Рішення від 18.02.2026 по справі 489/9659/25

справа № 489/9659/25 провадження №2/489/641/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У листопаді 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 555162564301002 від 14.02.2022 в розмірі 15764,40 грн. та понесені судові витрати, які складаються із 2422,40 грн. судового збору та 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 14.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» (далі - ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія») та відповідачем на підставі Заявки на пролонгацію від 13.02.2022 до договору позики № 555162564301001, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, був укладений Договір кредитної лінії № 555162564301002 (пролонгація),відповідно до якого сторони домовилися продовжити строк виконання зобов'язання позичальника по погашенню заборгованості за попереднім договором № 555162564301001 в сумі 6000,00 грн. на новий строк 30 днів під проценти.

18.12.2023 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 18/12-2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до боржників, зокрема по кредитному договору № 555162564301002 від 14.02.2022.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача по кредитному договору становить 15764,40 грн., з якої 6000,00 грн. заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту), 9764,40 грн. за процентами, нарахованими на дату відступлення права вимоги, 0,00 грн. заборгованість за процентами з моменту відступлення права вимоги та складання розрахунку, 0,00 грн. за пенею/штрафами, комісіями, інфляційними збитками та трьома процентами річних.

Посилаючись на наведені обставини та те, що відповідачем в позасудовому порядку борг не погасив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 22.12.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Правом на дання відзиву відповідач не скористалася.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 14.02.2022 між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії № 555162564301002 (пролонгація).

Пункту 2.1 вказаного договору встановлено, що за цим Договором кредитної лінії та на підставі заявки на пролонгацію від 13.02.2022 до договору позики №555162564301001 сторони Договору домовилися продовжити строк виконання зобов'язань Позичальника по погашенню заборгованості за попереднім Договором №555162564301001 в сумі 6000,00 грн. на новий строк 30 днів під проценти. При цьому Позичальник зобов'язується повернути Кредит у строки, що визначені цим пунктом та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього, Правилах та в Заявці на пролонгацію.

За умовами пункту 2.2 договору, попередній договір пролонгується на новий термін 30 дней на підставі заявки на пролонгацію та сплати Позичальником заборгованості по процентах за користування кредитом за Попереднім договором в сумі 3156,30 грн. та оплати у повній сумі процентів за пролонгацію 0,00 грн. не пізніше 13.02.2022.

Згідно пункту 2.3 договору, у разі не повної оплати Позичальником заборгованості по процентах за користування кредитом за Попереднім договором та оплати процентів за пролонгацію, вказаних в пункті 2.2 цього Договору, до 13.02.2022 включно, заявка на пролонгацію анулюється Кредитодавцем а у Позичальника виникає обов'язок погасити заборгованість по кредиту у строк, що визначені у Попередньому договорі № 555162564301001.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що кредит Позичальнику надається шляхом погашення Кредитодавцем заборгованості за попереднім Договором та проведення відповідних бухгалтерських проводок в системі з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором, в розмірі, що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором. Датою надання кредиту при проведенні пролонгації/реструктуризації за раніше укладеним Договором кредиту є дата проведення Кредитодавцем відповідних бухгалтерських проводок в системі, направлених на погашення попередньої заборгованості за раніш укладеним Договором кредиту з одночасним формуванням за Позичальником заборгованості за цим Договором в розмірі що дорівнює не погашеній заборгованості за попереднім Договором кредиту.

Заявлений строк кредитування складає 30 календарних днів з 14.02.2022 по 15.03.2022 (пункт 3.6 договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму кредиту, якою фактично користується Позичальник, таке нарахування здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за стандартною процентною ставкою 990,00% річних (2,71% на день) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою) (пункт 3.8 договору).

За користування кредитом понад заявлений строк протягом наступних 30 календарних днів користування кредитом з 16.03.2022 і до 14.04.2022 останнього дня строку кредитування - за стандартною процентною ставкою 990,00% річних (2,71% в день) (пункт 3.9 договору).

Згідно пункту 4.1 договір з позичальником укладається в електронній формі за допомогою ІТС Кредитодавця, доступ до якої забезпечується через Сайт Кредитодавця після Реєстрації Позичальника в ній у спосіб та в порядку, передбачених Правилами.

Додатком № 1 до договору позики №555162564301002 від 14.02.2022 є Графік платежів № 555162564301002-1 від 14.02.2022, відповідно до якого врегульовано нарахування процентів у заявлений строк з 14.02.2022 по 15.03.2022 та понад заявлений строк з 16.03.2022 по 14.04.2022.

Додатком № 2 до договору позики №555162564301002 від 14.02.2022 є розрахунок загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором.

Кредитний договір з додатками підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором «7111».

До укладення кредитного договору відповідач ознайомився та підписав одноразовим ідентифікатором «7111» Паспорт споживчого кредиту, який містить зокрема основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо.

13.02.2022, одноразовим ідентифікатором «7111», відповідач підписав Заявку на пролонгацію до договору позики №555162564301002 від 14.02.2022, в якій вказав, що підтверджує намір пролонгувати договорі позики на термін 30 днів під 643% річних та просив перерахувати кошти по новому договору позики №555162564301002 в рахунок виконання грошових зобов'язань та погашення поточної заборгованості за діючою позикою № 555162564301001 від 15.01.2022.

Довідкою про погашення до договору № 555162564301001 від 15.01.2022 підтверджується, що клієнтом ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , погашено заборгованість по договору № 555162564301001 від 15.01.2022 шляхом перерахування коштів згідно умов Договору кредитної лінії (пролонгації) № 555162564301002 від 13.02.2022, який укладено на підставі заявки про пролонгацію.

Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що між попереднім кредитором та відповідачем в електронній формі було укладено договір позики № 555162564301001 від 15.01.2022, заборгованість по якому погашена шляхом перерахування коштів згідно договору позики №555162564301002 від 13.02.2022, укладеного на підстав заявки відповідача про пролонгацію.

Довідкою по договору позики №555162564301002 від 13.02.2022, складеною ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія», підтверджується, що сума пролонгованої позики (зарахуванням) по позичальнику ОСОБА_1 становить 6000,00 грн., аз урахуванням нарахованих процентів 15764,40 грн.

Набуття права вимоги заборгованості за договором позики позивач підтвердив договором факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, укладеним між ТОВ «Київська Торгово-Інвестиційна Компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс», та додатковим договором № 1 до цього договору.

Реєстром боржників до договору факторингу підтверджується, що на дату набуття ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за договором позики №555162564301002 від 13.02.2022 загальна заборгованість становить 15764,40 грн., з якої 6000,00 грн. сум виданої позики та 9764,40 грн. проценти.

Вказану заборгованість позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідача.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Згідно положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За приписами статті 11 зазначеного Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 під час розгляду справи №127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що договір позики укладено відповідачем дистанційно, в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора шляхом його підписання накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його номер мобільний телефону, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», а його умови внутрішній волі сторін.

Метою укладення договору від 14.02.2022 було отримання відповідачем позики на погашення заборгованості, що утворилася за договором позики від № 555162564301001 від 15.01.2022.

Належне виконання кредитором зобов'язань за договором позики підтверджується дослідженими судом доказами.

Між тим, відповідач взятих на себе грошових зобов'язань та не повернув позику у встановлений договором строк, внаслідок чого утворилася заборгованість за позикою в сумі 6000,00 грн. та заборгованість по процентам за користування позикою в розмірі 9764,40 грн., яка нічим не спростована.

Враховуючи наведене та оцінивши докази у справі, суд приходить до висновку про доведеність порушення відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 15764,40 грн., у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Так як вимоги про стягнення заборгованості задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн., суд враховує складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви та збирання доказів, а також критерії розумності і співмірності.

При цьому, суд враховує висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України, суд зважає на те, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного провадження, а тому з урахуванням критеріїв розумності і співмірності достатнім розміром відшкодування витрат на правничу допомогу буде 3500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 141-142, 200, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором позики №555162564301002 від 13.02.2022 в загальному розмірі 15764,40 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири гривні 40 коп.), а також судовий збір в сумі 2422,40 грн. грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.).

У іншій частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс, код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ. Вул. Гедройця Єжи, 6,офіс 521;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 18.02.2026.

Суддя І.В.Коваленко

Попередній документ
134169454
Наступний документ
134169456
Інформація про рішення:
№ рішення: 134169455
№ справи: 489/9659/25
Дата рішення: 18.02.2026
Дата публікації: 20.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.02.2026)
Дата надходження: 28.11.2025
Предмет позову: стягнення боргу