16 лютого 2026 рокуСправа №320/42629/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну сторони у справі №320/42629/24 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙКБРІДЖ" про стягнення податкового боргу,-
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив:
- стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙКБРІДЖ" (код ЄДРПОУ 44003791) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 2 294 850,87 гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 клопотання Головного управління ДПС у м. Києві від 07.03.2025 задоволено. Адміністративну справу №320/42629/24 за позовом Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лейкбрідж" про стягнення податкового боргу, - передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Академіка Чекмарьова, 5).
19.08.2025 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 320/42629/24.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року прийнято до провадження справу №320/42629/24 за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙКБРІДЖ" про стягнення податкового боргу.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило до суду заяву про заміну позивача у справі, а саме з Головного управління ДПС у м. Києві на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Розглянувши заяву про заміну сторони, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини п'ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені таким статусом сторони. Заміна сторони виконавчого провадження є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074).
Згідно з пунктами 5 та 6 Порядку №1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
За приписами пункту 8 Порядку №1074, внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Суд у цій справі враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 листопада 2021 року у справі №200/1353/21-а, про те, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
Вищенаведені висновки щодо публічного правонаступництва органів державної влади відповідають правовій позиції Верховного Суду, сформованій у постановах від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 та від 08.12.2022 у справі № 819/3391/15, а також висновкам, викладеним у постанові від 24 січня 2023 року у справі №300/7605/21, де зазначено, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єкту владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
В ході розгляду даної справи Головним управління ДПС у Дніпропетровській області не доведено та судом не встановлено факту правонаступництва між Головним управлінням ДПС у м. Києві та Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Головне управління ДПС у м. Києві не припинено як суб'єкт владних повноважень, більш того, не відбулось повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Крім того слід зазначити, що у постанові від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 Верховний Суд дійшов висновку, що у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон №1404-VIII і стаття 379 КАС України пов'язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні.
Аналогічна позиція підтримана також і Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №640/19572/20.
З урахуванням наведеного та підстав, які визначені заявником для заміни сторони, суд дійшов висновку, що останнім не доведено своє правонаступництво у цій справі по відношенню до ГУ ДПС у м. Києві.
З огляду на те, що спірні відносини не допускають правонаступництва, правові підстави для задоволення заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну сторони у справі - відсутні.
З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви про заміну сторони належить відмовити.
Керуючись статтями 229, 248, 379 КАС України, суд,-
Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні заяви про заміну сторони у справі №320/42629/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна