18 лютого 2026 р.Справа №160/1205/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/1205/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій він просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), від 26.12.2025 року щодо відмови в наданні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як здобувачу освіти, який зарахований для навчання в освітній частині інтернатури;
- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та оголошення у розшук ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
- зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) правил військового обліку та виключити відомості про розшук ОСОБА_1 з усіх облікових та інформаційних систем.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/1205/26 повернуто без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
17.02.2026 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить:
- зупинити дії розшуку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), внесеного ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до набрання законної сили рішенням суду у цій справі: вчиняти будь-які дії, спрямовані на призов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на військову службу під час мобілізації;
- заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 та іншим органам які отримали або можуть отримати інформацію від ТЦК (Національна поліція, МВС, внутрішні бази ТЦК, " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", "Оберіг" тощо) затримання, доставку або примусове направлення до ТЦК та СП;
- зобов'язати Національну поліцію України припинити примусовий привід та зняти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) з розшуку у всіх відповідних обліках до остаточного вирішення судової справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що підставою звернення до суду є протиправна відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, як здобувачу освіти (інтернатура), а також безпідставне оголошення заявника у розшук.
Заявник зазначає, що оскаржувані дії відповідача є необґрунтованими та незаконними, оскільки позивачем, як військовозобов'язаним, було вчинено всі необхідні дії для оформлення відстрочки та надано відповідні підтверджуючі документи. Крім того, ОСОБА_1 своєчасно уточнив свої військово-облікові дані та пройшов військово-лікарську комісію, що свідчить про відсутність порушень правил військового обліку з його боку.
Зважаючи на те, що позивач не погоджується з рішеннями відповідача, які вважає очевидно протиправними, та звернувся до суду з відповідною позовною заявою, на його думку, існує реальна загроза порушення конституційних прав на вільне пересування територією України до розгляду справи по суті.
На переконання заявника, оголошення його у розшук створює реальний ризик: затримання органами Національної поліції; примусової доставки до ТЦК та СП; направлення на мобілізаційні заходи або військову службу до вирішення спору по суті.
Заявник вказує, що у випадку незастосування заходів забезпечення позову існує реальна загроза затримання позивача представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки в інформаційних системах містяться відомості про порушення ним правил військового обліку. Крім того, у застосунку "Резерв+" зазначено: "ТЦК та СП 31.12.2025 звернувся до Національної поліції, щоб доставити вас для складання протоколу. Причина: не прибули за повісткою до ТЦК та СП".
Зазначене, на думку заявника, підтверджує той факт, що існує реальна можливість затримання позивача представниками Національної поліції під час перевірки документів, зокрема на блокпостах. Також заявник наголошує, що у випадку його доставки та складання протоколу про адміністративне правопорушення, яке він не вчиняв, позивач буде вимушений понести додаткові витрати на правову допомогу щодо оскарження такого протоколу та/або ризикує бути мобілізованим до вирішення судом питання про законність відмови у наданні відстрочки.
Розглянувши подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, які суд враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши зміст заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що заявник у ній посилається на очевидну протиправність оскаржуваного рішення та дій відповідача, в той час як фактичних обставин та доводів, які б беззаперечно вказували на очевидну протиправність, не наводить.
Крім того, суд також не має підстав віднести оскаржувані рішення та дії до очевидно протиправних, а відтак приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, суд зазначає, що статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. У подальшому, воєнний стан продовжено Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.01.2026 №40/2026 до 04 травня 2026 року.
Таким чином, воєнний стан в Україні, як і призов у зв'язку з мобілізацією, тривають вже значний період часу, а відтак, зважаючи на те, що до цього часу позивача не було затримано, мобілізовано/призвано до лав Збройних сил України, у суду немає підстав вважати, що це відбудеться найближчим часом, до ухвалення рішення по справі, як наслідок, суд приходить до висновку, що підстави вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відсутні.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/1205/26 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/1205/26 - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник