пр. № 1-кс/759/1338/26
ун. № 759/3783/26
17 лютого 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102060000025 від 07.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.307 КК України, -
До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102060000025 від 07.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.307 КК України.
Клопотання прокурора мотивоване тим, що під час досудового розслідування встановлено, що на території міста Києва та Київської області діє організована група осіб, які здійснюють незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме наркотичного засобу кокаїн.
11.02.2026 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
11.02.2026 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України в порядку ст. 615 КПК України, затримано ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, проведено обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено: телефон блакитно-фіолетового кольору марки «Redmi»; банківська карта «monobank» НОМЕР_1 ; банківська карта універсальна «ПриватБанк» НОМЕР_2 ; банківська карта для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_3 .
11.02.2026 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, існує сукупність підстав та розумна підозра вважати, що вищезазначене майно є доказом злочину, а також факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку із чим необхідно запобігти можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слід врахувати те, що не накладення арешту на зазначені речі та документи призведе до того, що наявна на них інформацію може бути знищена, спотворена, прихована.
Поряд із викладеним, органом досудового розслідування встановлено, що вилучені речі та документи мають значення для досудового розслідування та відомості, щодо них є доказом фактів та обставин, які стосуються кримінального провадження.
Враховуючи викладене, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості, щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане, як доказ у суді - необхідно накласти арешт на зазначене майно із забороною володіння, розпоряджання та користування вказаним майном його власником.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, на вимогах клопотання наполягав.
Слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність прокурора та представника особи(третьої особи), у володінні якої знаходяться майно, про арешт якого ставиться питання.
Вивчивши зміст клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя встановив наступне.
Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102060000025 від 07.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.307 КК України.
В даному кримінальному провадженні, 11.02.2026 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається зі змісту клопотання та долучених до нього документів 11.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, проведено обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено: телефон блакитно-фіолетового кольору марки «Redmi»; банківська карта «monobank» НОМЕР_1 ; банківська карта універсальна «ПриватБанк» НОМЕР_2 ; банківська карта для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_3 .
11.02.2026 вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, накладення арешту з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оскільки прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та враховуючи, що майно на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є речовим доказом, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та з метою попередження настання інших наслідків, вважаю за необхідне клопотання задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 11.02.2026 під час обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме на: телефон блакитно-фіолетового кольору марки «Redmi»; банківську карту «monobank» НОМЕР_1 ; банківську карту універсальну «ПриватБанк» НОМЕР_2 ; банківську карту для виплат «ПриватБанк» НОМЕР_3 .
Ухвала виконується негайно, її оскарження не зупиняє виконання.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, без виклику яких постановлено ухвалу - протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1