Справа № 480/2171/16-к
Провадження № 1-кп/945/9/26
18 лютого 2026 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
захисника ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання захисника про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
встановив:
25 березня 2016 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 кримінальне провадження № 480/2171/16-к розподілено головуючому судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 від 14 червня 2021 року вказане кримінальне провадження прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні сторона захисту звернулася до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю ознак складу злочину, яке подане до суду раніше. Клопотання захисник обґрунтовує тим, що попереднім складом суду було досліджено докази, які не відповідають вимогам закону, а тому сторона захисту вважає, що досудове розслідування не проводилося в межах закону, а тому неможливо притягувати ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності. Також, захисник посилався на те, що дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 369-2 КК України - тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимогами такої вигоди, з посиланням на п. «В» п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції». Кримінальний кодекс України у примітці ст. 369-2 містить посилання на положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які на сьогодні втратили чинність.
У підготовчому судовому засіданні захисник підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника; посилався на практику Верховного Суду щодо необхідності застосування вузького тлумачення терміну «особа, уповноважена на виконання функцій держави».
Заслухавши у судовому засіданні сторін кримінального провадження, суд дійшов такого.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 319 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу.
Після заміни судді ОСОБА_6 суддею ОСОБА_1 постановлено розпочати судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369-2 КК України спочатку, з підготовчого судового засідання.
Частинами 1-2 статті 349 КПК України визначено, що після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий надає стороні обвинувачення та стороні захисту право проголосити вступні промови. У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджуватиме наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція сторони. Сторона обвинувачення, сторона захисту має право відмовитися від проголошення вступної промови. Право проголосити вступну промову першою надається стороні обвинувачення, після чого вступну промову проголошує сторона захисту. Вступні промови проголошуються з дотриманням розумних строків залежно від обсягу обвинувачення. Якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд після усного попередження зупиняє проголошення промови. Інші учасники судового провадження можуть висловити свою думку про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження після вступної промови сторони захисту. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, зі сторони захисту - у другу. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 369-2 КК України перебуває на стадії підготовчого судового провадження, а отже докази судом ще не досліджувалися.
З огляду на викладене суд вважає передчасними доводи сторони захисту про те, що докази, які досліджені попереднім складом суду, не відповідають вимогам закону, а тому неможливо притягувати ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності.
Щодо стверджуваної стороною захисту необхідності закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю ознак складу злочину, зокрема через втрату чинності Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», судом встановлено таке.
Обов'язкові ознаки складу злочину визначаються не в примітці до статті КК України, а в її диспозиції, тоді як примітка має підпорядковану (допоміжну) роль при з'ясуванні змісту окремих понять, які вживаються в диспозиції. І хоча в багатьох випадках зміст примітки до ст. 369-2 КК України має вирішальне значення для встановлення ознак складу того чи іншого злочину, у цьому конкретному випадку примітка конкретизує, кого слід розуміти під зазначеними у диспозиції цієї статті «особами, уповноваженими на виконання функцій держави», за вплив наприйняття рішення якими особа приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду. Про це йдеться у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 722/28/17.
Крім цього, відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 березня 2021 року, у справі № 554/2090/16-к, Верховний Суд вказав на те, що примітка до ст. 369-2 КК є її невіддільною частиною, яка визначає обсяг і зміст понять у кримінально-правових нормах, передбачених цією статтею, і за умови, що її зміст відсилає до чинного Закону, визначений там перелік осіб не підлягає довільному тлумаченню, відмінному від його приписів. Сама наявність у чинній редакції ст. 369-2 КК примітки унеможливлює відмінне від застосованого в ній законодавчого визначення з'ясування кола осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Лише за відсутності змістовної складової примітки ст. 369-2 КК через посилання на нечинний на момент вчинення злочину Закон правозастосовник має підстави вважати оціночним поняття «особа, уповноважена на виконання функцій держави» і встановлювати його зміст за правилами тлумачення.
У примітці до ст. 369-2 КК з 26 квітня 2015 року по 20 березня 2020 року стосовно визначення осіб, уповноважених на виконання функцій держави, містилось посилання на пункти 1 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність з 26 квітня 2015 року.
Водночас наявне у цій примітці посилання на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», що втратив чинність, не дає підстав для тверджень про втрату чинності в цей період у цілому ст. 369-2 КК.
Важливим чинником, що значною мірою визначає встановлення змісту кримінально-правової норми для цілей її застосування, є ставлення законодавця до кримінальної правової оцінки певного виду суспільно-небезпечних діянь. Формування законодавства є сферою діяльності виключно законодавця, який своє ставлення до змісту кримінально-правової заборони та ознак злочинів, передбачених ст. 369-2 КК, недвозначно виявив, унісши до неї зміни Законом України від 4 березня 2020 року № 524-IX, згідно з яким розширив коло кінцевих адресатів зловживання впливом та посилив покарання за нього.
Зміст ані закону України про кримінальну відповідальність, ані законів, до яких він відсилає для встановлення змісту та обсягу окремих понять, що визначають ознаки складу злочину в ч. 2 ст. 369-2 КК, не містять вказівок на наміри законодавчого органу пом'якшити закон через декриміналізацію (хоча б часткову) передбачених там діянь або через встановлення менш суворого виду чи розміру покарання.
Також, суд враховує і те, що голова сільської ради, як в Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції», що втратив чинність, так і в чинній редакції Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З викладених мотивів, суд вважає клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу злочину, передчасним і таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 372 КПК України, -
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
18.02.2026