12 лютого 2026 р.Справа № 160/24597/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Царікової О.В.
секретаря судового засідання: Осуховської Ж.С.
за участі:
представника позивача: Франскевич Ю.І.
представника відповідача: Бобровської К.О.
представника третьої особи: Захаркевич А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКРОС» про закриття провадження у справі № 160/24597/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІ СТОУН ПЛЕНТ» (49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 9Д; ЄДРПОУ 45234489) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13; ЄДРПОУ 00015622), за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКРОС» (ЄДРПОУ 41866979, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43), третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Westgrinite Holdings Limited (Вестгрініт Холдінгс Лімітед) (Кіпр, 1095, м. Нікосія, Лампоусас, 1, реєстраційний номер HE295002); третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рябикіної Алли Анатоліївни (м.Київ, 04080, вул. Вікентія Хвойки, буд.15/15/6 літ1, оф.408); третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Радзієвської Вікторії Вікторівни (м.Київ, 04219, вул. Оболонська набережна, буд. 7, корп.2 літера А, прим. № 6); третьої особи- 5, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича (м. Київ, вул. Прорізна, буд 18/1); третьої особи -6, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Люкс» (код ЄДРПОУ 45381519, Україна, 11601, Житомирська обл., Коростенський р-н, місто Малин, вул. Бандери Степана,будинок 118); ); третьої особи -7, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Сервіс» (код ЄДРПОУ 45374680, Україна, 11634, Житомирська обл., Коростенський р-н, селище Гранітне, вул. Шевченка, будинок 15); третьої особи -8, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІГРАН» (11634, Україна, смт. Гранітне, Малинський р-н, Житомирська обл., вул. Шевченка, буд. 15; ЄДРПОУ 24584514); третьої особи -9, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран-Сервіс» (11509, Україна, Коростенський р-н, Житомирська обл., місто Коростень, вулиця Сосновського В., будинок 67; ЄДРПОУ 34082463), про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
27.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІ СТОУН ПЛЕНТ» до Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 1385/5 від 20.05.2025 року;
- зобов'язати Міністерство юстиції України відновити правове становище в сфері державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що існувало до видачі незаконного наказу № 1385/5 від 20.05.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025, суд ухвалив перейти зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №160/24597/25 за правилами загального позовного провадження.
28.01.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «ЕНКРОС» надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 5315/26) обґрунтоване наступним. У даній справі предметом позову є скасування наказу Міністерства юстиції України № 1385/5 від 20.05.2025, яким задоволено скаргу у сфері державної реєстрації; зобов'язання Міністерства юстиції України відновити правове становище щодо державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна. Однак фактично зазначений спір виник у зв'язку з конфліктом між приватними суб'єктами щодо речових прав на нерухоме майно, а наказ Міністерства юстиції України є лише інструментом впливу на такі приватноправові відносини, а не самостійним владним рішенням, спрямованим на регулювання публічних відносин. Зміст оскарженого наказу безпосередньо впливає на обсяг та реалізацію речових прав на нерухоме майно, правовий статус записів у Державному реєстрі речових прав, баланс майнових інтересів кількох суб'єктів господарювання, зокрема за участю третіх осіб - ТОВ «ЕНКРОС» та Westgrinite Holdings Limited. Таким чином, спір має приватноправовий характер, оскільки: стосується захисту майнових прав, пов'язаний із встановленням або припиненням цивільних прав та обов'язків, потребує оцінки правомірності набуття, реалізації та обмеження речових прав між рівними учасниками правовідносин. У даному випадку Міністерство юстиції України, розглядаючи скаргу у сфері державної реєстрації, не вступало у владно-управлінські відносини з позивачем, а діяло як орган адміністративного оскарження у спорі між приватними особами, що не змінює приватноправової природи спірних правовідносин. Отже, з урахуванням предмета спору, характеру правовідносин та правових наслідків оскарженого наказу, справа № 160/24597/25 не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду в порядку іншого виду судочинства.
03.02.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України надійшли пояснення (вх. № 6537/26) на клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтовані наступним. Спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав позивача у сфері саме публічно-правових відносин, оскільки подання цього позову спрямоване на поновлення порушених речових прав позивача і не пов'язане із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин. Так, як на одну з підстав позову позивач, зокрема, вказує на нібито втручання Мін'юсту у вільне володіння майном. Тобто, зі змісту самої ж позовної заяви вбачається, що позивач, звертаючись із зазначеним позовом до суду, прагне поновити свої майнові права. Отже, виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги», яким скасовано реєстраційні дії в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Вищенаведене, з урахуванням усталеної судової практики, виключає можливість розгляду даної справи у порядку адміністративного судочинства, оскільки звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин. Спір у справі №160/24597/25 належить до господарської юрисдикції та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
06.02.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІ СТОУН ПЛЕНТ» надійшли додаткові пояснення (вх. №7272/26) із запереченням на клопотання про закриття провадження, обґрунтовані наступним. Позивач оскаржує наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №1385/5 від 20.05.2025, оскільки при його винесенні відповідачем було порушено норми права, якими чітко регулюється адміністративна процедура розгляду Мін'юстом скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів, а саме: було розглянуто скаргу особи, жодних прав якої не було порушено оскарженими рішеннями державних реєстраторів (скаржник не був учасником жодних реєстраційних дій, не мав права та підстав звертатись із такою скаргою); було розглянуто скаргу, подану скаржником із суттєвим пропуском встановленого законом 2-місячного строку; було розглянуто скаргу за підписом представника скаржника, повноваження якого не були підтверджені належними доказами; порушено заборону повторної перевірки тих самих реєстраційних дій приватного нотаріуса - державного реєстратора Рябикіної А.А. У підсумку процедурні порушення з боку Мін'юсту, допущені при винесенні оскарженого наказу, призвели до порушення для ТОВ «ЮСП» гарантій невтручання з боку держави у мирне володіння майном, саме у зв'язку з виконанням відповідачем владних управлінських функцій в сфері державної реєстрації з недотриманням вимог закону. Опосередкований вплив наказу Мін'юсту від 20.05.2025 «Про задоволення скарги» на приватні інтереси, зокрема, ТОВ «ЮСП» (як одного з кінцевих покупців нерухомого майна) або інших третіх осіб, не перетворює спір на приватно-правовий, оскільки предметом спору залишається законність владно-управлінського рішення, а не встановлення чи перехід майнових прав. Відтак, відповідно до приписів КАС України, цей спір підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
ТОВ «ЕНКРОС» в клопотанні про закриття провадження посилався на приписи п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вирішуючи клопотання представника ТОВ «ЕНКРОС» про закриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини у цій справі виникли внаслідок незгоди ТОВ «Юні Стоун Плент» з оскарженим наказом, ухваленим за наслідками адміністративної процедури, а саме, розгляду скарги Компанії Westgrinite Holdings Limited на рішення державних реєстраторів-приватних нотаріусів Рябикіної А.А., Радзієвської В.В., Бадахова Ю.Н., внаслідок чого зареєстровано перехід права власності на об'єкти нерухомого майна, належні ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс» (які перебувають під корпоративним контролем Компанії Westgrinite Holdings Limited), до ТОВ «Мартен Локс» та ТОВ «Енкрос», і в подальшому - до ТОВ «ЮСП», ТОВ «Юні Люкс» та ТОВ «Юні Сервіс».
Третя особа-1 та відповідач вважають, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства з огляду на приватно-правовий характер спору (наявність між сторонами спору про право).
Позивач з таким твердженням не згоден і вважає, що справу має бути розглянуто за правилами адміністративного судочинства.
Отже, при вирішенні клопотання ТОВ «ЕНКРОС» про закриття провадження у справі суд встановлює предметну юрисдикцію даного спору.
Вирішуючи питання щодо предметної юрисдикції суд виходить з того, що відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI (у редакції згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 - набрав чинності 15.11.2024) накази міністерства або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Накази міністерства, які є адміністративними актами, оскаржуються в порядку, визначеному Законом України «Про адміністративну процедуру», до міністерства, яке прийняло такий адміністративний акт, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг, крім випадків, якщо законами України визначено інший суб'єкт розгляду скарги, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при міністерстві комісію з розгляду скарг не утворено, такі накази оскаржуються до адміністративного суду. Таким чином, з 15.11.2024 спори, предметом яких є накази міністерств, належать до юрисдикції адміністративних судів в силу прямої норми закону.
Частина 8 ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» застосовується до спірних правовідносин, оскільки вони виникли щодо наказу, прийнятого 20.05.2025, коли зазначена правова норма була чинною.
Оцінюючи доводи сторін, суд виходить з того, що звертаючись зі скаргою до Мін'юсту, Компанія Westgrinite Holdings Limited мала на меті захист своїх майнових прав та інтересів, порушених, на її думку, рішеннями державних реєстраторів. Маючи вибір між судовим та адміністративним порядком захисту порушених майнових прав, Компанія Westgrinite Holdings Limited оскаржила рішення та дії державних реєстраторів саме в порядку адміністративного оскарження через звернення зі скаргою до Мін'юсту.
З моменту надходження скарги до Мін'юсту між Компанією Westgrinite Holdings Limited як скаржником, Мін'юстом, державними реєстраторами, рішення яких оскаржуються, та власниками майна, яке, на думку скаржника, було зареєстровано на них з порушенням закону, - виникли адміністративні, публічно-правові відносини, пов'язані із розглядом скарги в порядку адміністративного оскарження.
Цей порядок врегульовано ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV та прийнятим на її виконання Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1150).
Під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню (пункт 9 Порядку № 1128).
Тобто під час розгляду скарги Мін'юст перевіряє:
- дотримання процедури державної реєстрації (зокрема дотримання строків подання документів для проведення реєстраційної дії; порядку їх подання у визначеній формі (в електронній чи паперовій); належності заявника до кола осіб, уповноважених на звернення щодо проведення державної реєстрації; відсутності судової заборони на вчинення реєстраційних дій, а також дотримання державним реєстратором послідовності дій);
- наявність і правильність оформлення документів, поданих для реєстрації (зокрема відповідність документів вимогам до форми та змісту, передбаченим законом; наявність документів, що підтверджують прийняття рішення уповноваженим органом управління юридичної особи; відповідність поданих документів раніше зареєстрованим відомостям у Єдиному державному реєстрі; відсутність підстав для відмови у державній реєстрації).
Отже, оскаржений наказ Мін'юсту ухвалено за результатами розгляду скарги Компанії Westgrinite Holdings Limited як індивідуальний адміністративний акт суб'єкта владних повноважень, прийнятий саме у межах реалізації владно-управлінських функцій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Правові відносини як з приводу державної реєстрації, так і щодо адміністративного оскарження рішень та дій державних реєстраторів, з розгляду та вирішення скарг є публічно-правовими.
Відповідно до ст. 27 Закону «Про адміністративну процедуру» учасником адміністративного провадження є, зокрема, особа, на право, свободу чи законний інтерес якої негативно впливає або може вплинути адміністративний акт (заінтересована особа). З урахуванням наведеного, нарівні з Компанією Westgrinite Holdings Limited як скаржником та державними реєстраторами, рішення яких оскаржено, ТОВ «ЮСП» є учасником адміністративного провадження.
Скасування Мін'юстом рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «ЮСП» є втручанням у його право власності, оскільки в разі відсутності відповідного запису в Державному реєстрі прав Товариство не може вільно та на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю. Крім того, ухвалення Мін'юстом такого рішення припиняє офіційне визнання і підтвердження державою наявності в Товариства права власності на нерухоме майно та юридичного факту набуття цього права, унаслідок чого сама наявність у Товариства права власності є сумнівною (п. 4.10. Рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 № 9-р(II)/2022).
Безперечно, наказ Мін'юсту має майнові наслідки, але він є актом, яким завершено процедуру адміністративного оскарження іншого адміністративного акта (рішення державного реєстратора). Його правова природа як адміністративного акта не залежить від змісту правових наслідків.
У позовній заяві позивач посилається на порушення Мін'юстом процедури розгляду скарги, а саме:
- в оскарженому наказі відповідача від 20.05.2025 та у Висновку центральної Колегії Мін'юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту від 10.04.2025 відсутній висновок про те, яке саме право Компанії Westgrinite Holdings Limited було порушено та потребувало захисту внаслідок прийняття державним реєстратором спірних рішень;
- Компанія Westgrinite Holdings Limited не мала права від свого імені звертатися до відповідача зі скаргою на рішення державних реєстраторів та просити анулювати реєстраційні дії, учасником яких була не вона, а ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс», що свідчить про порушення відповідачем п. 9 Порядку;
- не встановивши факту штучного поновлення Компанією Westgrinite Holdings Limited пропущеного строку звернення зі скаргою на дії державних реєстраторів, відповідач порушив ст. 34 Закону та п. 5 Порядку;
- відповідач порушив п. 5 ч. 6 ст. 37 Закону, коли не залишив без розгляду скаргу, подану особою, яка не має на це повноважень, з огляду на застосування Рішенням Ради національної безпеки і оборони України 12.05.2023 спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);
- неправильне застосування відповідачем Закону України «Про санкції» в частині оцінки правомірності дій державного реєстратора.
Отже, оскаржуючи наказ Мін'юсту, позивач не оспорює права власності Компанії Westgrinite Holdings Limited чи інших осіб, а захищає своє право на належну правову процедуру у публічно-правових відносинах.
Таким чином, предметом спору є виключно дотримання Мін'юстом визначеної законодавством адміністративної процедури при розгляді скарги та прийнятті відповідного рішення за наслідками адміністративного провадження, в якому позивач брав участь.
З огляду на вище наведене, спір, пов'язаний з оскарженням наказу Мін'юсту за наслідком розгляду скарги на дії державного реєстратора, є публічно-правовим.
Перевірка дотримання процедури прийняття індивідуального акта суб'єктом владних повноважень належить до виключної компетенції адміністративних судів відповідно до статей 2, 5, 19 КАС України. Адміністративний суд надає оцінку процедурі його прийняття та межам повноважень органу, який його прийняв, а істотне порушення процедури прийняття адміністративного акта є самостійною та достатньою підставою для його скасування.
Вплив наказу Мін'юсту на майнові права та інтереси позивача не перетворює спір у господарський (приватно-правовий), оскільки предметом спору є правомірність владно-управлінського рішення, а не законність (дійсність) правочинів, на підставі яких виникли або припинилися речові права.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 09.10.2025 у справі № 320/48137/23.
Окрім того, оскарження наказу Мін'юсту в порядку адміністративного судочинства не перешкоджає зверненню зацікавлених осіб до господарського суду для вирішення спору щодо речових прав на нерухоме майно.
Закриття провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) зробить неможливим судовий захист прав позивача, оскільки позбавить його можливості оскаржити адміністративний акт Мін'юсту, ухвалений, на думку позивача, з порушенням адміністративної процедури та його прав.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКРОС» про закриття провадження у справі № 160/24597/25 відмовити повністю.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 17.02.2026.
Суддя О.В. Царікова