Справа № 127/38044/25
Провадження № 2/127/9002/25
09.02.2026 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючої судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та повідомила, що 14 липня 2025 року відповідач позичила у неї 50000 грн., які зобов'язалася повернути до 31 серпня 2025 року, що підтверджується письмовою розпискою. Станом на момент звернення до суду відповідач не виконала свої зобов'язання, борг не повернула, тому позивач звернулася з даним позовом до суду та просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за розпискою від 14.07.2025 року в сумі 50000 грн. та судові витрати.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_2 на адресу реєстрації місця проживання, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, ні будь-якого іншого клопотання до суду подано не було, до суду повернулося поштове відправлення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що є належним повідомленням учасника справи.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ч.1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідено до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
14 липня 2025 року відповідач ОСОБА_2 позичила у позивача ОСОБА_1 50000 грн., які зобов'язалася повернути до 31 серпня 2025 року, що підтверджується письмовою розпискою.
У визначені строки та на день розгляду справи судом борг повернутий не був.
Позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача ОСОБА_2 надсилався лист - пропозиція від 08.09.2025 року про добровільне повернення боргу, однак даний лист залишився без реагування (доказів протилежного суду не надано).
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд доходить до висновку, що слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики (розпискою) від 14.07.2025 року у розмірі 50000 грн., тобто про задоволення позову у повному обсязі.
Крім того, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору та 15000 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 13, 81, 137, 141, , 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 525-527, 530, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики (розпискою) від 14.07.2025 року у розмірі 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору та 15000 грн. витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Вінницька область, Шаргородський район, с. Михайлівка)
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Суддя