Справа № 486/544/25
Провадження № 1-кп/486/100/2026
18 лютого 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025152120000015 від 16.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Людмилівка Братського району Миколаївської області, громадянки України, не працюючої, не одруженої, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої 04.02.2025 Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 182, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 03.01.2025 у вечірній час близько 17:00 години в період дії воєнного стану, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , вирішила таємно викрасти майно, яке належало ОСОБА_6 .
З метою реалізації свого злочинного наміру, переслідуючи корисливу мету та ціль незаконного збагачення, діючи умисно, повторно та в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, впевнившись в тому, що її дії не будуть помічені сторонніми особами, приблизно о 17:00 годині 03.01.2025, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу зі столу в приміщені кухні вказаної квартири, таємно викрала належне ОСОБА_6 , майно, а саме: мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , вартістю 16 149, 67 грн., після чого місце вчинення злочину покинула, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинила потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 16 149,67 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення протиправних дій у сфері автоматизованих систем, маючи злочинний намір спрямований на особисте збагачення, шляхом отримання вигоди у протизаконний спосіб, в період часу з 17:00 години 03.01.2025 по 11:48 годину 04.01.2025, знаходячись на території м. Південноукраїнськ Миколаївської області, використовуючи свій мобільний телефон марки «ZTE», моделі Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , а також раніше викрадений у ОСОБА_6 мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із встановленою сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , на якому був встановлений мобільний додаток до автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Ощад», у полях вводу відповідних даних на сторінці «Ощад» особисто вела фінансовий номер телефону НОМЕР_3 , належний ОСОБА_6 , після чого змінила пароль доступу клієнта АТ «Державний Ощадний банк України» ОСОБА_6 до вказаної автоматизованої системи, та перейшла до особистого кабінету вищевказаного клієнта, чим несанкціоновано, тобто самочинно, без дозволу ОСОБА_6 , який є власником спеціального платіжного засобу, втрутилась у роботу автоматизованої системи АТ «Державний Ощадний банк України», що виразилось у відображенні даних поточної банківської карти № НОМЕР_6 , відкритої в АТ «Державний Ощадний банк України» на ім'я ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, тобто у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи.
Крім того, відповідно до ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».
У відповідності до ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу є конфіденційною. Конфіденційна інформація може поширюватись за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом».
До конфіденційної інформації про фізичну особу, згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію», належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Разом з тим, ОСОБА_3 , в період з 17:00 години 03.01.2025 по 11:48 годину 04.01.2025, діючи умисно, в порушення зазначених вище вимог законодавства, усвідомлюючи, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання, має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, знаходячись в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області, здійснивши несанкціоновану авторизацію та вхід до особистого кабінету ОСОБА_6 в автоматизованій системі АТ «Державний Ощадний банк України», отримала доступ та незаконно зібрала конфіденційну інформацію відносно ОСОБА_6 , а саме інформацію про його особисті дані, зокрема, дату та місце народження, національність, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу зареєстрованого місця проживання, серію та номер паспорта.
В подальшому, ОСОБА_3 маючи протиправний умисел, спрямований на незаконне використання раніше зібраної конфіденційної інформації про ОСОБА_6 , 04.01.2025 о 11:48 годині, знаходячись в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області, використовуючи свій мобільний телефон марки «ZTE», моделі Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та раніше викрадену у ОСОБА_6 сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , зайшла на веб-сайт ТОВ «Фінансова Компанія «Є гроші» (ЄДРПОУ: 43509084), за посиланням (https://www.e-groshi.com) та використовуючи раніше незаконно зібрану конфіденційну інформацію про ОСОБА_6 , видавши себе за останнього, уклала з ТОВ «Фінансова Компанія «Є гроші» договір № 3005807954-3911493, предметом якого є позика ОСОБА_6 грошових коштів на суму 4200 грн., якими ОСОБА_3 в подальшому бажала заволодіти з метою власного збагачення, тим самим остання незаконно використала конфіденційну інформацію про ОСОБА_6 .
При цьому, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, для зарахування грошових коштів отриманих від ТОВ «Фінансова Компанія «Є гроші», використала реквізити банківської картки № НОМЕР_6 , відкритої в АТ «Державний Ощадний банк України» на ім'я ОСОБА_6 , доступ до якої ОСОБА_3 отримала шляхом несанкціонованого втручання в автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Ощад».
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України, тобто у незаконному збиранні, використанні конфіденційної інформації про особу.
Також, ОСОБА_3 , маючи протиправний умисел спрямований на незаконне використання раніше зібраної конфіденційної інформації про ОСОБА_6 , 04.01.2025 об 11:52 годині, знаходячись в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області, використовуючи свій мобільний телефон марки «ZTE», моделі Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та раніше викрадену у ОСОБА_6 сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , зайшла на веб-сайт ТОВ «Лінеура Україна» (ЄДРПОУ: 42753492), за посиланням (https://www.credit7.ua) та використовуючи раніше незаконно зібрану конфіденційну інформацію про ОСОБА_6 , видавши себе за останнього, уклала з ТОВ «Лінеура Україна» договір № 5223630, предметом якого є позика ОСОБА_6 грошових коштів на суму 10 000 грн., якими ОСОБА_3 в подальшому бажала заволодіти з метою власного збагачення, тим самим остання незаконно використала конфіденційну інформацію про ОСОБА_6 .
При цьому, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, для зарахування грошових коштів отриманих від ТОВ «Лінеура Україна», використала реквізити банківської картки № НОМЕР_6 , відкритої в АТ «Державний Ощадний банк України» на ім'я ОСОБА_6 , доступ до якої ОСОБА_3 отримала шляхом несанкціонованого втручання в автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Ощад».
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КК України, тобто у незаконному збиранні, використанні конфіденційної інформації про особу, вчиненому повторно.
В подальшому, 04.01.2025 о 12:14 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області, достовірно знаючи про грошові кошти, які знаходились на банківському рахунку АТ «Державний Ощадний банк України» № НОМЕР_7 , належному ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на таємне викрадення зазначених грошових коштів, переслідуючи корисливу мету та ціль незаконного збагачення, діючи умисно, повторно та в умовах воєнного стану, непомітно для потерпілого, використовуючи свій мобільний телефон марки «ZTE», моделі Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та раніше викрадену у ОСОБА_6 сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , здійснивши несанкціоновану авторизацію та вхід до особистого кабінету ОСОБА_6 в автоматизованій системі АТ «Державний Ощадний банк України», здійснила переказ грошових коштів в сумі 14000 грн. на належну ОСОБА_7 банківську карту № НОМЕР_8 відкриту в АТ «Пумб Банк».
В подальшому, ОСОБА_3 , з метою доведення свого протиправного наміру до кінці, 04.01.2025 о 12:18 годині в банкоматі «Приватбанку», за адресою: вул. Миру, буд. 14-Б в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області,здійснила зняття з належної ОСОБА_7 банківської карти № НОМЕР_8 , раніше перерахованих коштів, тим самим таємно викрала належні ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 14 000 грн. та розпорядилась ними на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
Також ОСОБА_3 , маючи протиправний умисел спрямований на незаконне використання раніше зібраної конфіденційної інформації про ОСОБА_6 , 04.01.2025 о 14:48 годині, знаходячись в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області, використовуючи свій мобільний телефон марки «ZTE», моделі Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та раніше викрадену у ОСОБА_6 сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , зайшла на веб-сайт ТОВ «Авентус Україна», (ЄДРПОУ: 41078230), за посиланням (https://www.creditplus.ua) та використовуючи раніше незаконно зібрану конфіденційну інформацію про ОСОБА_6 , видавши себе за останнього, уклала з ТОВ «Авентус Україна» договір № 8634880, предметом якого є позика ОСОБА_6 грошових коштів на суму 10 000 грн., якими ОСОБА_3 в подальшому бажала заволодіти з метою власного збагачення, тим самим остання незаконно використала конфіденційну інформацію про ОСОБА_6 .
При цьому, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, для зарахування грошових коштів отриманих від ТОВ «Авентус Україна», використала реквізити банківської картки № НОМЕР_6 , відкритої в АТ «Державний Ощадний банк України» на ім'я ОСОБА_6 , доступ до якої ОСОБА_3 отримала шляхом несанкціонованого втручання в автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Ощад».
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КК України, тобто у незаконному збиранні, використанні конфіденційної інформації про особу, вчиненому повторно.
В подальшому, 04.01.2025 о 12:50 годині, ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Південноукраїнськ Миколаївської області, достовірно знаючи про грошові кошти, які знаходились на банківському рахунку АТ «Державний Ощадний банк України» № НОМЕР_7 , належному ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на таємне викрадення зазначених грошових коштів, переслідуючи корисливу мету та ціль незаконного збагачення, діючи умисно, повторно та в умовах воєнного стану, непомітно для потерпілого, використовуючи свій мобільний телефон марки «ZTE», моделі Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та раніше викрадену у ОСОБА_6 сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , здійснивши несанкціоновану авторизацію та вхід до особистого кабінету ОСОБА_6 в автоматизованій системі АТ «Державний Ощадний банк України», здійснила переказ грошових коштів в сумі 9800 грн. на належну ОСОБА_8 банківську карту № НОМЕР_9 відкриту в АТ «Універсал Банк», тим самим таємно викрала належні ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 9800 грн., розпорядившись ними на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
Також ОСОБА_3 , маючи протиправний умисел, спрямований на незаконне використання раніше зібраної конфіденційної інформації про ОСОБА_6 , 04.01.2025 о 19:30 годині, знаходячись в м. Вознесенськ, Миколаївської області, використовуючи свій мобільний телефон марки «ZTE», моделі Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та раніше викрадену у ОСОБА_6 сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , зайшла на веб-сайт ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ: 40484607), за посиланням (https://www.tengo.ua) та використовуючи раніше незаконно зібрану конфіденційну інформацію про ОСОБА_6 , видавши себе за останнього, уклала з ТОВ «Мілоан» договір № 100776366, предметом якого є позика ОСОБА_6 грошових коштів на суму 10 000 грн., якими ОСОБА_3 в подальшому бажала заволодіти з метою власного збагачення, тим самим остання незаконно використала конфіденційну інформацію про ОСОБА_6 .
При цьому, ОСОБА_3 реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, діючи з корисливих мотивів, для зарахування грошових коштів отриманих від ТОВ «Мілоан», використала реквізити банківської картки № НОМЕР_6 , відкритої в АТ «Державний Ощадний банк України» на ім'я ОСОБА_6 , доступ до якої ОСОБА_3 отримала шляхом несанкціонованого втручання в автоматизованої системи Інтернет-банкінгу «Ощад».
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 182 КК України, тобто у незаконному збиранні, використанні конфіденційної інформації про особу, вчиненому повторно.
В подальшому, 04.01.2025 в період часу з 19:34 по 19:48 годину, ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Вознесенськ Миколаївської області, достовірно знаючи про грошові кошти, які знаходились на банківському рахунку АТ «Державний Ощадний банк України» № НОМЕР_7 , належному ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на таємне викрадення зазначених грошових коштів, переслідуючи корисливу мету та ціль незаконного збагачення, діючи умисно, повторно та в умовах воєнного стану, непомітно для потерпілого, використовуючи свій мобільний телефон марки «ZTE», моделі Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , та раніше викрадену у ОСОБА_6 сім-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , здійснивши несанкціоновану авторизацію та вхід до особистого кабінету ОСОБА_6 в автоматизованій системі АТ «Державний Ощадний банк України», здійснила переказ грошових коштів на інші банківські рахунки, а саме: 04.01.2025 о 19:34 годині здійснила переказ грошових коштів в сумі 2000 грн. на належну ОСОБА_8 банківську карту № НОМЕР_10 відкриту в АТ «Сенс Банк» та о 19:48 годині переказ грошових коштів в сумі 7800 грн. на належну ОСОБА_8 банківську карту № НОМЕР_9 відкриту в АТ «Універсал Банк», якими заволоділа о 20:38 годині 04.01.2025 шляхом зняття готівки в банкоматі «Приватбанк», розташованому за адресою: просп. Незалежності, 25 в м. Південноукраїнськ, Миколаївської області, тим самим таємно викрала належні ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 9800 грн., розпорядившись ними на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
Обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою вину повністю та підтвердила вчинення нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 182, ч. 4 ст. 185 КК України, не оспорювала обставини, встановлені в ході слідства та зазначені в обвинувальному акті. Відмовилася надавати покази згідно зі ст.63 Конституції України.
Потерпілий ОСОБА_6 показав, що з обвинуваченою бачився кілька разів до крадіжки. На початку січня вона прийшла до нього додому, попросилася в гості, покликала покурити, потім вона почала скаржитися на життя, що їй потрібні гроші, на що він повідомив, що не має при собі готівки. Після чого обвинувачена почала просити банківську картку, він дав їй картку та пін-код за умови, що вона зніме у банкоматі кошти та поверне картку. Коли ОСОБА_3 пішла, він помітив, що відсутній його телефон, де саме знаходився телефон до її приходу, він не памятає, але точно знає, що він зник після приходу обвинуваченої. І з заявою до поліції не звертався та не мав наміру звертатися через зникнення телефону. Відновив власний мобільний номер, і йому почали надходити телефонні дзвінки від кредиторів та повідомлення про списання коштів. Тоді він дізнався, що обвинувачена оформила кілька кредитів на його ім'я у ТОВ «Фінансова Компанія «Є гроші», ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Мілоан». У телефонній розмові один з представників порадив йому надати відомості з ЄРДР на підтвердження того, що він особисто кредити не отримував, і лише після цього потерпілий звернувся до поліції. Також пояснив, що весь цей час телефон перебував у ОСОБА_3 , а кредити він погашав з власних коштів, не має на меті позбавляти обвинувачену волі, але бажає повернути за можливості власні гроші протягом приблизно хоча б року.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
При цьому суд зазначає, що допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною 3 статті 323 та статтею 381 КПК України. Нормами ст. 42 КПК України передбачено, що право давати показання з приводу обвинувачення чи відмовлятися їх давати належить виключно обвинуваченому.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2024 року №167/871/23 сформував правову позицію, що відмова обвинуваченого від давання показань цілком узгоджується з положеннями ст. 349 КПК України.
Як зазначено вище, в судовому засіданні 05.06.2025 під час встановлення особи обвинуваченої ОСОБА_3 та роз'яснення суті обвинувачення, судом було з'ясовано, що обвинувачена розуміє, в чому її обвинувачують, повністю визнала себе винною та зазначила, що розкаюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовляється від давання показань, з обставинами, викладеними в обвинувальному акті погодилася.
Отже, обвинувачена скористалася своїм правом відмовитися від давання показань, що цілком узгоджується зі ст. 349 КПК України.
Під час судового розгляду провадження прокурором були надані та судом досліджені наступні матеріали:
- витяг з ЄРДР від 15.01.2025 року, з якого вбачається, що на підставі матеріалів правоохоронних органів за період з 15.01.2025 по 25.02.2025 було внесено відомості за ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 182 КК України та повідомлено про підозру ОСОБА_3 ;
- постанова про визнання матеріальних об'єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16.01.2025, згідно якої коробка від мобільного телефону «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 » була визнана речовим доказом та передана власнику;
- зберігальна розписка ОСОБА_6 про отримання коробки від мобільного телефону «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 » та зобов'язання зберігати її до кінця проведення досудового розслідування;
- постанова про визнання матеріальних об'єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16.01.2025, згідно якої мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 » визнано речовим доказом та передано до камери зберігання речових доказів ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області;
- копія ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17.01.2025 №486/119/25, якою накладено арешт на вилучене під час огляду речі 16.01.2025 майно - мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який було упаковано до сейф пакету PSP 2003805, що полягає у забороні користування та розпорядження вказаним майном, з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати та відчуження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, вилучене майно залишено на зберіганні в Відділенні поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції із забороною відчуження, користування та розпоряджання даним майном;
- довідка про витрати на проведення товарознавчої експертизи №СЕ-19/115-25/1021-ТВ від 20.01.2025, згідно якої вартість експертизи складає 3183,60 грн.;
- постанова про визнання носія інформації документом від 22.01.2025, якою визнано документом договір позики «Ефективний» №3005807954-3911493 від 04.01.2025 на 17 арк., договір №522630 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.01.2025 на 27 арк., договір №8634880 про наданняспоживчого кредиту від 04.01.2025 на 21 арк., договір про споживчий кредит №100776366 від 04.01.2025 на 16 арк., які містять відомості, що можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, та постановлено зберігати їх в матеріалах кримінального провадження;
- постанова про визнання матеріальних об'єктів речовим доказом та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 24.02.2025, згідно якої мобільний телефон «ZTE», модель Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , поміщений до сейф пакету WAR1341351, визнано речовим доказом та передано до камери зберігання речових доказів ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області;
- копія ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27.02.2025 №486/119/25, якою накладено арешт на вилучений 24 лютого 2025 року під час проведення огляду речі мобільний телефон «ZTE», моделі Z2450, SN: НОМЕР_11 з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , заборонивши користування та розпорядження вказаним майном, та залишивши його на зберіганні у Відділенні поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області;
- копія паспорту ОСОБА_3 ;
- вимога про судимості відносно ОСОБА_3 ;
- довідка КНП ЮМБЛ від 22.01.2025, згідно якої ОСОБА_3 на обліку лікаря-психіатра не перебуває;
- довідка КНП ЮМБЛ від 22.01.2025, згідно якої ОСОБА_3 на обліку лікаря-нарколога не перебуває;
- копія інформаційної довідки служби у справах дітей Південноукраїнської міської ради від 04.03.2025 №267/05-19, з якої вбачається, що дитина, народжена 15.07.2024 та залишена в пологовому будинку породіллею, ймовірно ОСОБА_3 , не перебуває на утриманні зазначеної особи;
- характеристика за тимчасовим місцем проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), видана ОСББ «Незалежності-Берегиня» 04.02.2025 №31-2025/01, з якої вбачається, що з початку проживання ОСОБА_3 з власником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_9 почали надходити скарги від мешканців будинку, неодноразово викликали поліцію щодо вчинення правопорушень ОСОБА_3 та ОСОБА_9 ; скарги надходили на гулянки до ранку, голосні сварки, вибивання вхідних дверей до квартири АДРЕСА_4 , виламування металевих вхідних дверей до під'їзду невідомими особами, які приходили на розбірки до квартири АДРЕСА_4 , ходіння підозрілих осіб до ОСОБА_9 , справляння ОСОБА_3 природніх потреб у під'їзді між поверхами у стані, схожому на алкогольне сп'яніння, незважаючи на камери відеонагляду;
- інформаційна довідка служби у справах дітей Південноукраїнської міської ради від 21.01.2025 №102/05-19, з якої вбачається, що заочним рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13.11.2023 по справі №484/3415/23 ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей;
- копія заочного рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13.11.2023 по справі №484/3415/23, яким позовну заяву Органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Служба у справах дітей Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено, позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , передано малолітніх дітей: ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради для подальшого їх влаштування, стягнуто з ОСОБА_3 на користь фізичної або юридичної особи, де будуть влаштовані малолітні діти ,аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частки від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 липня 2023 року і до досягнення старшою дитиною повноліття;
- копія вироку Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04.02.2025 №486/1339/24, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, які їй інкриміновані, доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 належить кваліфікувати за:
- ч. 1 ст. 361 КК України несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи,
- ч. 1 ст. 182 КК України незаконне збирання, використання конфіденційної інформації про особу,
- ч. 2 ст. 182 КК України незаконне збирання, використання конфіденційної інформації про особу, вчинене повторно,
- ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
У відповідності до ст.12 КК України кримінальні правопорушення, скоєні обвинуваченою, є кримінальними проступками, нетяжким злочином та тяжким злочином.
Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної, обставини справи, які пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При визначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує, що вона раніше притягувалась до кримінальної відповідальності Южноукраїнським міським судом Миколаївської області 04.02.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, умови життя обвинуваченої, її соціальне та матеріальне становище, вік та стан здоров'я. Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що вона має середню освіту, не працевлаштована, не є військовозобов'язаною, не одружена, не перебуває на диспансерних обліках лікаря психіатра та нарколога, позбавлена батьківських прав відносно двох дітей, негативно характеризується за місцем останнього проживання.
Також при призначенні покарання суд враховує досудову доповідь, з якої вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, схильна до вчинення кримінальних правопорушень, має високий ризик повторності вчинення кримінального правопорушення, високий рівень небезпеки для суспільства, середній ризик завдання шкоди життю і здоров'ю, а тому рекомендовано застосування соціально-виховних заходів для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних правопорушень в умовах цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Отже, суд при обранні виду та міри покарання обвинуваченій, враховуючи дані про її особу, ступінь тяжкості та фактичні вчиненого нею кримінального правопорушення, відсуність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути призначено у виді пробаційного нагляду за ч.1 т.361 КК України, пробаційного нагляду за ч.1 ст.182 КК України, позбавлення волі за ч.2 ст.182 КК України та позбавлення волі в межах, встановлених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, так як має місце сукупність кримінальних правопорушень.
У п.23 Постанови пленуму Верховного Суду від 24.10.2003 №7 зазначено, що у разі, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч.4 ст.70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок виконується самостійно.
За такого вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04.02.2025 №486/1339/24, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, підлягає самостійному виконанню.
Цивільний позов не заявлявся.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню витрати за проведення експертиз та залучення експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України згідно довідки про проведення експертизи №СЕ-19/115-25/1021-ТВ від 20.01.2025 на суму 3183,60 грн.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368-370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 182, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 361 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік,
- за ч. 1 ст. 182 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік,
- за ч. 2 ст. 182 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки,
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04.02.2025 №486/1339/24, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17.01.2025 №486/119/25, на мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27.02.2025 №486/119/25, на мобільний телефон «ZTE», моделі Z2450, SN: НОМЕР_11 з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 .
Речові докази:
- коробку від мобільного телефону «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 » залишити власнику ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон поміщений до сейф пакету PSP 2003805, повернути власнику ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон «ZTE», модель Z2450, з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , поміщений до сейф пакету WAR1341351, вилучити у власність держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя ОСОБА_1