про закриття провадження в справі
м. Вінниця
09 лютого 2026 р. Справа № 120/15924/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,
за участю
секретаря судового засідання: Голди Владислава Миколайовича.
представника позивача: Піпка А.М.,
представника відповідача: Авраменко Т.М. (приймає участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України
про: визнання протиправним та скасування рішення,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю, на думку позивача, наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № 695-К/ТР від 10.11.2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Жебелева І.І.»
Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито провадження в справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Представницею відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що даний спір не є публічно-правовим та його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Обґрунтовуючи подане клопотання представник відповідача зазначає, що призначення на посади працівників організацій, що належать до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Агентство ), звільнення, вирішення питань щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності відноситься до сфери взаємовідносин між працівниками та роботодавцем, і рішення з таких питань не відносяться до публічно-владних повноважень Голови Агентства, адже такі рішення не пов'язані з виконанням завдань Агентства. Також представниця зазначає, що рішення з питань щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Агентства, керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Агентства, прийняті з метою організації діяльності Агентства не є здійсненням Головою Агентства владних управлінських функцій. Такі рішення мають по суті допоміжний внутрішньоорганізаційний характер і спрямовані виключно на оптимізацію процесів всередині системи органів Агентства, однак вони не спрямовані на регулювання суспільних відносин і не породжують зміни в правах і обов'язках для суб'єктів господарювання, інших юридичних та фізичних осіб тощо.
Крім того, представниця відповідача вказує, що ОСОБА_1 є всього лише керівником державної організації, але аж ніяк не державним службовцем. Він не складає присягу державного службовця, не отримує ранг державного службовця, не проходить при призначенні конкурсну процедуру, не підлягає дисциплінарній відповідальності згідно з Порядком дисциплінарного провадження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039. Крім того, наказ Державного агентства автомобільних доріг України від 29.12.2021 № 676-К «Про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області» не базується на нормах законодавства про державну службу, а винесений на підставі ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України як звичайний безстроковий трудовий договір. Крім того, позивач не є державним службовцем і за таким критерієм, як джерело одержання заробітної плати, оскільки він одержує її не з державного бюджету, а за рахунок коштів, передбачених у вартості будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, що перебувають на їх балансі.
Підсумовуючи, представниця зазначила, що ОСОБА_1 не є публічним службовцем, а є керівником юридичної особи публічного права - державної неприбуткової організації, а саме Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області. Крім того, при вирішенні питання щодо його притягнення до дисциплінарної відповідальності Агентство хоч і виступало з точки зору суб'єктного складу правовідносин в якості суб'єкта владних повноважень, однак не здійснювало при цьому владно-управлінську функцію, а лише вживало відповідних внутрішньоорганізаційних заходів дисциплінарного характеру, спрямованих на внутрішню діяльність системи Агентства, але аж ніяк не на регулювання відносин за участі необмеженого кола фізичних і юридичних осіб та реалізацію його завдань і повноважень.
За таких обставин представниця відповідача вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погоджуючись з клопотанням про закриття провадження в справі представником позивача подано заперечення, відповідно до яких зазначає, що представником відповідача не надано доказів того, що позивач не проходить публічну службу.
В підготовчому засіданні представниця відповідача клопотання про закриття провадження у справі підтримала та просила задовольнити.
Представник позивача в підготовчому засіданні просив відмовити у задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
За визначенням, наведеним в пунктах 1 та 2 частини 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач уважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їхньої реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Таким чином, ключовими ідентифікуючими ознаками державного службовця є зайняття ним посади державної служби саме в органі державної влади чи іншому державному органі, одержання заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету та здійснення встановлених для цієї посади повноважень.
Згідно з пунктами 1.1, 3.1. Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 10.02.2025 № Н-65/11-01 (далі - Положення про Службу), Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області - державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 , наказом Державного агентства автомобільних доріг України № 676-К від 29.12.2021 року на підставі п. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України призначений 4 січня 2022 року на посаду начальника Служби відновлення доріг України у Вінницькій області в порядку переведення з посади заступника начальника з будівництва доріг зазначеної Служби.
В подальшому, Державне агентство автомобільних доріг України реорганізовано у Державне агентство відновлення і розвитку інфраструктури, а Службу відновлення доріг України у Вінницькій області реорганізована у Службу відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області.
Отже, керівник Служби відновлення і розвитку інфраструктури у Вінницькій області ОСОБА_1 є керівником державної організації, але не державним службовцем. Він не складає присягу державного службовця; не отримує ранг державного службовця; не проходить при призначенні конкурсну процедуру; не підлягає дисциплінарній відповідальності згідно з Порядком дисциплінарного провадження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039.
Так, згідно з п. 1 Порядку дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039, Порядок визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
Натомість, наказ про проведення службового розслідування, за наслідками якого позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності прийнятий відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950.
Що ОСОБА_1 не є державним службовцем також свідчить те, що його призначення на посаду начальника Служби відновлення доріг України у Вінницькій області здійснено відповідно до п. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України, а не на підставі Закону України "Про державну службу".
Крім того, ОСОБА_1 не є державним службовцем і за таким критерієм, як джерело одержання заробітної плати, оскільки він одержує її не з державного бюджету, а за рахунок коштів, передбачених у вартості будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, що перебувають на їх балансі.
Вказане передбачене п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003 №1221 «Деякі питання управління дорожнім комплексом», яким встановлено, що утримання служб автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях і м. Севастополі здійснюється в межах кошторису витрат, затвердженого Державною службою автомобільних доріг, за рахунок коштів, передбачених у вартості будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, що перебувають на їх балансі.
Також відповідні положення щодо джерел утримання Служби з коштів, які не є бюджетними, містяться в пунктах 4.2, 4.3 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області ( далі - Положення ).
Доказів протилежного представником позивача не надано.
В свою чергу, конкретний перелік владних управлінських функцій Агентства визначено пунктом 1 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 439.
Так, згідно з п. 1 Положення Агентство: 1) реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; 2) реалізує державну політику в частині здійснення заходів з будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту), ремонту, модернізації інфраструктури, об'єктів житлової нерухомості, громадського призначення, виробничого комплексу, соціальної сфери, сфери житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, управління побутовими відходами (об'єктів оброблення відходів, полігонів), інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, захисних споруд цивільного захисту, інших об'єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення, військових об'єктів та майна, у сферах авіаційного, залізничного (крім утримання), морського та внутрішнього водного транспорту, автомобільного транспорту загального користування, міського електричного транспорту, у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а також щодо об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення; 3) реалізує державну політику з питань розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного та залізничного сполучення.
Натомість рішення з питань щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Агентства, керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Агентства, прийняті з метою організації діяльності Агентства, не є здійсненням Головою Агентства владних управлінських функцій. Такі рішення мають по суті допоміжний внутрішньоорганізаційний характер і спрямовані виключно на оптимізацію процесів всередині системи органів Агентства відновлення, однак вони не спрямовані на регулювання суспільних відносин і не породжують зміни в правах і обов'язках для суб'єктів господарювання, інших юридичних та фізичних осіб тощо.
Відтак, суд погоджується з доводами представника відповідача, що спір щодо оскарження рішення "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Жебелева І.І.» не є публічно-правовим, оскільки це рішення не спрямоване на реалізацію управлінської функції в розрізі основної діяльності Агентства відновлення як центрального органу виконавчої влади.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 у справі № 488/3005/17 зазначила що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Отже, оскільки посада начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області, яку займає позивач, не відноситься до посад державної служби, або інших посад, що охоплюються поняттям "публічна служба", то спір про визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України № 695-К/ТР від 10.11.2025 "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області Жебелева І.І.", є таким, що не пов'язаний з проходженням публічної служби, та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказаний висновок суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 7 квітня 2021 року у справі № 320/2654/19, а також в постанові від 26 червня 2019 року у справі № 175/3283/18.
Зазначені висновки суду також спростовують доводи представника позивача про те, що відповідачем не доведено, що позивач на займаній посаді не проходить публічну службу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а відтак провадження у цій справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, -
Клопотання представника відповідача задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі № 120/15924/25 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України про визнання протиправним та скасування рішення.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити, що повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна