Провадження № 33/821/133/26 Справа № 695/425/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
13 лютого 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., розглянувши апеляційну захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11. 2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, 10.01.2025 р. о 23 год. 51 хв., на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя 100 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці із застосуванням Алкотестеру Драгер 6810, результат 1,55 проміле, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України,за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11. 2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2025 року.
2. Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП скасувати.
3. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП закрити згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт не погоджується із зазначеною постановою у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. У зв'язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях апелянта складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що вихідною датою направлення копії постанови, згідно з карткою руху документа в «Електронному суді», представнику апелянта - адвокату Скіць С.М. - є 09.12.2025 року. Таким чином, з моменту винесення постанови до моменту її відправлення представнику апелянта минуло 15 днів, що у півтора рази перевищує встановлений законом строк для її оскарження.
З огляду на викладене, враховуючи поважність причин пропуску строку оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11.2025 року, а також те, що апеляційна скарга подається в межах десятиденного строку з моменту фактичного отримання її копії, апелянт просить суд поновити строк на її оскарження.
Вказує, що доводи ОСОБА_1 та його захисника про відсутність факту керування транспортним засобом, порушення процедури огляду на стан сп'яніння та недопустимість доказів суд визнав необґрунтованими. Суд зазначив, що факт керування підтверджується відеозаписами з бодікамер працівників поліції, які визнано належними та допустимими доказами відповідно до ст. 251 КУпАП, а також поясненнями самого правопорушника. Процедура огляду проведена за наявності обґрунтованої підозри та з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок не ґрунтується на належних, допустимих та достатніх доказах, а також зроблений із істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.
Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . У долучених відеозаписах з бодікамер працівників поліції відсутня будь-яка фіксація руху транспортного засобу ВАЗ 21150 під керуванням ОСОБА_1 . Не зафіксовано моменту зупинки автомобіля в процесі руху, не зафіксовано порушення Правил дорожнього руху, яке могло б бути підставою для законної зупинки транспортного засобу.
Посилання суду першої інстанції на фрагмент відеозапису, у якому зазначено, що «чоловік виходить з водійського сидіння» та на запитання інспектора «чому він не зупинився» відповідає, що «не звернув увагу», не може вважатися належним та достатнім доказом факту керування транспортним засобом у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Сам по собі вихід особи з водійського сидіння нерухомого транспортного засобу не є доказом виконання функцій водія під час руху транспортного засобу. Відеозапис не містить фіксації самого процесу руху автомобіля, моменту його зупинки на вимогу працівників поліції, а також будь-якого порушення Правил дорожнього руху, яке могло б слугувати підставою для законної зупинки.
Також суд безпідставно не надав належної оцінки істотним суперечностям у матеріалах справи, зокрема невідповідності часу події, зазначеного в протоколі, та часу, вказаного в рапорті працівника поліції. Такі розбіжності свідчать про неналежне оформлення матеріалів та ставлять під сумнів їх достовірність.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що захиснику в інтересах ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11.2025 року, оскільки копію постанови він отримав після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, 10.01.2025 р. о 23 год. 51 хв., на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя 100 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці із застосуванням Алкотестеру Драгер 6810, результат 1,55 проміле, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України,за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ААД № 309258 від 11.01.2025 року, де зазначено, що 10.01.2025 р. о 23 год. 51 хв., на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя 100 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці із застосуванням Алкотестеру Драгер 6810, результат 1,55 проміле, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України,за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.1);
- даними роздруківки приладу «Драгер» від 11.01.2025 року, щодо ОСОБА_1 , результат тесту 1,55% проміле.(а.с.3);
- даними направленням на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, щодо ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нечітка мова, не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження освідування відмовився.(а.с.4);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо ОСОБА_1 , де зазначено, що останній мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: нечітка мова, не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, освідування проходив за допомогою приладу «Драгер», результат 1,55% проміле.(а.с.6);
- даними рапорту поліцейського СРПП Золотоніського РВП в Черкаській області Брех М.М., від 11.01.2025 року, де зазначено, що 10.01.2025 р. о 23 год. 51 хв., на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя 100 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21150, в стані алкогольного сп'яніння. Результат 1,55 % проміле.(а.с.8);
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3832726 від 11.01.2026 року, де зазначено, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21150 д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя 100 км, не був пристебнути паском безпеки, чим порушив п.п.2.3ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.(а.с.10);
- даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.(а.с.7).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС Україні № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 309258 від 11.01.2025 року, даними роздруківки приладу «Драгер» від 11.01.2025 року, щодо ОСОБА_1 , результат тесту 1,55% проміле, даними направленням на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, щодо ОСОБА_1 , даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо ОСОБА_1 , даними рапорту поліцейського СРПП Золотоніського РВП в Черкаській області Брех М.М., від 11.01.2025 року, даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3832726 від 11.01.2026 року, даними відеозапису з нагрудних бодікамер патрульних поліцейських, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що 10.01.2025 року на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя 100 км, працівники поліції зупинили транспортний засіб ВАЗ 21150 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . На питання інспектора чому ОСОБА_1 не зупинився на вимогу поліцейських, останній пояснив, що не звернув увагу, вказав, що розуміє, що неправий. Поліцейські запропонували пройти освідування на стан сп'яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 погодився та продув алкотестер «Драгер». Результат 1,55 % проміле.
Матеріалами справи встановлено, що працівник поліції, маючи підозру того, що водій перебуває в стані сп'яніння, мав правову підставу для проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Факт керування транспортним засобом та зупинка транспортного засобу підтверджені відеозаписом на якому ОСОБА_1 сам визнав факт керування транспортним засобом.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення нормам КУпАП, є необґрунтованими та оцінюються критично, оскільки наданий суду протокол містить відомості про місце вчинення правопорушення, пункт Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 .
Доводи апелянта, про те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведено, є необґрунтованими, оскільки після зупинки транспортного засобу, на відео зафіксовано, що за кермом знаходиться ОСОБА_1 , який не заперечує керування автомобілем.
Доводи апелянта про те, що на сьогоднішній день минув строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є також необґрунтованими, оскільки адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 10.01.2025 року, а притягнутий до адміністративної відповідальності згідно постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11.2025 року, тобто в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 24.11.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити захиснику в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11. 2025 року.
Постанову судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11. 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок