Справа № 938/85/26
Провадження № 22-ц/4808/381/26
Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М.
Суддя-доповідач Мальцева
17 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Луганської В.М., Девляшевського В.А.,
секретар Гудяк Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іщенка Дениса Юрійовича на ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьк ЛТД Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко Інна Володимирівна, приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко Володимир Борисович, про визнання недійсним правочину та договору про внесення додаткового вкладу до статутного капіталу господарського товариства, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, зобов'язання передати її покупцю,
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» про визнання недійсним правочину та договору про внесення додаткового вкладу до статутного капіталу господарського товариства, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, зобов'язання передати її покупцю.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 0,5128 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка уклала з ОСОБА_2 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки. Від імені продавця по довіреності діяв його представник ОСОБА_3 .. За умовами договору покупець мав оплатити повну вартість майна до 28.02.2026 року і після цього отримати право власності на земельну ділянку. Після сплати повної суми та при зверненні для реєстрації земельної ділянки позивачці стало відомо, що земельна ділянка передана у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьк ЛТД Груп». Відчуження відбулось на підставі акту прийому-передачі майна, який пред'явлено державному реєстратору для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку. При цьому відповідач ОСОБА_2 не міг підписувати вказаний акт, оскільки перебував закордоном.
Просила визнати недійсним правочини з передачі до статутного капіталу ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» земельної ділянки площею 0,5128 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який оформлено Актом прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» від 16.09.2025 р., справжність підписів ОСОБА_2 та директора ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» Мельник Оксани Вікторівни на якому було засвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком Володимиром Борисовичем за реєстровими №№5798-5799;
- визнати недійсним договір про внесення додаткового вкладу третьою особою №1/2025 від 06.09.2025 року між ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» та ОСОБА_2
- визнати недійсним рішення №2-2025 одноосібного засновника ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» ОСОБА_4 від 15.09.2025 р.;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко Інни Володимирівни індексний номер: 81381568 від 16.10.2025 р., на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 2620855100:02:002:0984 за ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп»;
- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» на земельну ділянку площею 0,5128 га, кадастровий номер: 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко І. В. індексний номер: 81381568 від 16.10.2025 р.;
- витребувати у ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,5128 га, кадастровий номер: 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,5128 га, кадастровий номер: 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко І.В., приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б., про визнання недійсним правочину та договору про внесення додаткового вкладу до статутного капіталу господарського товариства, скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, зобов'язання передати її покупцю.
Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Іщенко Д.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 січня 2026 року скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №938/85/26 у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли в зв'язку зі корпоративними правами юридичної особи, а тому справу слід розглядати у порядку господарського судочинства, не врахував, що ОСОБА_1 як покупець земельної ділянки пред'явила позов до ОСОБА_2 як продавця землі, і до ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп», яке по підроблених документах незаконно заволоділо землею для захисту своїх прав покупця земельної ділянки.
Позовні вимоги були сформульовані таким чином, щоб найефективніше захистити порушені права позивачки як покупця земельної ділянки, яку вона купила, але зловмисники нею заволоділи по підробленим документам. В даній справі правовідносини ґрунтуються на обставинах, пов'язаних із договором купівлі-продажу, і взагалі не йдеться про корпоративні відносини між ОСОБА_2 та ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп», яких не існує. Позивачка є учасником договірних правовідносин лише із ОСОБА_2 , які виникли із договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.02.2025 року.
Суть спору - тільки захист права власності покупця землі ОСОБА_1 ..
Щодо відносин між ОСОБА_2 із ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп», то між ними теж не виникли ніякі корпоративні правовідносини, він ніколи не був учасником (засновником) ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп».
Суд помилково не звернув уваги, що спір виник з приводу шахрайського заволодіння майном ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп», проте відсутні корпоративні зв'язки позивача і ОСОБА_2 із вказаним Товариством. Враховуючи викладене, ця справа повинна бути розглянута за правилами цивільного судочинства.
На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від відповідачів не надходив, відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Іщенко Д.Ю. подав заяву про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 .. Представник ОСОБА_2 - адвокат Юркевич Х.М. також подала заяву про розгляд справи без її участі і участі відповідача, вказала про обґрунтованість апеляційної скарги.
ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» повідомлено про час та місце розгляду справи шляхом направлення поштового повідомлення рекомендованою поштою, що підтверджується даними трекінг-номеру рекомендованого листа на сайті «Укрпошти».
Сторони у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явились у судове засідання, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп», просила: недійсним правочини з передачі до статутного капіталу ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» земельної ділянки площею 0,5128 га, кадастровий номер 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який оформлено Актом прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» від 16.09.2025 р., справжність підписів ОСОБА_2 та директора ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» Мельник Оксани Вікторівни на якому було засвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком Володимиром Борисовичем за реєстровими №№5798-5799;
- визнати недійсним договір про внесення додаткового вкладу третьою особою №1/2025 від 06.09.2025 року між ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» та ОСОБА_2
- визнати недійсним рішення №2-2025 одноосібного засновника ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» ОСОБА_4 від 15.09.2025 р.;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко Інни Володимирівни індексний номер: 81381568 від 16.10.2025 р., на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 2620855100:02:002:0984 за ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп»;
- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» на земельну ділянку площею 0,5128 га, кадастровий номер: 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Глущенко І. В. індексний номер: 81381568 від 16.10.2025 р.;
- витребувати у ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,5128 га, кадастровий номер: 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,5128 га, кадастровий номер: 2620855100:02:002:0984, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження, при цьому виходив з того, що позивачем оспорюється правочин із передачі до статутного капіталу ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» земельної ділянки та наступні правочини, які внаслідок нього виникли. Спірні правовідносини виникли в зв'язку зі корпоративними правами юридичної особи, тому незалежно від їх суб'єктного складу справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону з огляду на наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду господарських і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити з прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи тощо.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Разом із тим відповідно до пунктів 1, 3, 6 та 13 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками(засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; та вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом із такими вимогами.
Отже, серед ознак, визначених у частині першій статті 20 ГПК України, для відмежування господарської юрисдикції від інших є, зокрема, справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1); справи у спорах, що виникають з корпоративних правовідносин (пункт 3); справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно, реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункт 6); щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійними актів, що порушують право на майно, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна (пункт 13) тощо.
Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов'язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20).
Відповідно до частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя статті 167 ГК України). Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин.
Отже, спір з корпоративних правовідносин виникає щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі який вибув.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19), від 4 вересня 2019 року у справі № 927/90/19 (провадження № 12-103гс19); від 11 червня 2019 року у справі № 922/2005/18 (провадження № 12-261гс18), від 11 червня 2019 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19), від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20).
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Положення пунктів 3, 6 та 13 частини першої статті 20 ГПК України у їх розмежуванні передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справах як за змістом правовідносин (господарські, корпоративні), так і за предметом спору (вимоги щодо прав на майно, реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами).
У цій справі ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом як фізична особа.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 115 ЦК України та статті 85 ГК України товариство є власником майна, продукції та доходів, які отримані від статутної діяльності або з інших передбачених законодавством та/або статутом джерел, не заборонених законодавством.
Підстави позбавлення господарського товариства права власності на належне йому майно визначено ЦК України та ГК України, а також іншим законодавством про регулювання діяльності господарських товариств та законодавством щодо обігу майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) виклала висновок, згідно з яким «правовий статус учасника, який вийшов з товариства, як фізичної особи без реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, не змінює правову природу його правовідносин з господарським товариством з приводу майна, внесеного таким учасником як вклад чи отриманого в рахунок належної їй частки у зв'язку з виходом зі складу учасників товариства. Визначення юрисдикції господарських судів щодо таких спорів перебуває в логічному зв'язку з правовідносинами з управління господарським товариством належним йому майном та розподілом майна між учасниками товариства у випадках, визначених законодавством та/або статутними документами».
Позивачка просила визнати недійсним правочини з передачі до статутного капіталу ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» спірної земельної ділянки визнати недійсним договір про внесення додаткового вкладу третьою особою №1/2025 від 06.09.2025 року між ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» та ОСОБА_2 , предметом якого є вказана земля, визнати недійсним рішення одноосібного засновника ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» про залучення до статутного капіталу вказаного додаткового вкладу; скасувати рішення державного реєстратора, на підставі якого було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп»; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» на земельну ділянку і витребувати її у ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп» на користь ОСОБА_1 ; зобов'язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 земельну ділянку, що була предметом купівлі-продажу.
Позивач ОСОБА_1 не є і не була учасником ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп»
Оспорення позивачкою у цьому випадку дій та правочинів ТОВ «Хмельницьк ЛТД Груп»щодо нерухомого майна, яке входить до статутного капіталу товариства, не вказує на корпоративний характер спірних правовідносин між сторонами у справі, оскільки позивач та відповідач ОСОБА_2 не є суб'єктами цих правовідносин.
Оскільки спір між сторонами виник не як між членами юридичної особи та самою юридичною особою, не пов'язаний з діяльністю юридичної особи, учасниками якої не є позивач, то вказаний спір не відноситься до категорії спорів, пов'язаних з корпоративними правовідносинами.
Отже, ініційований ОСОБА_1 спір за критеріями суб'єктного складу та характеру спірних правовідносин належить до юрисдикції суду загальної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Натомість суд першої інстанції помилково виходив з того, що вказані позовні вимоги виникли в зв'язку зі корпоративними правами юридичної особита не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, не врахувавши, що оскарження правочину із передачі до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницьк ЛТД Груп» земельної ділянки та наступні правочинине є визначальним для констатації того факту, що такий спір підлягає розгляду господарським судом.
Частиною першою п.п.3.4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду справи є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до помилкової ухвали.
Керуючись статтями 367, 368, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іщенка Дениса Юрійовича задовольнити.
Ухвалу Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 14 січня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст складено 18 лютого 2026 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.М.Луганська
В.А. Девляшевський