17 лютого 2026 року Справа 160/3258/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування рішення, -
12.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби Україні в Дніпропетровській області від 01 жовтня 2024 №12032500101916 рішення про скасування посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 .
До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано наступним. У 2024 році позивач отримав усне повідомлення про скасування посвідки, у зв'язку з чим останній звернувся до адвоката та 17.01.2025 його представником отримано відповідь від ГУ Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо прийняття рішення про скасування посвідки на постійне проживання на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №321, скасовано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_1 .
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи подано позов у строк, встановлений законом.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.
За приписами п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, в тому числі повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вище вказаної норми, в позовній заяві представником позивача не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, а також поштовий індекс позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2024 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області прийнято рішення №12032500101916 про скасування посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1 .
В той же час, ця позовна заява подана до канцелярії суду особисто представником позивача 12.02.2026, тобто після закінчення строку, установленого законом.
При цьому, в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначено, що позивач дізнався про скасування посвідки на постійне проживання у 2024 році, а відповідь Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із спірного питання отримав 17.01.2025 року.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач був достовірно обізнаний із рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про скасування посвідки на постійне проживання ОСОБА_1 щонайменше з 17.01.2025 року.
За таких обставин суд доходить висновку про те, що позивач не довів поважності причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно запропонувати подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цей адміністративний позов без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування рішення - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників справи, а також поштового індексу позивача;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець