Житомирський апеляційний суд
Справа №289/1813/25 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.
Номер провадження №33/4805/572/26
Категорія ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.
17 лютого 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі захисника Стрижака С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Стрижака Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення з урахуванням ст.36 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00 коп) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 24.09.2025, о 20:00 в с. Кочерів, АД Київ-Чоп 84 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , у якого під час руху на причепі розірвалося колесо, позаду нього рухався транспортний засіб Сітроен, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого потрапили уламки гуми, внаслідок чого автомобіль, який рухався позаду отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 б) ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, 24.09.2025, о 20:00 в с. Кочерів, АД Київ-Чоп 84 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , був учасником ДТП та під час оформлення матеріалів в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та реакцію відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Стрижак С.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на необґрунтованість та незаконність постанови. У заявленій скарзі посилається на відсутність у справі доказів керування автомобілем та зупинки працівниками поліції водія, оскільки відеозапис починається з моменту спілкування із ОСОБА_1 , який не перебуває за кермом авто. Також вважає, що працівник поліції в цілях «помсти», після спілкування з іншим поліцейським, оголосив ОСОБА_1 неіснуючі ознаки сп'яніння та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, що свідчить про безпідставність вимоги на проходження такого огляду. В ході розгляду справи захисник заявив клопотання про виклик інспектора УПП в Житомирській області Ніцевича Ю.В. для отримання пояснень, про залучення прокурора до участі у справі та витребування відомостей з Департаменту охорони здоров'я Житомирської обласної військової адміністрації.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що постанова суду першої інстанції ухвалена 31.10.2025, перша апеляційна скарга подана ОСОБА_1 своєчасно 06.11.2025 року, однак відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 27.11.2025 апеляційна скарга повернута особі, яка її подала, у зв'язку з відсутністю належного обґрунтування апеляційної скарги, та 03.12.2025 скарга подана повторно. Відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 22.12.2025 апеляційна скарга повернута через відсутність належного обґрунтування та остаточної подачі третьої скарги строк пропущений з поважних причин.
ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи не подавав, про поважність причин неявки не вказував. Його захисник Стрижак С.В. не висловив заперечень про можливість розгляду апеляційної скарги.
Для з'ясування обставин справи та дачі пояснень в судове засідання викликався потерпілий ОСОБА_2 , який будучи повідомленим належним чином, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність потерпілого та особи, стосовно, якої складено протокол, що відповідає ч.6 ст.294 КУпАП, зважаючи на стислі строки розгляду справи та присутність в засіданні захисника.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Стрижака С.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.п.2.3(б), 2.5 ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.
Так, з протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № та серії ЕПР1 №464137, №464154 від 24 вересня 2025 року вбачається, що 24.09.2025, о 20:00 в с. Кочерів, АД Київ-Чоп 84 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , у якого під час руху на причепі розірвалося колесо, позаду нього рухався транспортний засіб Сітроен, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якого потрапили уламки гуми, внаслідок чого автомобіль, який рухався позаду отримав механічні пошкодження , чим порушив п. 2.3 б) та 31.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Крім того, 24.09.2025, о 20:00 в с. Кочерів, АД Київ-Чоп 84 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , був учасником ДТП та під час оформлення матеріалів в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та реакцію відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.3б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Норми статті 124 КУпАП вказують, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягнуть за собою адміністративну відповідальність.
Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Вважаю, що судом першої інстанції вірно встановлено винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 та 2.3б Правил дорожнього руху України, на підставі наявних у справі доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464154 від 24 вересня 2025 року, в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.4-5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 (а.с.7); рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області Зайця Є. (а.с.9); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 464137 від 24 вересня 2025 року, в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП (а.с.16); письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.19); письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.с.20); схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.09.2025 (а.с.21).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв'язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.
З приводу апеляційних доводів сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а отже не є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються сукупністю вказаних доказів.
Окремо слід відзначити, що відповідно до наявних відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, останні, приїхавши на місце події за викликом 102 «ДТП без травмованих», що також зафіксовано в рапорті працівника поліції, виявили на узбіччі транспортний засіб з напівпричепом, біля якого перебував водій ОСОБА_1 , котрий оглядав авто, та особу якого було встановлено пізніше. В цей час попереду стояв автомобіль потерпілого Сітроен, д.н.з. НОМЕР_3 , та водій ОСОБА_2 . На прохання працівників поліції показати документи на транспортний засіб, водій відкрив двері з боку водія та дістав необхідні документи. В ході спілкування з працівниками поліції водій не заперечував факт нещодавнього керування автомобілем, зазначив, що дійсно в ході руху відірвалося колесо, він одразу зупинився та підібрав уламки. Також в ході розмови водій поводив себе агресивно, сперечався, кричав, на що працівники поліції зазначили, що його поведінка не відповідає обстановці (на відео 21 год. 17 хв.). Запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, зауваживши на наявні у нього додаткові ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, на що водій категорично відмовився, зазначивши, що їхати не буде, бо йому потрібно ремонтувати колесо (на відео 21 год. 29 хв.). Працівники поліції роз'яснили наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та повідомили про складання адміністративних матеріалів, які в подальшому оголосили ОСОБА_1 .
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та причетність до дорожньо-транспортної пригоди, який опосередковано узгоджується із наявним відеозаписом, а доводи скаржника у цій частині суд вважає необґрунтованими та розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності. Суд також виходить із того, що на місці пригоди в перші хвилини прибуття працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював жодних заперечень щодо керування транспортним засобом, навпаки пояснював, що дійсно під час руху лопнуло колесо, він зупинився аби забрати рештки, про що також одразу зазначив в своїх письмових поясненнях працівникам поліції (а.с.19). Також в письмових поясненнях ОСОБА_1 виклав, що позаду нього рухався водій на авто Сітроен і наїхав на рештки колеса, внаслідок чого пошкодив авто. Наголошував, що автомобіль потерпілого не дотримувався безпечної дистанції. Саме такі первинні покази ОСОБА_1 на думку суду є найбільш правдивими та достовірними, оскільки особливість психіки людини в перші секунди, хвилини після події не дозволяє їй за короткий проміжок часу вигадати чи спотворити дійсність життєвої ситуації та створити неправдиве алібі для себе, та не встигає сформувати у своїй уяві хибну версію минулої поведінки та правдоподібно повідомити про неї допитувача. Тому первинні покази та письмові пояснення водія ОСОБА_1 , які зафіксовані одразу на місці, на переконання суду, є найбільш правдоподібними, достовірними, узгоджуються з іншими доказами у справі та обґрунтовано враховано судом при розгляді справи.
Також згідно відеозапису ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції, що за кермом була інша особа, не вказував про наявність інших осіб у автомобілі, такі особи не перебували поруч з автомобілем на місце події.
Те, що на відеозаписі не зафіксовано безпосереднього моменту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є вірним, так як працівники поліції прибули на місце ДТП за викликом 102 на «ДТП без травмованих», проте з урахуванням сукупності інших доказів, дані з відеозапису не спростовують того, що останній керував транспортним засобом напередодні ДТП, під час якої лопнуло вантажне колесо, від уламків резини якого в ході руху було пошкоджено автомобіль потерпілого.
Також факт причетності ОСОБА_1 до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 24 вересня 2025 року та керування ним транспортним засобом підтверджується письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який зазначив, що рухався по трасі з м. Києва в напрямку м. Коростишів на авто Сітроен і попереду нього у фури лопнуло колесо, він наїхав на це колесо та пошкодив свій транспортний засіб. Схемою місця ДТП від 24.09.2025 підтверджені наявні пошкодження автомобіля Citroen C4 у вигляді пошкодження переднього бамперу, туманки, лівого охолодження двигуна, молдінгу лівої туманки. (а.с.20-21).
За вказаних обставин, апеляційний суд вважає безсумнівним та доведеним достатніми доказами факт виконання функцій водія, керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки DAF FT XF 105.460, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , вчинення дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Що стосується доводів сторони захисту про очевидну відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 на місці події, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп'яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння. При відсутності вказаних ознак сп'яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння.
На виконання вказаних вимог Інструкції працівниками поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, які були йому оголошені та відображені в протоколі, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя.
При цьому, посилання апелянта на не доведення у водія ознак сп'яніння є недоречним. Так, спочатку озвучені та в подальшому відображені поліцейськими в протоколі ознаки сп'яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп'яніння у водія та пред'являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР - пройти огляд.
Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп'яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп'яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або ухилення від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність ознак сп'яніння, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про помсту чи провокацію правопорушення з боку працівників поліції не знайшли свого підтвердження та спростовуються ретельно дослідженим відеозаписом, на якому чітко зафіксовано, що працівники поліції після прибуття на місце та з'ясування обставин ДТП зіткнулися із категоричною незгодою водія та його агресивною поведінкою. Після чого у поліцейського виникли сумніви у тверезості водія, та були виявлені первинні ознаки наркотичного сп'яніння. Вказані ознаки наркотичного сп'яніння були оголошенні та запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 категорично відмовився, пояснивши свою відмову необхідністю ремонтувати колесо. Дії поліцейських були послідовними, законними, спокійними, розсудливими, та максимально забезпечили водію самостійну та зважену реалізацію ним прав, передбачених статтями 266 та 268 КУпАП. Некоректні чи нецензурні вислови працівників поліції в службовому автомобілі або різкі відповіді водію не свідчать про мотиви особистої «помсти» та вигадку у водія неіснуючих ознак сп'яніння, оскільки з відеозапису вбачається, що на початковому етапі спілкування, у зв'язку з агресивною поведінкою водія, йому було оголошено, що його поведінка не відповідає обстановці.
Також суд визнав необґрунтованим клопотання захисника про необхідність залучення до участі у справі прокурора, оскільки залучення прокурора до судового розгляду справ в такій категорії адміністративних правопорушень не передбачене діючими нормами КУпАП.
Відносно клопотання сторони захисту про витребування з Департаменту охорони здоров'я Житомирської обласної військової адміністрації відомостей про перелік закладів охорони здоров'я, яким надано право огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння, та точне з'ясування найбільш територіально наближених закладів до місця події, то суд вважає його необґрунтованим з огляду на те, що матеріали справи дійсно містять направлення на проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а саме в КНП «ОМСЦ» ЖОР (а.с.7).
Між тим, оскільки ОСОБА_1 в цілому відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі, тому наявне у справі письмове направлення не є ключовим доказом при доведеності вини у формі відмови та не має значення для правильного вирішення справи, а тому з'ясування відомостей про найближчий заклад не буде мати жодного доказового сенсу.
Також суд вважав недоцільним виклик в судове засідання поліцейського УПП в Житомирській області ОСОБА_3 для дачі свідчень, оскільки наведений стороною захисту перелік питань більше зводиться до з'ясування внутрішнього мотиву поведінки поліцейського, а також до незгоди із його діями під час складання протоколу, та вочевидь через великий проміжок часу він може вже не пригадувати всіх подій, які в повному обсязі зафіксовані на нагрудному реєстраторі, що дає змогу суду і учасникам встановити всі суттєві обставини події. Можливе прибуття в судове засіданні працівника поліції - автора протоколу жодним чином не може спростувати наявні у справі докази та факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Наведені захисником доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих йому правопорушень, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
Клопотання адвоката Стрижака Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Стрижака Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: