18 лютого 2026 року Справа №160/1916/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до КНП "Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" ДМР про скасування рішення №3335/25/716 від 28.10.2025р. та зобов'язання вчинити певні дії, -
27.01.2026р. (згідно відомостей Нової Пошти) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до КНП "Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" ДМР та просить:
- скасувати рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 3335/25/716 від 28.10.2025 року//Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії, номер витягу 3335/25/716/ВП КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднева» ДМР про результати оцінювання та відмову у встановленні ОСОБА_1 інвалідності;
- зобов'язати КНП «Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднева» ДМР (Центр оцінювання функціонального стану особи), повторно розглянути питання щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням усіх наявних медичних документів та медичних показників у них, а саме: виписки із медичної картки стаціонарного хворого №7973/1136 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) від 29.11.2024 року; свідоцтва про хворобу №2342 20-їрегіональної ВЛК від 27.11.2024року; довідки ВЛКА4615 №1909 від 16.10.2024 року; дослідження МРТ поперекового відділу хребта (1.5Т) від 09 09.2024 року; виписка №6540 із медичної картки стаціонарного хворого КП «ЦРЛІЛ Самарівського району» від 18.07.2025 року; дослідження МРТ поперекового відділу хребта (1.51) від 19.06.2025 року; консультативний висновок спеціаліста Медичного Центру ендоскопічної нейрохірургії. Дніпро від 26.07.2025 року тощо.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправними таких рішення, дій або бездіяльності та зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Згідно до п.9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що відповідачами у адміністративних справах є ті суб'єкти владних повноважень, до яких звернуто позовні вимоги позивача.
Окрім того, відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, у позові позивач просить скасувати рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 3335/25/716 від 28.10.2025 року//Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, прийняте за результатами розгляду скарги позивача, проте, позовна заява не містить викладу обставин та зазначення про докази, що їх підтверджують, яким позивач обґрунтовує заявлення таких позовних вимог саме до КНП "Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" ДМР, з урахуванням того, що Центр оцінювання функціонального стану особи є окремою установою та знаходиться за іншою адресою: м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу позивача на те, що у позові не викладено обставин щодо того, яка саме процедура була порушена відповідачем при його огляді та прийнятті оспорюваного рішення та не зазначено які права позивача є порушеними та які норми порушив саме відповідач, в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, у позові позивач зазначає про те що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову згідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Наведена правова позиція узгоджується також і з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в його ухвалах від 13.04.2020р., від 06.05.2020р. у справі №9901/70/20, та Верховного Суду, викладеній в його ухвалі від 24.09.2020р. у справі №428/10659/19, яка підлягає обов'язкову врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 23328,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, за подання даного позову з двома вимогами немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 2662,40 грн., виходячи із розрахунку: 3328,00 грн.*0,4)*2, однак позивачем до позову не додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 2662,40 грн. в порушення вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові викладу обставин та зазначення про докази, що їх підтверджують, яким позивач обґрунтовує заявлення позовних вимог про скасування рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №3335/25/716 від 28.10.2025 року//Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, прийняте за результатами розгляду скарги позивача саме до КНП "Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" ДМР, з урахуванням того, що Центр оцінювання функціонального стану особи є окремою установою та знаходиться за іншою адресою: м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А, у відповідності до вимог ст.ст.2, 4, 5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин за кожною позовною вимогою окремо, зазначити які процедурні порушення допустив саме відповідач та які норми порушив, як це вплинуло на права та інтереси позивача, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 2662,40 грн., у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір», ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.3 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до КНП "Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" ДМР про скасування рішення №3335/25/716 від 28.10.2025р. та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1, ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у позові викладу обставин та зазначення про докази, що їх підтверджують, яким позивач обґрунтовує заявлення позовних вимог про скасування рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №3335/25/716 від 28.10.2025 року//Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, прийняте за результатами розгляду скарги позивача саме до КНП "Міська багатопрофільна клінічна лікарня матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" ДМР, з урахуванням того, що Центр оцінювання функціонального стану особи є окремою установою та знаходиться за іншою адресою: м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А, у відповідності до вимог ст.ст.2, 4, 5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові викладу обставин за кожною позовною вимогою окремо, зазначити які процедурні порушення допустив саме відповідач та які норми порушив, як це вплинуло на права та інтереси позивача, у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) оригіналу документу про сплату позивачем судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 2662,40 грн., у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір», ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва