Справа № 489/1202/26
Провадження № 1-кс/489/1097/26
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
17 лютого 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого-криміналіста Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2025 за № 62025150010000012, щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, військовослужбовця, раніше судимого:
-19.12.2006 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186, 69, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 393, 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з Ольшанської ВК№53 12.03.2010 року;
-17.05.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-18.09.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяця позбавлення волі;
-29.01.2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст. 186, ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі, звільненого з Ольшанської ВК №53 23.10.2015 року-
- 07.02.2020 Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, у зв'язку із зарахуванням у строк відбуття покарання ОСОБА_5 періоди з дати його затримання з 05.01.2017 року по 06.03.2017 року та з 17.03.2017 року по 02.08.2019 року включно - період знаходження його під вартою з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, вважається таким, що відбув покарання за вказаним вироком повністю;
- 08.03.2023 Миколаївським районним судом Львівської області області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, ухвалою Казанківського районного суду міста Миколаєва від 30.05.2024 звільнений від відбування покарання умовно-достроково на підставі ст. 81-1 КК України, невідбутий строк 9 місяців 6 днів,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального Кодексу України,
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
15.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - тобто у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказуючи що переховуватись від слідства наміру не має, бажає продовжити військову службу, проте лише після лікування. Також зазначив про необхідність догляду за дружиною, з якою він проживає без реєстрації шлюбу, оскільки остання після майбутнього народження їх спільної дитини, у зв'язку з потребою лікування, потребуватиме сторонньої допомоги. Також догляд буде необхідний і дитині. Зазначив, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Просив застосувати до нього домашній арешт.
Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання, застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити мінімальний розмір застави. В обґрунтування заперечень вказала на необхідність ОСОБА_5 пройти лікування та опікуватись сім'єю.
За клопотанням сторони захисту допитана у якості свідка ОСОБА_8 суду пояснила, що проживає з ОСОБА_5 як дружина з чоловіком без реєстрації шлюбу з вересня 2024 року. Наразі вагітна. Після пологів у зв'язку з операцією та необхідністю інших операцій, не пов'язаних з пологами, потребуватиме допомоги чоловіка. ОСОБА_5 як чоловіка характеризує позитивно. Зазначила, що вони проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане житло належить матері або сестрі ОСОБА_5 . Останній не працевлаштований, самостійних доходів не має, проживають за рахунок допомоги, яку надають сестра та мати ОСОБА_5 . Також вказала, що останній проходить лікування від декількох хвороб.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025150010000012 від 01.01.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
За версією органу досудового розслідування, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 26.08.2024 самовільно залишив місце служби - у районі зосередження підрозділів ВЧ НОМЕР_1 , незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину.
14.02.2026 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
15.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Щодо обґрунтованості підозри.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження наданими в копіях доказами, а саме: витягом з ЄРДР від 15.02.2026, відповідно до якого внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, актом службового розслідування від 10.03.2025; витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 31.05.2024 №152 про зарахування ОСОБА_5 до списків особового складу; медичною та службовою характеристиками ОСОБА_5 , військовим квитком ОСОБА_5 серії АГ144058від 20.05.2024; довідкою військово-лікарської комісії від 20.05.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 14.02.2026, повідомленням про підозру від 15.02.2026.
Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині.
Щодо наявності ризиків.
Слідчий суддя вважає, що з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існує ризик, передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема ризик переховування підозрюваного від суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та не передбачає можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням, має достатню обізнаність, щоб розуміти суть пред'явленої підозри та покарання за інкриміноване діяння, що може бути достатньою підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, після самовільного залишення місця служби протягом тривалого часу не повернувся на службу, продовжуючи вчиняти інкриміноване йому діяння.
Враховуючи, що ОСОБА_5 неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, офіційно не працевлаштований, відсутні відомості про джерела його доходів, підозрюється у вчиненні самовільного залишення військової частини будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання на підставі ст. 81-1 КК України, обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Водночас прокурором не доведено наявність ризику впливу на свідків. Так, в клопотанні не вказані конкретні свідки, на яких може вплинути підозрюваний та яке значення мають показання цих свідків у кримінальному провадженні. Матеріали додані до клопотання не містять відомостей, що з часу вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , він намагався вплинути на свідків в даному провадженні.
Також прокурором не обґрунтовано та не доведено наявність ризику перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Слідчий суддя враховує дані про ОСОБА_5 , який офіційно не працевлаштований, раніше судимий, проживає з дружиною без реєстрації шлюбу, його вік, стан здоров'я, проте з урахуванням встановлених обставин, які доводять наявність вказаних вище ризиків, вважає, що для запобігання вказаним ризикам на даний час є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема й у виді домашнього арешту, який розрахований на свідому, правомірну поведінку підозрюваного, і який не зможе фізично убезпечити від настання вищевказаних ризиків.
Водночас пояснення підозрюваного та свідка різняться щодо місця проживання ОСОБА_5 , що ставить під сумнів наявність у нього постійного місця проживання. До того ж, стороною захисту не надано документів, з яких слідчий суддя може дійти висновку про можливість перебування підозрюваного під домашнім арештом за вказаною ним адресою.
Також слідчим суддею досліджені надані стороною захисту: виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) стаціонарного хворого № 1813 від 02.03.2025 та № 5868/333 від 05.06.2025, виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 4201/1132 від 01.06.2025, виписний епікріз історія хвороби № 9629/2275 від 15.12.2025, довідка КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 31.10.2025.
Згідно яких ОСОБА_5 обстежувався та проходив лікування, йому були встановлені діагнози: хронічний простатит, симфізит, флегмона передньої черевної стінки; інтоксикація, больовий синдром, гепатит В та С; передозування метадона, габани середнього ступеню важкості (супутній діагноз: зловживання наркотичними речовинами); перелом діафіза правої плечової кості в с/з зі зміщенням.
Проте доказів неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявними захворюваннями суду не надано.
Крім того, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно абзацу 8 частини 4 статті 182 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Таким чином право визначати чи не визначати розмір застави належить до повноважень слідчого судді, суду.
Слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , а саме наявність судимостей та невідбутої частини призначеного покарання у виді 9 місяців 6 днів, а тому вважає, що для запобігання вказаним ризикам на даний час є недоцільним визначення застави.
Висновки суду.
Слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк перебування під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його затримання 16 годин 58 хвилин 14 лютого 2026 року до 16 годин 58 хвилин 14 квітня 2026 року.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1