Справа № 471/1115/25
Провадження №2/471/89/26
Номер рядка звіту 61
17 лютого 2026 року с-ще Братське
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Прокопчук Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Братське цивільну справу № 471/1115/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про завершення процедури щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності,що перебувають у постійному користуванні гр.України - ОСОБА_3 в межах території Братської селищної ради ( Шевченківський старостинський округ ) Вознесенського району Миколаївської області (кадастровий номер 4821485100:01:000:0606)
Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить суд визнати за ним право на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги наступним.
ОСОБА_3 рішенням Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 7 грудня 2021 року № 33 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення власність сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебуває у постійному користуванні громадянина України ОСОБА_3 на підставі державного акту на право довічного успадкування володіння землею зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадкування володіння землею за № 50, розташованої в межах території Шевченківського старостинського округу Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області для ведення фермерського господарства громадянину України. На виконання вказаного рішення ОСОБА_3 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 4821485100:01:000:0606. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, у зв'язку з чим не встиг завершити процедуру приватизації земельної ділянки, а саме зареєструвати право власності на земельну ділянку на своє ім'я. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається, зокрема з земельної ділянки площею 9,1099 га, кадастровий номер 4821485100:01:000:0606.
Позивач є сином і спадкоємцем ОСОБА_3 . Оскільки, приватизація вказаної земельної ділянки не завершена, нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку.
З метою реалізації права на спадкування права на завершення процедури приватизації земельної ділянки, ОСОБА_1 , звернувся до Відповідача із заявою від 22.08.2025 про завершення процедури щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні ОСОБА_3 в межах території Братської селищної ради (Шевченківський старостинський округ) Вознесенського району Миколаївської області (кадастровий номер 4821485100:01:000:0606).
Рішенням від 24.09.2025 № 24 Братська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області відмовила Позивачу у зв'язку з відсутністю повноважень у селищної ради визначати та посвідчувати спадкові права. Позивачеві рекомендовано звернутись до нотаріальної контори (або суду).
Отже, з метою захисту своїх прав, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, до суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача, Братської селищної ради Вознесенського району миколаївської області до суду надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, вирішення позовних вимог віднесла на розгляд суду.
Ухвалою суду від 14.01.2026 року за заявою представника відповідача до участі у справі було залучено співвідповідача ОСОБА_2 , яка звернулася до суду із заявою у якій просила про задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 7 грудня 2021 року № 33 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 11,821 ум.кад.га, сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебуває у постійному користуванні громадянина України ОСОБА_3 на підставі державного акту на право довічного успадкування володіння землею зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадкування володіння землею за № 50, розташованої в межах території Шевченківського старостинського округу Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області для ведення фермерського господарства громадянину України ОСОБА_3 .
На виконання вказаного рішення, ОСОБА_3 було виготовлено проект землеустрою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4821485100:01:000:0606, площею 9,1099 га.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Спадкоємцями після його смерті є позивач та відповідач ОСОБА_2 .
22.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області із заявою про завершення процедури щодо відведення земельної ділянки у власність.
Рішенням № 24 від 24.09.2025 року Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області ОСОБА_1 було відмовлено у задоволення заяви щодо визнання права на спадщину та завершення процедури відведення земельної ділянки у власність у зв'язку з відсутністю відповідних повноважень та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.
Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами перебачений у статті 118 ЗК України.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. (частина шоста статті 118 ЗК України).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає заяву у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (частина сьома статті 118 ЗК України).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. (частина дев'ята статті 118 ЗК України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду(частина одинадцята статті 118 ЗК України).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).
У справі що розглядається, спадкодавець ОСОБА_3 , як член ФГ отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства згідно із рішення № 33 від 07.12.2021 року Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, від 8 грудня 2022 року справа № 692/768/21, провадження № 61-5004св22, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.
Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв'язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.
Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Матеріалами справи встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя звернувся із заявою до органу місцевого самоврядування, у якій просив надати дозвіл на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність, та отримав відповідний дозвіл.
Отже, право на приватизацію спірної земельної ділянки ОСОБА_3 розпочав у встановленому законом порядку, проте не завершив процес приватизації у зв'язку з своєю смертю.
Право на завершення приватизації відповідно до чинного законодавства та судової практики у таких правовідносинах, переходить до спадкоємців, та перейшло до позивача, який є спадкоємцем першої черги за законом і прийняв спадщину, а отже прийняв у порядку спадкування право на завершення приватизації спірної земельної ділянки, розпочатої та незавершеної спадкодавцем.
Оскільки позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька, то вважається, що позивач набув право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали попередньому спадкодавцю, на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України. До складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочала за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв'язку зі смертю.
На підставі належним чином оцінених доказів, поданих позивачем, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить висновку про те, що наявні правові підстави для визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації спірної земельної ділянки.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про завершення процедури щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності,що перебувають у постійному користуванні гр.України - ОСОБА_3 в межах території Братської селищної ради ( Шевченківський старостинський округ ) Вознесенського району Миколаївської області (кадастровий номер 4821485100:01:000:0606)- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у постійному користуванні гр.. України ОСОБА_3 в межах території Братської селищної ради (Шевченківський старостинський округ) Вознесенського району Миколаївської області (кадастровий номер 4821485100:01:000:0606), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Братська селищна рада Вознесенського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04375926, адреса: вул. Миру, 131, с-ще Братське, Вознесенський район, Миколаївська область.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Гукова І. Б.,