про закриття провадження у справі
18 лютого 2026 рокуЛуцькСправа № 140/12757/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Савко Віталій Вікторович в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви про неоспорення допущеного порушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності № б/н від 01.10.2025, яка була направлена на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 01.10.2025 (накладна № 4900000789963) та вручена 03.10.2025, та зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» дані про порушення правил військового обліку та зняти з розшуку, а також направити відповідне повідомлення до органів Національної поліції України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 19).
Копію вказаної ухвали про відкриття провадження у справі від 07.11.2025 відповідач одержав через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 08.11.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 21), проте відзиву на позовну заяву до суду не подав.
16.02.2026 представник відповідача Смоляков О.А. подав до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заява обґрунтована тим, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо позивача відсутні відомості про порушення останнім правил військового обліку/мобілізаційного законодавства.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Як видно із матеріалів справи, позивач оскаржує бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду заяви про неоспорення допущеного порушення, та просить зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» дані про порушення правил військового обліку та зняти з розшуку, а також направити відповідне повідомлення до органів Національної поліції України.
Після відкриття провадження у цій справі, оскаржувані позивачем порушення були виправлені, а саме відповідно до відомостей, які внесені 12.02.2026 та не цей час містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо позивача ОСОБА_1 відсутні відомості про порушення останнім правил військового обліку/мобілізаційного законодавства, про що надано виписку з Реєстру (а. с. 29).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень (відповідно до відомостей, які внесені 12.02.2026 та не цей час містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо позивача ОСОБА_1 відсутні відомості про порушення останнім правил військового обліку/мобілізаційного законодавства), і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень та бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, тому провадження у цій справі належить закрити на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Згідно із частиною другою статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Так, судові витрати, за приписами частини першої статті 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До останніх, відповідно, частиною третьою цієї статті віднесено й витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем у справі заявлено до відшкодування саме суми сплаченого судового збору (968,96 грн) та витрати на професійну правничу допомогу (12500,00 грн).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, сплачений позивачем судовий збір у цій справі може бути повернуто за клопотанням позивача у порядку, визначеному статтею 7 вказаного Закону.
Витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до частини другої статті 134 КАС України підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Отже, ця норма відсилає до загального порядку розподілу судових витрат, що визначений статтею 139 КАС України.
Однак, зі змісту цієї норми КАС України, не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України. При цьому, стаття 140 КАС України також незастосовна до ситуації, що склалася, з огляду на відсутність заяви позивача про відмову від позову.
Водночас, частина восьма статті 139 КАС України дозволяє (не зобов'язує) суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням обставин справи, за відсутності чіткого правового регулювання розподілу судових витрат саме у такому випадку процесуальним законом, суд керується принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли. Так, визнавши помилку й усунувши її, сторона відповідача не давала приводу для подальшого розгляду справи, адже права позивача були поновлені і без завершення судового процесу. За таких обставин суд вважає за можливе і необхідне на підставі частини восьмої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати залишити за такими сторонами, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на іншу сторону.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 260/3162/22, від 05.03.2025 у справі № 160/17422/23, від 08.08.2025 у справі № 751/9810/23, від 20.08.2025 у справі № 580/532/25.
Керуючись статтею 139, пунктом 8 частини першої статті, частиною другою 238, статтею 248 КАС України, суд
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх