м. Вінниця
17 лютого 2026 р. Справа № 120/18533/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 04.04.2024 адміністративний позов задоволено та, окрім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 :
- перерахунок з 01 серпня 2021 року та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 888, що видана Службою зовнішньої розвідки України 08 травня 2023 року, виходячи з відсоткового розміру пенсії 80 % розміру грошового забезпечення, із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум;
- перерахунок з 01 грудня 2021 року та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 888, що видана Службою зовнішньої розвідки України 08 травня 2023 року, виходячи з відсоткового розміру пенсії 80 % розміру грошового забезпечення, із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум;
- перерахунок з 01 березня 2022 року та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 888, що видана Службою зовнішньої розвідки України 08 травня 2023 року, виходячи з відсоткового розміру пенсії 80 % розміру грошового забезпечення, із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713, індексації, передбаченої постановою КМ України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум;
- перерахунок з 01 липня 2022 року та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 888, що видана Службою зовнішньої розвідки України 08 травня 2023 року, виходячи з відсоткового розміру пенсії 80 % розміру грошового забезпечення, із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713, індексації, передбаченої постановою КМ України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум;
- перерахунок з 01 грудня 2022 року та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 888, що видана Службою зовнішньої розвідки України 08 травня 2023 року, виходячи з відсоткового розміру пенсії 80 % розміру грошового забезпечення, із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713, індексації, передбаченої постановою КМ України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум;
- перерахунок з 01 березня 2023 року та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 888, що видана Службою зовнішньої розвідки України 08 травня 2023 року, виходячи з відсоткового розміру пенсії 80 % розміру грошового забезпечення, із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови КМ України від 14.07.2021 №713, індексації, передбаченої постановою КМ України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та індексації, передбаченої постановою від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
В подальшому, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 17.12.2025 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року. Заяву ОСОБА_1 задоволено. Змінено спосіб виконання рішення суду у справі № 120/18533/23-а, у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити відповідні перерахунки та виплату пенсії, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 недоотриманої за рішенням суду у справі № 120/18533/23-а пенсії в сумі 797990,81 грн.
13.02.2026 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головне управління Державної казначейської служби України в Вінницькій області подати до суду звіт про виконання судового рішення у справі № 120/18533/23 у строк, встановлений судом, враховуючи, що належною датою пред'явлення виконавчого листа до виконання є 23.01.2026.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття відповідних заходів, ОСОБА_1 повідомив, що після прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 17.12.2025, якою змінено спосіб виконання рішення суду у справі № 120/18533/23-а, він 21.01.2026 надіслав на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області цінним листом із описом вкладення №3150001509023 заяву та документи, що передбачені пунктом 6 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845). Також, на електронну адресу ГУ ДКСУ позивач відправив оригінал виконавчого листа в електронній формі.
Заяву та виконавчий лист було отримано органом ДКСУ 23.01.2026, про що наявні відповідні підтвердження.
За його запитом про стан розгляду поданої заяви органом Казначейства було надано копію повідомлення № 04.1-22-10/605 від 26.01.2026 про повернення документів, передбачених п. 6 Порядку № 845 із зазначенням необхідності "… подати до Головного управління документи передбачені пунктом 6 Порядку, зокрема оригінал виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду виданого у паперовій формі та засвідчену судом копію документа про зміну порядку та способу виконання рішення."
Позивач критично ставиться до повернення органом Казначейства отриманих ним 23.01.2026 документів, вважаючи, що такі дії ГУ ДУСУ свідчать про ухилення від обов'язку виконання виконавчого документу №120/18533/23 виданого 26.08.2025 з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 про зміну способу виконання судового рішення зобов'язального характеру на стягнення.
Суд, перевіривши доводи заяви позивача про встановлення судового контролю та оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 6 Закону №1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів боржником за яким є державний орган.
Саме з даною метою був прийнятий та набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яким запроваджено комплекс ефективних засобів, що забезпечують безумовне виконання рішень суду вказаної категорії.
Таким чином Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" повноваження щодо виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передано органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, хоч вони й не є органами примусового виконання рішень.
Рішення виконуються в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до статей 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Суд також зазначає, що вказані вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
В даному випадку, після внесених постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 змін щодо способу і порядку виконання рішення суду у справі №120/18533/23, рішення суду підлягає виконанню шляхом стягнення з ГУ ПФУ у Вінницькій області на користь позивача коштів в сумі 797990,81 грн, а тому рішення суду по даній справі не підлягає виконанню в примусовому порядку виконавчою службою, а підлягає виконанню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у справі, тобто ГУ ПФУ у Вінницькій області, вчинені дії щодо виконання рішення суду, а саме здійснено перерахунок пенсії позивача, визначено суму заборгованості, яку включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України.
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у виді заборгованості перед стягувачем, не є власністю Пенсійного фонду України і не знаходяться на його рахунках.
Таким чином фактичне, у повному обсязі, виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України і здійснюється виплата в примусовому порядку державною казначейською службою.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем реалізовано право звернення до територіального управління казначейської служби.
Відповідно до листа від 23.01.2026 Головне управління ДКСУ у Вінницькій області повідомило позивача, що під час опрацювання поданої ним заяви від 21.01.2026, в останній виявлено ряд недоліків, які перешкоджають розгляду відповідної заяви, в зв'язку з чим така підлягає поверненню заявнику.
Наведене свідчить на користь висновку про те, що повернення позивачу поданої ним заяви від 21.06.2026 зумовлено виявленням Головним управлінням ДКСУ у Вінницькій області недоліків в її оформленні, а не ухиленням від виконання рішення суду.
При цьому, у разі незгоди позивача із наведеними Головним управлінням ДКСУ у Вінницькій області у листі від 23.01.2026 підставами, що зумовили повернення поданої ним заяви від 21.01.2026, ОСОБА_1 не позбавлений права оскаржити такі дії органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в судовому порядку, шляхом звернення до суду з окремим позовом.
Враховуючи викладене, суд зазначає про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по даній справі, оскільки резолютивна частина судового рішення, з урахуванням внесених постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 змін, є рішенням майнового характеру, судом стягнуто конкретну суму з відповідача. Судове рішення не має зобов'язального характеру для відповідача, не підлягає виконанню виконавчою службою. При цьому виконання судового рішення, а саме перерахування коштів позивачу з бюджету здійснюється не відповідачем, а казначейською службою, яка не є стороною по даній справі та відносно якої, з урахуванням приписів КАС України, у суду відсутні підстави для зобов'язання подавати звіт про виконання судового рішення по даній справі.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по даній справі не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/18533/23 (з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 про зміну способу та порядку виконання рішення суду) залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна