Справа № 715/484/26
Провадження № 2-а/715/12/26
про залишення адміністративного позову без руху
18 лютого 2026 року с. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуркан В.В., розглянув адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біла Уляна Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Розглянувши подану заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з наступних підстав.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішення суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом 10 днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Постанова №3934 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП складена 26.05.2025. Позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду. Позивач зазначає, що 13.12.2025 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження і лише 16.12.2025 у Глибоцькому відділі ДВС отримав постанову №3934 від 26.05.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно з постановою №3934 від 26.05.2025 ОСОБА_1 повідомлений про час і місце розгляду справи. На складання адміністративного протоколу додано: протокол ЧРТЦК №2/767 від 15.05.2025, паспорт громадянина України. Доказів в обґрунтування правомірності своїх дій правопорушником не надано.
Отже, судом встановлено, що позивач належним чином був повідомлений про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2025, тобто позивач достовірно знав про існування складеного протоколу і про призначення адміністративної справи до розгляду на 15.05.2025.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 (п. 27) «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не подав письмових заперечень проти протоколу тощо.
Десять днів для позивача для оскарження постанови №3934 від 26.05.2025 відповідно сплило для позивача 05.06.2025. Позов до суду подано лише 16.02.2026. Позивачем на зазначено, які саме ним вживались заходи, щоб дізнатись про стан, складного щодо нього, адміністративного провадження.
Відповідно до ст. 123 ч. 1 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У контексті наведеного, Верховний Суд у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 560/1976/19 також зауважив, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, позивачем не зазначено істотних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Крім цього, з наданих суду документів вбачається, що позивач звертався двічі до Шевченківського районного суду м. Чернівці з анлогічними позовними вимогами. При цьому ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.12.2025 року, вказаний адміністративний позов був залишений без руху, оскільки його було подано без додержання вимог, встановлений у п. 5 ч.5 ст. 160, ч.1 ст. 123 КАС України, а ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2026 року, вказану позовну заяву повернуто позивачу.
Крім цього ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.01.2026 року, аналогічний адміністративний позов повторно був залишений без руху, оскільки його було подано без додержання вимог, встановлений у п. 5 ч.5 ст. 160, ч.1 ст. 123 КАС України, а ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 лютого 2026 року, вказану позовну заяву повернуто позивачу з причин відсутності поважних причин пропущеного строку на звернення до суду.
Разом з тим, позивач ці ухвали не оскаржив та скористався своїм правом на повторне звернення до суду, а тому з огляду вищевказані обставини, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до заяви інших доказів поважності причин пропуску строку на оскарження постанови в суді, надання доказів поважності причин неможливості явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд адміністративної справи або доказів поважності причин не подання письмових заперечень проти протоколу, з огляду на те, що позивач був повідомлений про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення від 15.05.2025, тобто позивач достовірно знав про існування складеного протоколу і про призначення адміністративної справи до розгляду на 26.05.2025.
Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
За змістом частин першої, другої статті 132 КАС України, судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом № 3674-VI "Про судовий збір".
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, тому має сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Біла У.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 позовну заяву подала до суду через систему «Електронний суд».
Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі- застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивачу слід сплатити 532,48 гривень несплаченого ним судового збору за подання позову на рахунок: код ЄДРПОУ Глибоцького райсуду 02885623, УДК у Глибоцькому районі, код отримувача 37836095, ГУДКУ у Чернівецькій області, МФО 899998, № доходного рахунку щодо сплати судового збору UA838999980313131206000024305, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
За таких обставин суд уважає, що адміністративний позов слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 241, 248 КАС України,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Біла Уляна Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху, про що повідомити позивача.
Надати позивачу з дня отримання копії ухвали 5 днів для виправлення вказаних недоліків.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: