, що в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Крім цього, позивачем подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що позивачкою від Військової частини НОМЕР_1 в телефонному режимі отримано інформацію, що одержувачем відповідної одноразової грошової допомоги є дружина загиблого ОСОБА_3 , яка отримала та продовжує отримувати бюджетні кошти. Рішення у цій справі безпосередньо вилине на її права та майнові інтереси, оскільки у разі задоволення позову можливий перерозподіл уже виплаченої суми допомоги, що може змінити обсяг коштів, які перебувають у її розпорядженні. Також процедурою перерозподілу одноразової грошової допомоги передбачено участь військової частини у формуванні відповідних матеріалів, тому, на думку позивача, її (ВЧ) участь у справі є необхідною для забезпечення повного та об'єктивного розгляду спору та недопущення ухвалення рішення без участі особи, права та обов'язки якої можуть зачіпатись. Військова частина НОМЕР_1 НГУ є суб'єктом, який бере безпосередню участь у процедурі призначення та перерозподілу одноразової грошової допомоги, що передбачено чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 5 ст. 49 КАС України).
Таким чином з аналізу наведених положень процесуальних норм слідує, що підставою для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов'язки такої особи.
Разом з цим, з матеріалів, доданих до позовної заяви не вбачається за можливе встановити обставини, викладені позивачем у клопотанні про залучення третіх осіб, відтак, станом на дату розгляду цього клопотання у суду відсутні підстави для залучення ОСОБА_3 та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у якості третіх осіб у цій справі.
Відтак, у задоволенні клопотання належить відмовити.
Крім цього, позивач подав до суду клопотання про надання можливості подати додаткові докази, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем вжито всіх можливих заходів для отримання документів та інформації, необхідних для повного обґрунтування заявлених вимог.
Подання сторонами доказів регулюється положеннями статті 79 КАС України, тому реалізувати право на подання додаткових доказів, сторони повинні з дотриманням норм цієї статті, тому таке клопотання суд залишає без розгляду.
Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 20 КАС України справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Поданий адміністративний позов відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі судом не встановлено.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 162, 171, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без розгляду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в адміністративній справі.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про надання можливості надати додаткові докази - залишити без розгляду.
Повідомити сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособово суддею Калугіною Н.Є.
Роз'яснити відповідачу про його право подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувати від Міністерства оборони України, у строк встановлений для подачі відзиву, всі документи, що стосуються виплати одноразової грошової винагороди членам сім'ї загиблого ОСОБА_2 (дата загибелі ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та які були предметом розгляду на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо призначення одноразової грошової винагороди членам його сім'ї.
Роз'яснити позивачу про його право подати відповідь на відзив - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. 163 КАС України.
Роз'яснити відповідачу про його право подати заперечення, дотримуючись вимог ст. 164 КАС України - у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем.
Роз'яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, відповідно до ст. 258 КАС України.
Звернути увагу учасників справи на належні їм процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя Н.Є. Калугіна