Рівненський апеляційний суд
Іменем України
12 лютого 2026 року м. Рівне
Справа № 569/26249/25
Провадження № 11-сс/4815/51/26
Колегія суддів Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
захисника-адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12025181200000244,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року задоволено клопотання слідчого Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_9 , та застосовано стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Старокостянтинів Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 29 березня 2026 року без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу змінити та призначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На обґрунтування цих вимог зазначив, що стороною обвинувачення не доведено існування наведених у клопотанні ризиків, як і не доведено обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри. Вважає, що доводи прокурора, що при проведенні обшуку у житлі було виявлено пакетик з кристалоподібною речовиною, яка може бути психотропною не відповідає дійсності, оскільки а матеріалах провадження відсутня експертиза яка б підтверджувала дану обставину.
Також зазначив, що ОСОБА_5 не має наміру ухилятися від суду та зобов'язується у разі зміни йому запобіжного заходу виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а обраний відносно нього запобіжний захід без визначення розміру застави є незаконний.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як убачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, - незаконне придбання та зберігання з метою збуту, збут наркотичних засобів, психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, вчинено повторно та в особливо великих розмірах.
На переконання колегії суддів, зібрані органом досудового розслідування докази: протоколи допиту свідків ОСОБА_10 від 27.10.2025, ОСОБА_11 від 16.12.2025 та від 19.01.2026; протоколи огляду і виїмки кореспонденції від 24.11.2025, від 05.12.2025, від 12.01.2026, від 18.12.2025; висновки експерта №СЕ-19/118-25/18929-НЗПРАП від 05.01.2026, №СЕ-19/118-25/18941-НЗПРАП від 02.01.2026, №СЕ-19/118-26/1082-НЗПРАП від 22.01.2026, №СЕ-19/118-26/1083-НЗПРАП від 22.01.2026; протокол обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 19.01.2026; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 19.01.2026; протокол обшуку від 29.01.2026, протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 29.01.2026, а також інші докази, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованих йому злочинах..
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
29.01.2026 о 16 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК, а 30.01.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
При розгляді клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Зокрема, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , за яке передбачене покарання у виді від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та враховуючи інші ризики, що в своїй сукупності свідчить про цілком обґрунтований ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду.
На даний час існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ст. 23 КПК, судом до уваги будуть братися лише ті показання, які дані ними лише під час судового розгляду, а тому у разі застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу аніж тримання під вартою існує цілком обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_5 шляхом умовляння, залякування чи іншим чином тиску на свідків для зміни ними показань.
Окрім того, оскільки під час досудового розслідування зафіксовано неодноразові випадки причетності ОСОБА_5 до протиправних дій, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, тому існує обґрунтований ризик що підозрюваний у разі зміни запобіжного заходу буде продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою отримання прибутки від зайняття злочинною діяльністю.
Також підозрюваний може ухилятися та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду перешкоджати кримінальному провадженню, що в подальшому позбавить можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
Тому, на думку колегії суддів, вказані обставини, у своїй сукупності, свідчать про те, що на даному етапі досудового розслідування більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
Доводи захисника про відсутність в матеріалах кримінального провадження експертизи, яка б підтверджувала що виявлений при проведенні обшуку пакетик з кристалоподібною речовиною може бути психотропною, не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції при вирішенні питання про законність і обґрунтованість обрання заходу забезпечення кримінального провадження.
Окрім того, при обранні запобіжного заходу виді тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи положення п.5 ч.4 ст. 183 КПК, правомірно дійшов висновку не визначати розмір застави у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що вказана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ця ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3