справа № 991/265/26
провадження № 11-сс/991/110/26
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
13 лютого 2026 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 13.01.2026 р. -,
23.01.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.01.2026 р., яку цього ж дня передано судді-доповідачу.
Для розгляду зазначеної апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.01.2026 р.).
В апеляційній скарзі також ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали з огляду на те, що 13.01.2026 року у судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали, тоді як її повний текст проголошено 20.01.2026 року, вручено захиснику 22.01.2026 року, та цього ж дня ним подано апеляційну скаргу. Відтак, за відсутності повного тексту ухвали сторона захисту була позбавлена можливості вирішити питання про необхідність подання апеляційної скарги у випадку незгоди з процесуальною позицією слідчого судді.
Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказане клопотання підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з чим ухвалою судді-доповідача від 23.01.2026 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 4 а.с. 64).
Крім того, 30.01.2026 року на вказану ухвалу слідчого судді надійшла апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_6 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке призначено до розгляду в одному провадженні з клопотанням захисника ОСОБА_7 . При цьому, обґрунтування клопотання підозрюваного ОСОБА_6 про поновлення строку є аналогічним обґрунтуванню клопотання його захисника.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання та просили їх задовольнити з підстав, наведених у клопотаннях.
Прокурор ОСОБА_8 не заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження підозрюваному та його захиснику, оскільки необізнаність з мотивами оскаржуваної ухвали може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
При вирішенні заявленого клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала вона розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, визначеного ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що судовий розгляд клопотання сторони обвинувачення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою проведено слідчим суддею 13.01.2026 року за участі адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 . Згідно положень ч. 2 ст. 376 КПК України, в цей день було оголошено резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст оголошено 19.01.2026 року о 16 год. 40 хв. (т. 4 а.с. 38, 42).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати, і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Отже, у даному випадку визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 14.01.2026 року та сплинув 19.01.2026 року (з урахуванням того, що останній день строку на апеляційне оскарження припадає на вихідний день 18.01.2026 року - неділя).
При цьому, копію оскаржуваної ухвали адвокат ОСОБА_7 отримав засобами поштового зв'язку 22.01.2026 року та в цей же день через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу (т. 4 а.с. 58) - тобто, поза межами встановленого строку. В свою чергу, підозрюваний ОСОБА_6 повідомив суду апеляційної інстанції, що отримав повний текст оскаржуваної ухвали 20.01.2026 року та 23.01.2026 року подав апеляційну скаргу, тобто, поза межами встановленого строку.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС ВС від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).
В апеляційних скаргах на обґрунтування заявлених клопотань зазначається, що за відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали сторона захисту була позбавлена можливості визначитися з обґрунтуванням та мотивами апеляційної скарги.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати ККС Верховного Суду від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Однак, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Отже, Верховним Судом сформовано правову позицію, згідно з якою пропущений строк на апеляційне оскарження у разі, якщо заінтересовані особи не були обізнані з мотивами постановлення судового рішення, може бути поновлений апеляційним судом, а така причина пропуску строку може визнаватися поважною.
Враховуючи, що 13.01.2026 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, колегія суддів приймає доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_6 про те, що необізнаність з мотивами оскаржуваного судового рішення може бути підставою для поновлення їм пропущеного строку на апеляційне оскарження. Крім того, колегія суддів враховує, що вони подали апеляційні скарги в межах п'яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали. Така процесуальна поведінка свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні.
Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання підозрюваного ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 - задовольнити, та поновити їм строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.01.2026 р.
Розгляд апеляційних скарг призначити на 13 год. 00 хв. 24 лютого 2026 року у приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 4).
Повідомити учасників апеляційного провадження про час та місце розгляду апеляційних скарг.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4