САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/4021/25
Провадження № 1-кп/726/71/26
Категорія 94
11.02.2026 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025262020003640 від 05.11.2025, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров, Донецької області українця, громадянина України, не одруженого, з середньо-технічною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , не працюючого, із середньою освітою, раніше судимого:
- 01.10.2025 року Заставнівським районним судом Чернівецької області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
05.11.2025 близько, о 15 год 47 хв. обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «Дивоцвіт», який розташований по вул. Заводська, 44, в м. Чернівці, в умовах воєнного, введеного Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, діючи умисно, протиправно, повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, викрав із прилавка вказаного магазину: продукти харчування, а саме ковбасу марки «Міранда», в кількості 8 штук, загальна вартість, якої відповідно до висновку експерта від 20.11.2025 року № СЕ-19/126-25/14147-ТВ становить 4080,08 гривень, загальною масою 8,152 кілограм після чого, коли намагався, покинути зазначене приміщення магазину, не розрахувавшись за вказаний товар був виявлений робочим персоналом магазину, однак незважаючи на це, продовжив свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, покинувши з викраденим майном місце події, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_3 завдав ТОВ «ВАКО ТРЕЙД 10» майнову шкоду на загальну суму 4080, 08 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст. 186 КК України - визнав повністю. Пояснив, що всі обставини, викладені прокурором у пред'явленому обвинуваченні, що знайшли своє відображення в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Так, дійсно 05.11.2025 відкрито викрав з магазину «Дивоцін» 8 штук ковбаси «Міранда», при обставинах, вказаних у обвинуваченні. Шкодує про вчинене. Просив суворо не карати. Усвідомив протиправність своїх дій, а тому більше не вчинятиме правопорушень.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні, у зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України. Просила допитати обвинуваченого, потерпілого та дослідити матеріали кримінального провадження, що стосуються речових доказів, судових витрат та даних, які характеризують особу обвинуваченого. Щодо міри покарання, просила суд призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.4 ст. 186 КК України, у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. Також просила на підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.07.2024 та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, яке слід відбувати реально. Вирішити питання речових доказів та судових витрат, які стягнути з обвинуваченого.
Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи без її участі у зв'язку із зайнятістю та просить покарати обвинуваченого згідно із законом.
З'ясувавши думку учасників судового провадження, оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду не оспорювалися фактичні обставини справи, обвинувачений ОСОБА_3 правильно зрозумів зміст пред'явленого йому обвинувачення та погодився із ним, а в учасників процесу та суду відсутні сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, документів, що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.
При цьому, судом з'ясовано чи правильно учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Покази обвинуваченого, надані у судовому засіданні, послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду в правильності розуміння останнього змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які він надав суду вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із положеннями ст.ст. 349, 394 КПК України і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним в обвинувальному акті, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, доведена повністю, а останній вчинив вказане кримінальне правопорушення за обставин наведених у вироку.
З огляду на наведене, виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 4 ст. 186 КК України, так як він вчинив повторно та в умовах воєнного стану відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із такого.
Так, відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно і ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, що у відповідності до положень ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів; дані про особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку.
Окрім того, суд враховує і те, що ОСОБА_3 має місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Відповідно до даних Висновку судово-психіатричного експерта № 1572 від 18.11.2025 ОСОБА_3 на даний час ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, може усвідомлювати свої дії та керувати ними; на період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, ОСОБА_3 ознак хронічного психічного захворювання, недоумства та ознак іншого, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.м.к.п. 130, 132, 147-148).
Обставинами, згідно із ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , що визначено п.1 ч.1 ст. 67 КК України судом не встановлено.
Таким чином, виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
З огляду вищевикладене та враховуючи позицію представника потерпілого, яка просила суд покарати обвинуваченого згідно із законом, особу обвинуваченого, те що він раніше судимий за вчинення умисного, корисливого кримінального правопорушення, належних висновків для себе не зробив та під час іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення, а тому суд не вбачає підстав для застосування щодо обвинуваченого ст. 69 КК України та вважає, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, у зв'язку з чим ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ст.ст. 186 ч.4 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Те, що обвинувачений не вперше притягується до кримінальної відповідальності, знову вчинив кримінальне правопорушення, в період іспитового строку, в даному випадку є підставою для застосування положень ч.1 ст. 71 КК України та неможливості застосування ст. 75 КК України.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, суд вважає за необхідне частково приєднати невідбуте покарання за вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 04.07.2024 та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.
Суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, вважає що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, таке саме таке остаточне покарання у виді реального позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме як його особі, так і характеру вчиненого ним кримінального правопорушення, буде достатнім для досягнення, передбачених ст. 50 КК України, цілей покарання, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а тому суд не знаходить підстав для його зміни до набрання викроком законної сили.
Інші процесуальні витрати, у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не було заявлено.
Витрати на залучення експертів, проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/126-25/14147-ТВ від 20.11.2025 у розмірі 1337 грн 10 коп, слід стягнути із ОСОБА_3 , відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України.
Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 100, 124, 337, 348, 369-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання, у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 01.10.2025 та остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.
Міру запобіжного заходу, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили, залишити раніше обрану у виді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 05.11.2025 року, 18.40 год.
Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 1 337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн. 10 коп.
Речові докази, а саме: DVD диск з відеозаписами, який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження; 4 палки ковбаси - повернути за належністю представнику потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Садгірський районний суд м. Чернівці.
Головуючий суддяОСОБА_1