18 лютого 2026 року
м. Чернівці
справа № 726/3357/25
провадження 822/315/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 12 грудня 2025 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Байцар Л.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов мотивовано тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 2003 року.
Під час шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться на утриманні матері, так як відповідач з липні 2025 року почав проживати окремо.
Зазначає, що позивач офіційно працевлаштований, має постійний дохід, проте відмовляється добровільно утримувати неповнолітніх дітей.
Просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 12 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання не повнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 вересня 2025 року до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з метою забезпечення потреб та інтересів дітей та обставин справи, розмір аліментів суд визначив у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції змінити в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей з 1/6 частини на 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вказує на те, що розмір аліментів в сумі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно не є достатнім для забезпечення розвитку дітей.
Вказувала на те, що відповідач є здоровою, працездатною особою та має стабільний дохід, оскільки офіційно працевлаштований. Боргових зобов'язань та інших осіб на утриманні відповідач не має.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доньками позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно частини 1 статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно частин 1, 2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум з 1 січня 2023 року для дітей віком до 6 років в сумі 2272 гривні. Дитина сторін перебуває саме в такому віці і відповідно має право на матеріальне забезпечення в законодавчо закріпленому розмірі, яке йому зобов'язані надати, згідно вимог ст.180 СК України, його батьки.
Батьки дитини мають рівні обов'язки з надання утримання дитині, оскільки згідно ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Згідно із ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Аналогічна правова позиція визначена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанцій обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача.
Проте, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначеного розміру стягнутих аліментів.
Так, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У доводах апеляційної скарги, позивачка зазначає, що суд першої інстанції не обґрунтував розмір стягуваних аліментів.
При цьому апеляційний суд враховує, що позивачем не надано доказів наявності підстав для визначення розміру аліментів в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку, однак приймаючи до уваги прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, рівність обов'язків батьків щодо утримання дитини, а також ту обставину, що діти проживають разом із позивачем, що тягне за собою більше витрат, апеляційний суд вважає за потрібне змінити рішення суду першої інстанції, на підставі ч.1 ст. 376 ЦПК України, та збільшити розмір аліментів, стягнутих з відповідача на утримання дитини з 1/6 частини усіх видів заробітку до 1/4 частки усіх видів заробітку.
На думку апеляційного суду, визначений розмір аліментів є достатнім та відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.
При цьому, сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (ч.1 ст.192 СК України).
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції слід змінити та збільшити визначений судом до стягнення розмір аліментів з 1/6 частини усіх видів заробітку до 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно.
В решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 12 грудня 2025 року змінити.
Збільшити визначений судом до стягнення розмір аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 1/6 частини усіх видів заробітку до 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повної постанови - 18 лютого 2026 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: Н.К. Височанська
І.Б. Перепелюк