№ провадження 33/4809/90/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Гершкул І. М.
Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.
13.02.2026 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В. переглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Охременка А.В., в інтересах особи,яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2025 року, якою,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
визнано винуватим за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
Постановою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним в тому, що він 22.10.2025 року о 15.10 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем MAN TGS 21.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із спеціалізованим напівпричіпом Н/ПР-Цистерна Everla ST ST3/11A102, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по автодорозі М-30 на 708 км., був неуважний, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не надав дорогу автомобілю Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що рухався в зустрічному напрямку прямо, допустив із ним зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушено пункти 2.3 (б), 16.6 Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Вину ОСОБА_1 доведено: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.3); схемою місця ДТП, яка свідчить, що зіткнення відбулося на перехресті, будь-які сліди гальмування (в тому числі екстренного) відсутні, автомобілі рухались в зустрічному напрямку, описано пошкодження (а.с.4); письмовими поясненнями правопорушника та потерпілого (а.с.5-6); копією посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.7).
Не погоджуючись з вказаною постановою місцевого суду, адвокат Охременко А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, до матеріалів апеляційної скарги додається клопотання стосовно поновлення строку апеляційного оскарження.
У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне.
Суд першої інстанції, приходячи до висновку про винуватість ОСОБА_1 , не в повній мірі дослідив обставини справи. Зокрема, посилаючись на порушення пункту 16.6 ПДР, Суд першої інстанції не надав належної оцінки діям водія, який керував автомобілем марки Renault Master, державний номерний знак НОМЕР_5 .
Крім того, матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки MAN державний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричіпом марки Everla ST ST3/11A102, державний номерний знак НОМЕР_3 мав реальну можливість виявити автомобіль, що рухався в зустрічному напрямку, з урахуванням габаритів, наявності самохідної одиниці «напівпричіпа марки Everla ST ST3/11A102, державний номерний знак НОМЕР_3 » та конкретної дорожньої обстановки в момент завершення маневру.
Окрім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення автотехнічної експертизи, мотивувавши це тим, що «для правильного вирішення справи по суті застосування спеціальних знань не потребується, вирішення справи по суті можливо на підставі наявних письмових матеріалів».
Вказана відмова фактично позбавила сторону захисту можливості довести відсутність у ОСОБА_1 технічної можливості уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 мав законне право розраховувати на дотримання ПДР іншими учасниками руху, адже відповідно до вимог п.1.4 ПДР - кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
При цьому, на момент початку виконання маневру вантажного автомобіля марки MAN, державний номерний знак НОМЕР_2 із напівпричіпом марки Everla ST ST3/11A102, державний номерний знак НОМЕР_3 перешкод не було, а небезпека виникла внаслідок раптової появи автомобіля марки Renault Master, державний номер НОМЕР_6 на високій швидкості, за таких обставин обов'язок щодо уникнення ДТП згідно з п. 12.3 ПДР лежав виключно на водієві автомобіля марки Renault Master, державний номер НОМЕР_6 .
Таким чином, апелянт вважає, що безпосередньою причиною зіткнення стали дії водія автомобіля марки Renault Master, державний номер НОМЕР_6 .
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що вперше апеляційна скарга була направлена 26.12.2025 року до Кропивницького апеляційного суду.
Натомість, постановою Кропивницького апеляційного суду від 12.01.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто, підставою для повернення апеляційної скарги слугувало недолучення до матеріалів апеляційної скарги витягу із договору про надання юридичної допомоги.
Враховуючи недоліки раніше поданої апеляційної скарги, сторона захисту усунувши вищезазначені недоліки апеляційної скарги, подає її вдруге, але вже з пропущенням процесуального строку.
З огляду на вищезазначене апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2025 року.
Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, потерпілий ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не з'явився, заяв та клопотань не подавав.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник - адвокат Охременко А.В., підтвердили доводи викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити.
ОСОБА_1 , суду пояснив, що перед початком маневру ліворуч, усвідомивши, що перехрестя було вільним, без видимих транспортних засобів, включивши лівий показних руху, почав рухатись. При цьому, до перехрестя в районі трьохсот метрів транспортних засобів не було, зона оглядовості при повороту в транспортному засобі була закритою, тому зіткнення транспортних засобів він не бачив, на момент скоєння ДТП транспорт останнього майже виїхав із перехрестя. При цьому, сторона захисту звертала увагу на відсутність гальмівного шляху на дорозі зіткнень транспортних засобів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та адвоката Охременка А.В., зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи те, що з первинною апеляційною скаргою апелянт звернувся в межах строку на апеляційне оскарження, а виявлені апеляційним судом недоліки усунуті ним наступного дня після отримання копії постанови апеляційного суду, апеляційний суд вважає, що вказані підстави для поновлення строку є поважними, тому клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з метою забезпечення апелянта доступу до правосуддя.
З огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити апелянту строк на звернення до суду.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 2.3 (б), та п.16.6 ПДР України. Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 2.3 (б) та 16.6 ПДР України, які зазначений в протоколі працівником поліції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №490991, 22.10.2025 року о 15.10 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем MAN TGS 21.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із спеціалізованим напівпричіпом Н/ПР-Цистерна Everla ST ST3/11A102, реєстраційний номер НОМЕР_3 , по автодорозі М-30 на 708 км., був неуважний, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не надав дорогу автомобілю Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що рухався в зустрічному напрямку прямо, допустив із ним зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушено пункти 2.3 (б), 16.6 Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відповідно до наданих працівнику поліції пояснень ОСОБА_1 , він, рухаючись по головній дорозі до перехрестя на ввімкнений зелений світлофор здійснював поворот ліворуч, на зустріч рухався автомобіль метрів 300-400, який з'їжджав з моста. ОСОБА_1 , дивлячись на рух, впевнившись що він встигне завершити поворот, повернув ліворуч і побачив, що машина з великою швидкістю рухалась на зустріч, але ОСОБА_1 вже почав поворот і другий водій заїхав йому в праву сторону позаду тягача. Так, здійснюючи маневр повороту ліворуч, будучи повністю переконаним у безпечності свого маневру, так як автомобіль який рухався у зустрічному напрямку знаходився далеко, а саме світло його фар тільки з'явилось на мосту, що приблизно має відстань 300 метрів, тому вірогідно за великої швидкості зустрічного автомобіля ОСОБА_1 не встиг закінчити маневр( а.с. 5).
Так, згідно схеми ДТП, покриття дороги було вологим, що також не заперечують учасники пригоди.
Відсутність на схемі ДТП гальмівного шляху автомобіля Renault Master, не вказує на той факт, що водій не застосовував екстреного гальмування. По перше, стан покриття дороги (мокрий) міг не зберегти сліди гальмування. Також під час складання схеми ДТП ніхто із учасників пригоди не вказував на зазначену обставину а тому працівники поліції могли не звернути на цей факт уваги. Принаймні працівники поліції були зобов'язані в схемі ДТП вказати на наявність чи відсутність гальмівного шляху.
Як вбачаться з наданих пояснень водія іншого транспортного засобу ОСОБА_2 , рухаючись по головній дорозі прямо на зелений колір світлофора, водій автомобіля MAN виїхав на перехрестя не надавши йому перевагу у русі. ОСОБА_2 почав гальмувати, але був мокрий асфальт і він не зумів зупинити автомобіль і сталося зіткнення (а.с. 6).
Доводи апелянта відносно того, що водій автомобіля марки Renault Master, державний номер НОМЕР_6 , рухався з перевищенням встановленої швидкість ґрунтуються на припущеннях апелянта.
Суд не враховує твердження заявника про перевищення допустимої швидкості водієм автомобіля марки Renault Master, державний номер НОМЕР_6 , оскільки це об'єктивно не підтверджується наявними матеріалами.
Викладені обставини повністю підтверджуються письмовими поясненнями учасників ДТП, схемою ДТП, де додатково зазначено, що стан покриття дорожньої частини є мокрим, характером пошкоджень.
Пункт 2.3.б ПДР України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 16.6 Правил дорожнього руху України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені під час судового розгляду обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме не дотримання водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху України і призвело до ДТП та пошкодження транспортних засобів.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам та дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху, порушив п.п. 2.3 (б), 16.6 ПДР України, що у комплексі всіх вихідних факторів дії перебувають у причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції вимоги КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , порушені не були й він обґрунтовано визнаний винним в скоєнні передбаченого ст.124 КУпАП правопорушення.
На підставі викладеного, апеляційна скарга адвоката Охременка А.В., в інтересах особи,яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 , повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Охременка А.В., в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.В. Широкоряд