м. Вінниця
16 лютого 2026 р. Справа № 120/619/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання відмови протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії
19.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незаконного затримання, примусового утримання та направлення на медичний огляд ОСОБА_1 17.07.2025 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.07.2025 року про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №371 від 17 липня 2025 року в частині призову на військову службу під час мобілізації солдата гр. ОСОБА_1 та направлення його до військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати уповноважену посадову особу Військової частини НОМЕР_1 (або іншої частини, де фактично перебуває позивач) звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу частини, у зв'язку зі скасуванням підстави для призову.
Ухвалою суду від 21.01.2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 23.01.2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або належним чином обґрунтоване клопотання про витребування доказів, оформлене відповідно до вимог статей 80, 166-167 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України, із наданням відповідних доказів поважності причин пропуску такого строку
05.02.2026 року на виконання вимог вказаної ухвали суду представник позивача подав клопотання про витребування доказів та клопотання про поновлення строку.
Клопотання обгрунтовано тим, що починаючи з 17.07.2025 року позивач фактично перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України в умовах дії правового режиму воєнного стану, у тому числі із залученням до виконання завдань у районах, що мають підвищений рівень небезпеки та обмежений доступ до цивільної інфраструктури, засобів зв'язку та правової допомоги.
Представник позивача вказує, що фактичні умови проходження військової служби позивачем унеможливлювали його вільне пересування; не забезпечували стабільного доступу до мережі Інтернет; не дозволяли своєчасно звернутися за професійною правничою допомогою; не давали можливості зібрати та оформити процесуальні документи для звернення до суду.
При цьому, в якості поважності причин пропуску строку представник позивач зазначає, що лише після появи реальної та безпечної можливості реалізувати право на судовий захист, позивач звернувся до адвоката для надання правничої допомоги та після встановлення зв'язку з представником для можливості підготовки процесуальних документів, без невиправданої затримки, а саме 19.01.2026 року, адміністративний позов було подано до суду.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить поновити строк звернення до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивача, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною п'ятою 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк передбачений статтею 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас, поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об'єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
Разом з тим, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
В адміністративному судочинстві розумні строки - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників.
Досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, варто зазначити, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
У постанові від 20.12.2023 по справі № 420/4212/23 Верховний Суд вказав, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 року по справі № 990/12/24.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що у пункті 57 мотивувальної частини постанови від 29.11.2024 року по справі № 120/359/24 Верховний Суд сформував наступний правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна:
«Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.»
Таким чином, сам факт проходження позивачем військової служби у період дії в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.
При встановлені того, чи є поважною причиною пропуску процесуальних строків військовослужбовцем, суд повинен з'ясувати особливості його правового статусу та характер його служби, а саме: наявність (відсутність) обмежень доступу до правової допомоги, особливості виконання обов'язків служби (службових обов'язків), фактор часу, повагу до особливого статусу військовослужбовців та обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя.
Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.01.2025 у справі №480/11349/23.
Так, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.07.2025 року № 371 позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до Військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, суд наголошує, що позивач в особі свого представника - адвоката Дейнеки О.В. звернувся до суду із вище зазначеним позовом - 19.01.2026 року, тобто з пропуском строку визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.
Судом враховано, що з ордеру серії АВ №1265828 від 18.01.2026 року слідує, що між ОСОБА_1 та адвокатом Дейнека О.В. був укладений договір про надання правничої допомоги № 01/11/24/ФО від 11.11.2024 року.
Отже, станом на 17.07.2025 року (день призову позивача на військову службу) позивач уже був забезпечений правовою допомогою.
Вказане безумовно свідчить про те, що обставини перебування позивача на військовій службі, за наявності у нього представника, з яким укладено договір про надання правової допомоги, не позбавляли його представника адвоката Дейнека О.В. можливості звернутися до суду з цим позовом у строк, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Крім того, позивач не надав суду доказів залучення до виконання бойових та спеціальних завдань у складі діючих угруповань військ Сил оборони держави, що перешкоджало у доступі до правової допомоги та в доступі до суду у період проходження військової служби.
Також, матеріали справи не містять доказів перебування і виконання обов'язків позивачем військової служби у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, місцях активних бойових дій, які унеможливили звернення до суду у строк, визначений процесуальним законом.
На думку суду, недостатньо тільки послатися на проходження позивачем військової служби, позивачем мають бути вказані фактичні обставини, які обмежили можливість своєчасного звернення до суду, з наданням відповідних доказів, яким суд має надати оцінку.
Інших доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду матеріали справи також не містять.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та, як наслідок повернення позовної заяви.
Дата постановлення ухвали обумовлена перебуванням головуючого судді Дончика В.В. на навчанні з 09.02.2026 року по 13.02.2026 року включно.
Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169, 256 КАС України -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання відмови протиправною визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович