Справа № 127/5074/26
Провадження № 2/127/1408/26
18 лютого 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі будинків, господарських приміщень та споруд, поділ земельної ділянки,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі будинків, господарських приміщень та споруд, поділ земельної ділянки.
Позивачка разом з позовною заявою подала клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивувала тим, що її майновий стан не дозволяє їй сплатити судовий збір у сумі 6 500,00 грн., оскільки вона є пенсіонеркою, перенесла операцію і розмір її пенсії не дозволяє їй сплатити таку суму.
Дослідивши дане клопотання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістомстатті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено судам, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIєдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
З наведеного вбачається, що Законом України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік підстав для відстрочення або розстрочення, зменшення чи звільнення сплати судового збору, і єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом майнового стану.
Крім цього, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору з підстав, передбачених статтею 136 ЦПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд зауважує, що позивачка до клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору не долучила достатніх доказів на підтвердження її скрутного матеріального стану.
Сама по собі копія виписки із медичної карти амбулаторного хворого за №373 від 22.01.2026 ОСОБА_1 не може вважатися достатнім доказом низького доходу позивачки, чи її скрутного матеріального стану, оскільки позивачкою не надано доказів, які б містили інформацію про розмір її пенсії.
З огляду на викладене, клопотання задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного вище, оскільки позивачка на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору не надала належних та достатніх доказів, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху.
Отже, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Позивач в позовній заяві заявила вимогу про поділ в натурі будинків, господарських приміщень та споруд, поділ земельної ділянки, тобто за пред'явлення вказаної позовної вимоги майнового характеру позивачем має бути сплачено на користь держави судовий збір в сумі одного відсотка від ціни позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - злишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі будинків, господарських приміщень та споруд, поділ земельної ділянки - залишити без руху.
Позивачці надати строк - 5 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позову.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: