Справа № 149/3108/25
Провадження №3/149/18/26
Номер рядка звіту 156
18.02.2026 м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учасника бойових дій, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
17.09.2025 орієнтовно о 00:30 год. по вул. Миру, 9В у с. Уланів Хмільницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 21099", н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як порушення п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат Мар'яш Л. В., у режимі відеоконференції, зазначила, що ОСОБА_1 вину не визнає, оскільки доказів керування ним транспортним засобом немає. Також поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння одразу в лікарні, а не на місці зупинки. Адвокат Мар'яш Л. В. підтримала клопотання та просила визнати неналежними та недопустимими доказами відеозаписи, оскільки вони неповні та не безперервні, містять ознаки монтажу та коригування, що дає підстави стверджувати, що відбулося втручання сторонніх осіб, що виразилося у нарізці відеокадрів з оригінального відеозапису. На цих відеозаписах не зафіксовано рух та керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Адвокат Мар'яш Л. В підтримала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю доказів керування транспортним засобом, відсутністю ознак алкогольного сп'яніння, а також тим, що вказані у протоколі ознаки (порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) є надуманими. Поліцейським порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, не забезпечили йому такої можливості. Причиною цього було те, що у поліцейських не було з собою приладу «Драгер». Окрім цього, наявне в матеріалах справи направлення на огляд до закладу охорони здоров'я містить некоректну назву медичного закладу. У свою чергу зазначений у протоколі час керування «17.09.2025 00:30 год.» не відповідає змісту відеозаписів, де в 00:30 год. ОСОБА_1 не керує жодним транспортним засобом. Тому, протокол також є неналежним та недопустимим доказом.
Свідок ОСОБА_2 , інспектор, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у суді пояснив, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був помічений раніше, оскільки рухався з непрацюючим лівим габаритом. Цей автомобіль зупиняли з використанням проблискових маячків. Після зупинки автомобіля водій одразу пішов в сторону магазину. Під час спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема нечітка мова, хитка хода, було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в лікарні, від чого водій відмовився, а також відмовився від проведення огляду на місці зупинки. Водієві все роз'яснили, він у категоричній формі відмовився проходити огляд. Прилад «Драгер» був відсутній та знаходився в іншого екіпажу у с. Рибчинці.
Суддя, заслухавши доводи адвоката Мар'яш Л. В., показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно із п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 456141 від 17.09.2025 в якому викладені обставини правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявні відмітки про роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, від надання письмових пояснень та отримання копії протоколу водій відмовився;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння відповідно до якого 17.09.2025 в 00:35 год ОСОБА_1 , у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці), направлявся на огляд на стан сп'яніння до "Хмільницька ЦРЛ";
відеозаписами, якими зафіксовано вимогу поліцейського адресовану водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Водій ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд, однак у подальшому відмовився проходити огляд на стан сп'яніння.
Вказані докази у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом п. 2.5 ПДР саме водій, який керував транспортним засобом підлягає огляду на вимогу поліцейського.
Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначений статтею 266 КУпАП України, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі- Порядком).
Ознаки алкогольного сп'яніння наведені у п. 3 Інструкції № 1452, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як на відеозаписах з відеореєстраторів, так і в протоколі зазначено ознаку алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота. Інші ознаки зазначені у протоколі та направленні на огляд. Та обставина, що під відеозапис поліцейський називає одну з ознак алкогольного сп'яніння, відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, вже є достатньою підставоюдля проведення такого огляду.
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП України, п. 7 Розділу 1 Інструкції, п.п. 6, 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
До протоколу додано відеозаписи з відеореєстраторів, які фіксують розмову ОСОБА_1 з поліцейськими, пред'явлення водієм документів у порталі «Дія», а також вимогу поліцейських, які виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, пройти огляд на стан сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 спочатку погодився, зазначивши «..якщо потрібно то пройду…» (00:34 час відеозапису), а потім почав заперечувати факт керування автомобілем зазначаючи «.. не їхав» (00:35 час відеозапису), після цього зазначив: «… випив чекушку горілки …» «… їхав з роботи, зупинився сходити в туалет…» (00:36), також зазначив: «…нічого не вживав…» (00:37), «… я з вами не поїду…» (00:40). Після роз'яснення поліцейськими порядку огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я (час відеозапису 00:45), а також наслідків відмови від огляду, ОСОБА_1 зазначив: « …відмовляюсь від усього…» (00:46), «… відмовляюсь бо не маю бажання….» (час відеозапису 1:00).
З досліджених відеозаписів видно, що поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 порядок проходження огляду та наслідки відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився проходити такий огляд, що не було пов'язано виключно з відмовою їхати у заклад охорони здоров'я, він не висловив бажання пройти такий огляд на місці зупинки. Отже, наявність чи відсутність приладу "Драгер" у поліцейських не має вирішального значення, оскільки такий засіб міг бути доставлений з с. Рибчинці, що розташоване неполадік с. Уланів.
Суд відхиляє доводи адвоката Мар'яш Л. В. про те, що вказані відеозаписи є неналежними, оскільки ці докази прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даній справі і мають значення для її розгляду.
Ці докази є допустимими, оскільки зібрані поліцейськими з використання відеореєстраторів у порядку визначеному Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року (надалі - Інструкція).
Портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів (п. 2 розділу ІІ Інструкції).
Портативні відеореєстратори та карти пам'яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції (п. 2 розділу ІІ Інструкції).
Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (п. 4 розділу ІІ Інструкції).
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (п. 5 розділу ІІ Інструкції).
У протоколі, а також на відеозаписах зафіксовані номера відеореєстраторів, які використовувалися поліцейськими, вони містять зафіксовані відомості, зокрема дату, час, геолокацію місця запису. Ці відеозаписи зафіксовані на два відеореєстратора, є безперервними, їх зміст узгоджується між собою. Записи долучені до протоколу, як того вимагає ч. 2 ст. 266 КУпАП. Отже, ці докази здобуті у порядку визначеному законом, а тому суд приймає їх до уваги.
Доводи адвоката Мар'яш Л. В. про те, що відеозаписи містять ознаки монтажу та коригування, назірки, є надуманими та не підтверджені будь-якими доказами, як то висновок експертизи тощо.
Ці відеозаписи дійсно починаються з моменту спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , який знаходився неподалік автомобіля "ВАЗ 21099", н.з. НОМЕР_1 , власником якого він являється (згідно відомостей з протоколу), та не фіксують рух транспортних засобів та керування ними. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що їде з роботи став справити природні потреби, а також повідомив, що проживає у с. Іванопіль Бердичівського району Житомирської області, що орієнтовно за 12 кілометрів від с. Уланів. Та обставина, що ОСОБА_1 перебував в комендантську годину 00:30 у с. Уланів, поруч з автомобілем, де не зафіксовано інших осіб, окрім поліцейських, зважаючи на пояснення ОСОБА_1 що він їде з роботи, цей рух був в напрямку населеного пункту, де він проживає, пояснення свідка ОСОБА_2 про те, що автомобіль переслідувася, у своїй сукупності свідчать про те, що саме він керував належним йому автомобілем "ВАЗ 21099", н.з. НОМЕР_1 . Отже, ОСОБА_1 як водій, у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, мав обов'язок на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак відмовився від огляду, що становить склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зважаючи на те, що другий відеозапис починається з часу 00:28 та фіксує знаходження ОСОБА_1 та поліцейського за магазином у с. Уланів, а у подальшому в 00:30 год. ОСОБА_1 на вимогу поліцейських пред'являє документи в порталі «Дія», доводи адвоката Мар'яш Л. В. про некоректність часу вказаного у протоколі заслуговує на увагу. Враховуючи це суд вважає, що вказаний у протоколі час керування 00:30 год. є орієнтовним.
Суд відхиляє версію ОСОБА_1 висловлену під відеозапис про те, що алкоголь він вжив біля магазину, оскільки як повідомив свідок ОСОБА_2 , автомобіль ВАЗ був помічений під час руху і зупинявся за допомогою проблискових маячків, після зупинки один з поліцейських одразу пішов за водієм. Отже хронологія подій не дає підстав для висновку, що у водія був час на вживання алкогольних напоїв. Окрім цього, розташований поруч магазин не працював.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом, доведена належними та допустимими доказами, а підстав для закриття провадження судом не встановлено.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, яке є грубим порушенням Правил дорожнього руху та має підвищену суспільну небезпеку, особу ОСОБА_1 , суддя дійшов висновку про застосування адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 665,6 гривень.
Керуючись ст.ст. 27, 33-35, 130, 221, 280, 283-284, 294, 307, 308 КУпАП, суддя,
В задоволенні клопотань адвоката Мар'яш Л. В. про визнання доказів неналежними та недопустимими, про закриття провадження - відмовити.
Визнати винним та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (Отримувач: ГУК у Він.обл./Він.обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (ІВАN): UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК