18 лютого 2026 рокуСправа №160/22129/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЮНІТРЕЙД» до Південно-Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЮНІТРЕЙД» (далі - ТОВ «ПРОМЮНІТРЕЙД», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці (далі - митниця, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000185/1, прийняте 08.07.25 Дніпровською митницею.
В обґрунтування позову зазначено, що 07.07.2025 для митного оформлення в режимі імпорту запчастин до побутової техніки в асортименті (19 товарів), що надійшли з Китайської Народної Республіки за прямим контрактом із компанією-виробником «NINGBO WHICEPART ELECTRIC CO. LTD», відповідачу подана митна декларація № 25UA110130013370U7 із заявленням митної вартості за основним методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору). 08.07.2025 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2025/000185/1, яким митна вартість товарів скоригована в сторону збільшення та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості для 19 товарів - резервного (2ґ). 08.07.2025 відповідачем прийнята картка відмови у митному оформленні № UA110130/2025/000392, в якій вказано, що для митного оформлення товару позивачу необхідно подати нову митну декларацію відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів. 08.07.2025 у зв'язку із незгодою зі спірним рішенням подана нова митна декларація № 25UA110130013514U0, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 266 741, 12 грн (мито - 52 042, 89 грн, ПДВ - 214 698, 23 грн), відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків» митної декларації. Позивач зауважує, що у спірному рішенні відсутнє обґрунтоване посилання на те, що виявлена хоча б одна з обставин, за яких посадова особа митниці мала право вимагати подання додаткових документів із застосуванням частин 3 та 4 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України). У спірному рішенні не міститься зауважень до умов оплати та ціни товару. Згідно з інвойсом № HWTC250058 та специфікацією № 8 оплата товару здійснюється протягом 180 днів з дня отримання вантажу покупцем. Щодо транспортних витрат, позивач вказує, що відповідачу в незмінному вигляді наданий отриманий від перевізника рахунок із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів до митного кордону України в розмірі 62 424, 00 грн, відповідно до приписів пункту 6 частини 2 статті 53 МК України. За приписами пунктів 7, 9 частини 1 статті 336 МК України, відповідач у випадку сумнівів у справжності вказаних документів, міг в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізника ТОВ «СТАРЛОДЖИК» (ІКЮО 44453689) з метою перевірки автентичності поданих документів. Пунктом 4 частини 2 статті 55 МУ України передбачено, що письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Аналогічна вимога до заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598, відповідно до яких обов'язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Оскаржуване рішення не містить такого обґрунтування, а містить інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з 11 митних декларації, однак не вказано, які характеристики мають оформлені за вказаними митними деклараціями товари (код УКТЗЕД, опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та види зовнішньоекономічних контрактів. Враховуючи викладене, Рішення МВ не відповідає вимогам закону за формою та змістом. Поміж іншого, у рішенні вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного (2ґ), однак не вказано, чому не можливо було визначити митну вартість всіх товарів на підставі методів 2а та 2б, крім того, позивачем вже ввозились за тим самим контрактом ідентичні та аналогічні товари, митне оформлення яких здійснювалось відповідачем раніше. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
26.08.2025 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей (формато-логічний контроль), наданих до митного оформлення за МД від 07.07.2025 №25UA110130013370U7 проведеної у спосіб та з урахуванням положень статті 337 МК України виявлено наступні розбіжності. Пунктом 1.1 контракту від 01.11.2023 №PUT-NWE011123 передбачено, що асортимент та ціни на товар зазначаються у специфікаціях до контракту. Враховуючи вимоги пункту 1.1 юридичну силу мають ціни та умови поставки, зазначені у специфікації №8, згідно з якою передбачено умови оплати протягом 180 днів з дня отримання вантажу покупцем. Пунктом 5.1 контракту від 01.11.2023 PUT-NWE011123 час доставки визначається для кожної партії, але не більше 90 днів з дати підписання заявок. Заявки від імпортера і продавця декларантом не надано. Згідно з пунктом 5.2. датою поставки за умовами поставки CFR вважається дата транспортної накладної CMR, в даному випадку 30.06.2025. В контракті від 01.11.2023 №PUT-NWE011123 в пункті «Банківські Реквізити сторін» вказано банк продавця ПуАТ«КБ «Акордбанк». Всупереч цьому до митного оформлення в графі 28 ЕМД від 07.07.2025 №25UA110130013370U7 зазначено АТ «Таскомбанк». Документально зміни банківських реквізитів покупця не підтверджено. Відповідно до товаросупровідних документів партія оцінюваного товару має вартість 26191,84 дол. США. Платіжних документів за поставлений товар не надано ні під час здійснення митного контролю, ні в порядку статті 55 МК України, ні разом з позовом. Також, надані до митного оформлення документи, а саме рахунки-проформи містять умови поставки CFR PL GDANSK. Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2010 термін CFR означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. На продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Згідно з умовами поставки CFR Gdansk (Польща) та відомостями, наведеними в коносаменті від 02.05.2025 №XM250400240 і товаротранспортної накладної від 30.06.2025 №473704, перевезення товарів здійснювалось за рахунок продавця по маршруту Ningbo (Китай) до порту Gdansk (Польща); за рахунок покупця, яким є позивач по маршруту Gdansk (Польща) до м. Дніпро, Україна, що свідчить про здійснення розвантаження і навантаження товарів у порту Gdansk (Польща). Однак, відомості про вартість навантаження та вивантаження товарів відсутні в наданих до митного оформлення документах та у графі 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 07.07.2025 № 25UA110130013370U7. Пунктами 1.2.-1.3. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01 передбачено, що умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора встановлюються за угодою сторін. Під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу) і т.д. Договором про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01 при перевезенні вантажу автомобільним транспортом (при наземній доставці), оплата клієнтом здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. Враховуючи дату рахунку на оплату №489 станом на дату подання ЕМД №25UA110130013370U7 послуги експедитора повинні бути оплачені. Платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати послуг експедитора декларантом не надано. Згідно з пунктом 1.1 договору перевезення вантажів автотранспортом від 07.12.2022 №0708- 2022, укладеного замовником ТОВ «Старлоджик» з виконавцем ТОВ «Трансгалекс», замовник доручає і оплачує перевезення вантажу. Відповідно до пункту 1.2 даного договору маршрут перевезення, вид транспорту, найменування одержувача/відправника, характеристики вантажу і інші питання, що стосуються виконання цього договору можуть встановлюватись у заявках. Пунктом 2.5 договору від 07.12.2022 №0708-2022 передбачено, що виконавець не має права залучати до виконання перевезень в міжнародному сполученні за цим договором третіх осіб. Перевезення в міжнародному сполученні виконавець зобов'язаний виконувати тільки автотранспортом, який належить йому на правах власності. Разом з тим, надана копія товаротранспортної накладної від 30.06.2025 №473704 містить інформацію що виконавцем перевезення є ФОП ОСОБА_1 , договірні відносини якої з експедитором чи імпортером не підтверджено. Враховуючи вищезазначене, участь та належність експедитора до перевезення оцінюваної партії товару не підтверджено. У рахунку на оплату від 01.07.2025 №489 експедиторська винагорода виставлена лише в межах України і становить 1300,00 грн. (розмір ПДВ не зазначено) за послуги експедитора ТОВ «Старлоджик». У відповідності до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. У підпункті 8 пункту 29 Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг транспортно-експедиторських, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи наявність двох експедиторів в наданих до митного оформлення документах не підтверджено врахування винагороди ТОВ «Старлоджик», ТОВ «Трансгалекс», а також ознак того, що сума експедиторської винагороди у розмірі 1300,00 грн. відповідає витратам, понесеним експедиторами ТОВ «Старлоджик», ТОВ «Трансгалекс» в межах митної території України.
05.09.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримує твердження, викладені у позовній заяві.
15.09.2025 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Також, Дніпровською митницею заявлено клопотання про заміну сторони «Дніпровська митниця» правонаступником - «Південно-Східна митниця».
Ухвалою суду від 18.02.2026 замінено назву відповідача в адміністративній справі №160/22129/25 з «Дніпровської митниці» на «Південно-Східну митницю».
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
01.11.2023 між ТОВ «ПРОМЮНІТРЕЙД» (покупець) та компанією NINGBO WHICEPART ELECTRONIC CO, LTD (Китай), (продавець) укладено Контракт №PUT-NWE01112 (далі - Контракт).
Відповідно до пункту 1.1. Контракту продавець продає, а покупець купує запчастини до побутової техніки, далі - товар за кількістю, асортиментом, за цінами, зазначеними в додатках (специфікаціях) до цього Контракту («Додатки»), які пронумеровані від 1 до і далі і є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно з пунктом 1.2. Договір передбачає поставку товару партіями протягом усього терміну дії Контракту. При цьому, термін дії поставки партії товару не повинен перевищувати періоду, зазначеного сторонами в пункті 5.1. Договору. Кількість товарів у партії визначається сторонами відповідно до додатків.
Пунктом 2.2. Контракту визначено, що ціни на товар встановлюються в доларах США (доларах США). Загальна сума цього Контракту складається з сум, зазначених у додатках до цього Контракту.
Відповідно до пункту 3.1. Контракту якщо інше не погоджено сторонами в письмовій формі, умовами поставки за цим контрактом буде CFR Gdansk (ІНКОТЕРМС 2010), включаючи вартість упаковки, маркування, завантаження та кріплення товару на транспортному засобі покупця.
З кожною партією продавець надасть наступні документи: торговий рахунок (4 оригінали, 1 примірник); пакувальний лист (4 оригінали, 1 примірник) (пункт 3.2. Контракту).
На підставі пункту 4.1.Контракту товар підлягає оплаті згідно з додатками до контракту за кожну поставку (пункт 4.1 Контракту).
Оплата товару здійснюється в доларах США (пункт 4.2. Контракту).
Згідно з пунктом 4.3. Контракту датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок продавця в банку продавця.
На підставі пункту 5.1.Контракту час доставки буде визначатись для кожної конкретної партії, але не більше 90 днів з дня підписання заявок.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2025.
У Специфікації від 30.04.2025 №8 до Контракту сторони узгодили поставку товару з номенклатурою, кількістю та вартістю, відповідно до зазначеного переліку на загальну суму 26 191,84 дол. США.
Також, 30.04.2025 сторонами Контракту підписано комерційний інвойс №HWТС250058 з поставки товару з номенклатурою, кількістю та вартістю, відповідно до зазначеного переліку на загальну суму 26 191,84 дол. США.
За умовами, визначеними у Контракті та специфікації від 30.04.2025 №8, на адресу позивача надійшов визначений товар, який був заявлений до митного оформлення до Дніпровської митниці, шляхом подання електронної митної декларації від 07.07.2025 №25UA110130013370U7
Митна вартість товарів, заявлених до митного оформлення, була визначена декларантом за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
Для митного оформлення позивачем подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 МК України (графа 44 МД), а саме: сертифікат якості №HWTC250058 від 30.04.2025; пакувальний лист №HWTC250058 від 30.04.2025; рахунок-фактура (інвойс) №HWTC250058 від 30.04.2025; коносамент №XM250400240 від 02.05.2025; автотранспортна накладна №473704 від 30.06.2025; супровідний документ Т1 № 25PL322010NSKUQYM4 від 01.07.2025; декларація про походження товару №HWTC250058 від 30.04.2025; рахунок на оплату транспортних послуг №489 від 01.07.2025; специфікація №8 від 30.04.2025; зовнішньоекономічний договір №PUT-NWE011123 від 01.11.2023; договори на транспортно-експедиційні послуги №14112023-01 від 14.11.2023; №0708-2022 від 07.12.2022; листи декларанта від 07.07.2025 та від 08.07.2025.
За результатом опрацювання поданих декларантом документів Дніпровська митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана, у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при обчисленні, а саме: у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Декларанту сформовано електронне повідомлення, оскільки митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до статті 53 МК України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:
- рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), (які стосується поставки оцінюваного товару);
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару;
- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- митну декларацію країни відправлення (Китай).
Листом від 08.07.2025 б/н позивачем повідомлено митницю щодо неможливості надати у десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості до ЕМД від 07.07.2025 №25UA110130013370U7.
За поданою митною декларацією Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000185/1 від 08.07.2025.
Підставою для прийняття спірного рішення слугували такі обставини:
- пунктом 1.1 контракту від 01.11.2023 №PUT-NWE011123 передбачено, що асортимент та ціни на товар зазначаються у специфікаціях до контракту. Враховуючи вимоги пункту 1.1 юридичну силу мають ціни та умови поставки, зазначені у специфікації №8, згідно з якою передбачено умови оплати протягом 180 днів з дня отримання вантажу покупцем. Пунктом 5.1 контракту від 01.11.2023 PUT-NWE011123 час доставки визначається для кожної партії, але не більше 90 днів з дати підписання заявок. Заявки від імпортера і продавця декларантом не надано. Згідно з пунктом 5.2. датою поставки за умовами поставки CFR вважається дата транспортної накладної CMR, в даному випадку 30.06.2025. В контракті від 01.11.2023 №PUT-NWE011123 в пункті «Банківські Реквізити сторін» вказано банк продавця ПуАТ «КБ «Акордбанк». Всупереч цьому до митного оформлення в графі 28 ЕМД від 07.07.2025 №25UA110130013370U7 зазначено АТ «Таскомбанк». Документально зміни банківських реквізитів покупця не підтверджено. Відповідно до товаросупровідних документів партія оцінюваного товару має вартість 26191,84 дол. США. Платіжних документів за поставлений товар не надано;
-. надані до митного оформлення документи, а саме рахунки-проформи містять умови поставки CFR PL GDANSK. Згідно з умовами поставки CFR Gdansk (Польща) та відомостями, наведеними в коносаменті від 02.05.2025 №XM250400240 і товаротранспортної накладної від 30.06.2025 №473704, перевезення товарів здійснювалось за рахунок продавця по маршруту Ningbo (Китай) до порту Gdansk (Польща); за рахунок покупця, яким є позивач по маршруту Gdansk (Польща) до м. Дніпро, Україна, що свідчить про здійснення розвантаження і навантаження товарів у порту Gdansk (Польща). Однак, відомості про вартість навантаження та вивантаження товарів відсутні в наданих до митного оформлення документах та у графі 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 07.07.2025 № 25UA110130013370U7;
- пунктами 1.2.-1.3. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01 передбачено, що умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг експедитора встановлюються за угодою сторін. Під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення (порт завантаження, порт розвантаження, місце доставки вантажу) і т.д. Договором про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01 при перевезенні вантажу автомобільним транспортом (при наземній доставці), оплата клієнтом здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. Враховуючи дату рахунку на оплату №489 станом на дату подання ЕМД №25UA110130013370U7 послуги експедитора повинні бути оплачені. Платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати послуг експедитора декларантом не надано. Згідно з пунктом 1.1 договору перевезення вантажів автотранспортом від 07.12.2022 №0708-2022, укладеного замовником ТОВ «Старлоджик» з виконавцем ТОВ «Трансгалекс», замовник доручає і оплачує перевезення вантажу. Відповідно до пункту 1.2 даного договору маршрут перевезення, вид транспорту, найменування одержувача/відправника, характеристики вантажу і інші питання, що стосуються виконання цього договору можуть встановлюватись у заявках. Пунктом 2.5 договору від 07.12.2022 №0708-2022 передбачено, що виконавець не має права залучати до виконання перевезень в міжнародному сполученні за цим договором третіх осіб. Перевезення в міжнародному сполученні виконавець зобов'язаний виконувати тільки автотранспортом, який належить йому на правах власності. Разом з тим, надана копія товаротранспортної накладної від 30.06.2025 №473704 містить інформацію що виконавцем перевезення є ФОП ОСОБА_1 , договірні відносини якої з експедитором чи імпортером не підтверджено. Враховуючи вищезазначене, участь та належність експедитора до перевезення оцінюваної партії товару не підтверджено;
- у рахунку на оплату від 01.07.2025 №489 експедиторська винагорода виставлена лише в межах України і становить 1300,00 грн. (розмір ПДВ не зазначено) за послуги експедитора ТОВ «Старлоджик». Враховуючи наявність двох експедиторів в наданих до митного оформлення документах не підтверджено врахування винагороди ТОВ «Старлоджик», ТОВ «Трансгалекс», а також ознак того, що сума експедиторської винагороди у розмірі 1300,00 грн. відповідає витратам, понесеним експедиторами ТОВ «Старлоджик», ТОВ «Трансгалекс» в межах митної території України.
Означеним рішеннями скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів, а саме: за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 МК України, тобто взято за основу інформацію щодо раніше визначеної митної вартості товару.
Митне оформлення імпортованого товару здійснено під гарантійне зобов'язання з відстроченням платежу та випущено у вільний обіг за митною декларацією №25UA110130013514U0 від 08.07.2025.
Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями митного органу, у зв'язку з чим, звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
За змістом статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів (пункт 1 частини 1 статті 50 МК України).
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Відповідно до частин 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).
Згідно з частинами 1, 5 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено документи, які підтверджують митну вартість товарів: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Приписами пункту 1, 5, 6 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України
Пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість є у тому числі і транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).
Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України).
Аналізуючи вказані норми митного законодавства, можна дійти висновку, що саме на декларанта покладено обов'язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, використані декларантом документи повинні бути об'єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню, також підлягають включення до ціни товару і витрати на його транспортування, які не були включені до ціни товару, а у разі, якщо дані, які містяться у поданих документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Щодо зауважень митного органу про те, що пунктом 5.1 Контракту передбачено, що час доставки визначається для кожної партії, але не більше 90 днів з дати підписання заявок, однак декларантом до митного оформлення заявок від імпортера і продавця не надано, суд зазначає, що відсутність при митному оформленні заявок (замовлень) не може бути підставою, яка свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.
Отже, неподання декларантом заявок (замовлень), передбачених пунктом 5.1 Контракту, під час митного оформлення не є належною та достатньою підставою для сумніву в достовірності заявленої митної вартості товару. Відсутність таких заявок не свідчить про відсутність відомостей щодо ціни, фактично сплаченої за товар, а також не доводить впливу на формування митної вартості.
Оскільки замовлення на поставку товару не є документом, який підтверджує досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору та не віднесений статтею 53 МК України до обов'язкових документів для підтвердження митної вартості, зауваження митного органу є необґрунтованими та не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості.
Щодо тверджень відповідача про те, що в наданому до митного контролю та оформлення Контракті в пункті «Банківські Реквізити сторін» вказано банк продавця ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», однак в графі 28 ЕМД від 07.07.2025 №25UA110130013370U7, яка надана декларантом до митного оформлення зазначено АТ «ТАСКОМБАНК», проте документально зміни банківських реквізитів покупця не підтверджено, суд зазначає таке.
Зміна банківських реквізитів покупця, яка не впливає на умови укладеного договору та не змінює ціну товару, не може розцінюватися як обставина, що є підставою для перегляду або коригування митної вартості.
За відсутності доведеного впливу таких змін на формування ціни товару відповідач не обґрунтував неможливість застосування методу 1 визначення митної вартості - за ціною договору (вартістю операції). Відтак, доводи митного органу з цього приводу є необґрунтованими та не відповідають вимогам митного законодавства.
Щодо транспортної складової митної вартості, суд зазначає таке.
З метою підтвердження заявленого рівня вартості транспортування декларантом до митного контролю, зокрема, надано: коносамент №XM250400240 від 02.05.2025; автотранспортну накладну №473704 від 30.06.2025; рахунок на оплату транспортних послуг №489 від 01.07.2025 від експедитора ТОВ «СТАРЛОДЖИК»; договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 14.11.2023 №14112023-01, укладеного імпортером ТОВ «ПРОМЮНІОНТРЕЙД» з експедитором ТОВ «СТАРЛОДЖИК»; договір перевезення вантажів автотранспортом від 07.12.20222 №0708-2022, укладеного експедитором ТОВ «СТАРЛОДЖИК» з ТОВ «ТРАНСГАЛЕКС».
Надання вказаних документів також підтверджується відповідачем.
У рахунку на оплату від 01.07.2025 №489 від експедитора ТОВ «СТАРЛОДЖИК» містяться вартість та складові наданої послуги, куди входять: комплекс з обробки контейнерів у порту призначення за межами митної території України; транспортно-експедиційне обслуговування на території України; транспортні послуги за маршрутом Гданськ, Польща - пункт пропуску Ягодин; транспортні послуги за маршрутом пункт пропуску Ягодин - Дніпро, Україна; експедиторська винагорода на території України.
За приписами пунктів 7, 9 частини 1 статті 336 МК України, відповідач у випадку сумнівів у справжності вказаних документів може в порядку пост-митного контролю та шляхом проведення документальної перевірки звернутися до перевізника ТОВ «СТАРЛОДЖЙК» (ІКЮО 44453689) з метою перевірки автентичності поданих документів.
У комерційному інвойсі від 30.04.2025 №HWТС250058 сторони погодили умови поставки CFR Гданськ (Польща).
Вказані умови поставки вказані і у зовнішньоекономічному контракті (пункт 3.1).
Термін CFR (англ. Cost and Freight (… named port of destination)), (Вартість і фрахт (… назва порту призначення)) стандартизовані умови постачання за Інкотермс, за якими продавець зобов'язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов'язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.
Тобто продавець оплачує фрахт до доставки у зазначений порт призначення Гданськ (Польща).
Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.
Після завантаження товару на борт ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.
Такі умови можуть застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Враховуючи, що вказаними умовами передбачено обов'язок продавця доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення, подані позивачем документи повною мірою підтверджують заявлені транспортні витрати. Інших витрат позивач не міг понести, враховуючи умови поставки.
Отже, на умовах CFR (вартість і фрахт) відправник вантажу зобов'язується організувати й оплатити завантаження товару на складі, транспортування до порту відправлення, завантаження товару на судно і перевезення до порту замовника.
Згідно з матеріалами справи надані декларантом документи містили відомості щодо ціни товару, а розбіжності щодо умов оплати товару, на які вказувала митниця, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів.
Відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Стаття 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, який є відкритим і завершується абзацом: «надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству».
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
При цьому у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Наведені норми свідчать, що транспортно-експедиторські послуги є допоміжними та супутніми послугами під час транспортування товарів, при цьому вони не є складовою цього процесу, а плата експедитору за послуги з організації та забезпечення перевезень не є частиною витрат на транспортування товарів.
Пунктом 186.3. статті 186 Податкового кодексу України визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або у разі відсутності такого місця місце постійного чи переважного його проживання.
Оскільки позивач є резидентом України, відповідно до вказаної норми місцем надання транспортно-експедиторських послуг є Україна.
Крім того, суд звертає увагу, що аргументи митного органу щодо безпідставності включення витрат на експедиторські послуги до митної вартості товару є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами. Факт того, що в товарно-транспортній накладній від 30.06.2025 № 473704 перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , сам по собі не свідчить про відсутність участі експедитора у перевезенні оцінюваної партії товару та не спростовує наявність експедиторських послуг у складі логістичного забезпечення поставки.
Посилання митниці на умови договору, якими передбачено заборону залучення третіх осіб та обов'язок виконання міжнародного перевезення виключно власним автотранспортом виконавця, не враховує правову природу експедиторської діяльності. Експедитор не обов'язково здійснює фізичне перевезення товару власним транспортом, а може надавати комплекс організаційних, координаційних та супровідних послуг, пов'язаних із транспортуванням, що не суперечить чинному законодавству та усталеній господарській практиці.
Крім того, наявність та фактичне надання експедиторських послуг підтверджується іншими поданими декларантом документами, зокрема договором експедирування, рахунками, актами наданих послуг та платіжними документами. Митним органом не доведено недостовірність або фіктивність таких документів, а також не спростовано факт понесення відповідних витрат імпортером.
Отже, подані декларантом документи у сукупності підтверджують заявлену транспортну складову митної вартості товару та містять усі необхідні відомості для її перевірки. За умовами поставки CFR Гданськ (Польща) обов'язок з оплати фрахту до порту призначення покладено на продавця, тоді як витрати, що виникають після перетину товаром борту судна, несе покупець. Подані рахунки та договори підтверджують саме ті витрати, які відповідно до умов поставки могли бути понесені позивачем, і не свідчать про наявність інших, не заявлених витрат.
При цьому відповідач не довів наявності розбіжностей чи недостовірності поданих документів, які б впливали на визначення митної вартості, а у разі сумнівів мав можливість перевірити їх у порядку пост-митного контролю.
Таким чином, заявлена позивачем митна вартість із урахуванням транспортної складової визначена відповідно до вимог статей 58, 336 МК України, а зауваження митного органу щодо транспортних витрат є необґрунтованими та не можуть слугувати підставою для коригування митної вартості товару.
Поряд з цим, суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Згідно із пунктом 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Натомість, у рішеннях про коригування митної вартості жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.
Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.
Отже, факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Тому, подані позивачем до митного органу документи в їх сукупності підтверджують заявлену митну вартість товару та всі її складові, не містять розбіжностей, а відомості щодо визначення митної вартості є достовірними, об'єктивними, документально підтвердженими, такими, що піддаються обчисленню та дають змогу ідентифікувати задекларований товар.
З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення Дніпровської митниці №UA110130/2025/000185/1 від 08.07.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 3 200,89 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №288 від 08.08.2025, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЮНІТРЕЙД» (адреса: вул. Науки, буд. 74, прим. 316, м. Дніпро, 49107; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 45073566) до Південно-Східної митниці (адреса: вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2025/000185/1 від 08.07.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЮНІТРЕЙД» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці судові витрати у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 89 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар