Справа № 530/164/24 Номер провадження 22-ц/814/418/26Головуючий у 1-й інстанції Должко С.Р. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
17 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Карпушина Г.Л., Обідіної О.І.,
при секретарі Чемерис А.К.,
за участі: прокурора Снісаренко Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області Гришаєва Олександра Івановича на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 01 березня 2024 року за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факу того, що він ОСОБА_1 є єдиною особою, що здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за матір'ю дружини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 01 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_1 , є єдиною особою, що здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за матір'ю дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду та у зв'язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Рішення в апеляційному порядку оскаржує керівник Диканської окружної прокуратури, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі. Вказує, що питання встановлення факту догляду за особою, яка потребує постійного стороннього догляду підлягає встановленню у позасудовому порядку.
Апеляційний погоджується з такими доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно частин 1 та 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Так, задовольняючи заяву ОСОБА_1 зазначив, що він за відсутності інших осіб, є єдиною особою, яка на безоплатній основі здійснює постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 , яка за станом свого здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
В той же час, встановлення факту про який просить заявник у своїй заяві нормами статті 315 ЦПК України не передбачено.
Пунктом шостим частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
Пунктом 3 частини 6 статті 13 вищезгаданого Закону встановлено, що для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону, передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки, та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, проте, для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.
А відповідно до частини 6 статті 15 цього закону, формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений Постановою КМ України від 27 січня 2021 року № 99.
Таким чином, саме нормами Закону України «Про соціальні послуги» врегульовано питання оформлення статусу особи щодо надання соціальних послуг фізичною особою не на професійній основі і у відповідності до статті 13 цього Закону надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.
Відтак, порядок встановлення факту здійснення фізичною особою догляду за особою, яка потребує постійного догляду, визначений відповідним законодавством, а саме - нормами Закону України «Про соціальні послуги», у зв'язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.
В постанові Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі № 378/760/23 (провадження № 61-18182св23), обставини яких є подібними, Верховний Суд дійшов до висновку про те, що факт постійного догляду встановлюється у позасудовому порядку.
Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
У кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, законом визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просив встановити заявник, тому заява не підлягає судовому розгляду, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 4, 377 ч. 1, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області Гришаєва Олександра Івановича задовольнити.
Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 01 березня 2024 року скасувати.
Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді Г. Л. Карпушин
О. І. Обідіна