16 лютого 2026 рокуСправа №160/34061/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-СЕРВІС 1" про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-СЕРВІС 1» (ЄДРПОУ 39357044), що перебуває у податковій заставі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА-СЕРВІС 1" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг. У зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу від 28.02.2017 №392-17/03. Відповідно до норм Податкового кодексу України, відповідачем 28.02.2017 прийнято рішення №392-17/03 про опис майна в податкову заставу та складені акти опису майна. Крім цього, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2017 у справі №804/6284/17 задоволено позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу з відповідача у розмірі 360852,13 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано 15.03.2018 виконавчий лист по справі №804/6284/17. Виконавчий лист по справі №804/6284/17 неодноразово передавався до Дніпровського відділу Державної виконавчої служби, однак станом на теперішній час, вищевказаний податковий борг не сплачено та не погашено. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 по справі №804/8703/17 позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ТОВ «КРОНА-СЕРВІС 1» про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто 360852,13 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано 31.07.2018 виконавчий лист по справі №804/8703/17. Відкрито виконавче провадження №74610048. Станом на теперішній час, вищевказаний податковий борг не сплачено та не погашено. Протягом 2018-2019, 2024-2025 року було направлено до банківських установ платіжні інструкції на примусове списання (стягнення), які повернулись банківськими установами через відсутність коштів на рахунках. З огляду на викладене, а також те, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін у справі № 160/34061/25 - відмовлено.
Копія ухвали про відкриття провадження направлена за місцем знаходження (реєстрації) відповідача, яке підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Україна, 51940, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, БУЛЬВАР ГЕРОЇВ, будинок 10, квартира 107.
10.12.2025 на адресу суду повернувся конверт з вказаною копією ухвали з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою», який долучений до матеріалів справи.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05 березня 2009 року №270 (зі змінами та доповненнями), поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі неможливості їх вручення, у тому числі, у разі відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Разом з тим, відзив на позов до суду відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку. письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА-СЕРВІС 1" перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг на загальну суму 1065618,06 грн, а саме:
1. Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 1063956,06 грн, згідно:
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9025879379 за 01.11.2016 на суму 107334,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9025879379 від 22.02.2017 на суму 3468,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036265592 за 01.12.2016 на суму 44686,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036265592 від 09.03.2017 на суму 1341,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036268077 за 01.07.2016 на суму 115055,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036268077 від 09.03.2017 на суму 3452,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036270043 за 01.08.2016 на суму 131847,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036270043 від 09.03.2017 на суму 3955,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036271725 за 01.10.2016 на суму 118429,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036271725 від 09.03.2017 на суму 3553,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036368268 за 01.09.2016 на суму 134050,00 грн;
- Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9036368268 від 09.03.2017 на суму 4022,00 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №0007371418 від 22.06.2017 на суму - 360342,13 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №0054201208 від 13.03.2018 на суму 680,00 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №0116581208 від 21.05.2018 на суму 2040,00 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №0155121208 від 02.07.2018 на суму 1020,00 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №0027595541 від 08.04.2019 на суму 715,70 грн.
2. Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 1152,00 грн, згідно:
- Податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9270460289 від 27.02.2017 на суму 132,00 грн;
- Податкового повідомлення-рішення №0109161239 від 14.05.2018 на суму 1020,00 грн;
3. Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 510,00 грн, згідно:
- Податкового повідомлення-рішення №0008271305 від 22.06.2017 на суму 510,00 грн.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано та направлено з повідомленням про вручення на адресу відповідача податкову вимогу від 28.02.2017 №392-17/03 на суму 117 959,00 грн, яку було повернуто на адресу відправника, з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
28.02.2017 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення №392-17/03 про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОНА-СЕРВІС 1" у податкову заставу та складено акт №12 від 15.05.2017.
Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 17.05.2017, номер запису про обтяження №52276837.
На час розгляду справи в суді відсутні докази оскарження чи скасування податкової вимоги чи акту опису майна в установленому порядку.
27 жовтня 2017 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглянута справа №804/6284/17 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона сервіс 1», третя особа Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу у розмірі 706292,06 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.
Постановою адміністративний позов - задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Сервіс 1» (код ЄДРПОУ 39357044), з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податковий борг з:
- податку на прибуток приватних підприємств у сумі 132,00 грн. (сто тридцять дві гривні) - код платежу 11021000, одержувач відділення Державного казначейства у м.Кам'янському, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31118009700013;
- податку на додану вартість в сумі 706160,06 грн. (сімсот шість тисяч сто шістдесят гривень шість копійок) - код платежу 14060100, одержувач відділення Державного казначейства у м.Кам'янському, код ЄДРПОУ 38028588, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013.
На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/6284/17 позивачем з метою стягнення коштів з відповідача на погашення податкового боргу до банківських установ направлялись платіжні інструкції на примусове списання (стягнення), які були повернуті через відсутність коштів на рахунках платника.
Станом на теперішній час, податковий борг не сплачено та не погашено.
Податковий орган вважає, що наявні підстави для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з положеннями пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з положеннями пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Отже, статтею 95 ПК України визначені обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, а саме:
- наявність у платника податку боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів);
- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;
- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;
- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Вказаний висновок міститься в пункті 15 постанови Верховного Суду 28.01.2020 у справі №520/3516/19.
Аналогічний висновок міститься у постановах цього ж суду від 05.03.2018 у справі №818/909/16, від 24.01.2019 у справі №П/811/203/16, в яких також зазначено, що лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми майна платника податків.
Матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОНА-СЕРВІС 1" станом на час звернення з позовом до суду обліковується податковий борг на суму 1065618,06 грн, проте, платіжні інструкції, які направлялись до банківських установ, повертались без виконання з причини відсутності коштів на рахунках.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.
Тобто, позивач належним чином здійснив усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 205, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-СЕРВІС 1» (ЄДРПОУ 39357044), що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 16.02.2026.
Суддя Н.Є. Калугіна