Провадження № 1-кп/714/37/26
ЄУН : 714/823/25
"18" лютого 2026 р. м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області у складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю : секретаря судових засіданьОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62023240050000189 відносно
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черкаси, мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, не працюючий, в силу статті 89 КК України раніше не судимий, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 27 квітня 2025 року близько 14 год. 15 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проходячи повз господарства ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_1 , безпричинно, з хуліганських спонукань, ігноруючи загальні правила поведінки, моральності, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, став наносити руками та ногами удари по металевих воротах господарства останньої, а після того як на дорогу вибігли потерпіла, свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші невстановлені органом досудового розслідування особи, які намагалися у словесній та фізичній формі припинити хуліганські дії обвинуваченого, останній на їх вимоги не реагував, тривалий час чинив їм фізичний опір та продовжував наносити ногами та руками удари по металевих воротах, які пошкодив, розмір матеріальних збитків яких становить 1110 грн.
З метою припинення хуліганських дій ОСОБА_4 , потерпіла разом із свідками та іншими невстановленими особами, повалили останнього на землю, пов'язали руки й ноги мотузкою, та стали чекати на працівників поліції.
Після як на місце події прибули працівники поліції, оперуповноважений ЗС №4 ВКП ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 та старший слідчий відділення № 2 (м. Герца) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_10 , які перебували у форменному одязі з шевронами, погонами, іншими відповідними атрибутами, та у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків почали оформлювати матеріали щодо обставин, які мали місце, а саме, відібрання заяви та пояснення в очевидців події, обвинувачений ОСОБА_4 , на продовження своєї протиправної поведінки, почав поводити себе агресивно та діючи умисно, усвідомлюючи що ОСОБА_9 є працівником поліції, підбіг до ньогота умисно завдав йому один удар ногою в область правої гомілки, чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_11 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 296 та ч. 2 ст. 345 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 , свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та суду показав, що у той день був на похоронах знайомого після чого, вживав алкоголь. Повертаючись дорогою додому, будучи роздратованим через смерть знайомого, підійшов до воріт господарства потерпілої та з огляду на стан сп'яніння почав руками та ногами наносити удари по металевих воротах. Тоді, на дорогу вийшли потерпіла та інші люди, які зробили йому зауваження щодо припинення своїх протиправних дій, однак через стан сп'яніння, не придав цьому значення і продовжував наносити удари по металевих воротах. Усіх подробиць не пам'ятає, але пригадує що штовхав руками потерпілу, свідків які намагалися його заспокоїти. Після того, як на місце приїхали працівники поліції, він не придаючи значення наніс один удар ногою у пах поліцейському. Про вчинене шкодує та розкаюється. Шкоду потерпілим відшкодував повністю. З огляду на вказане та незадовільний стан здоров'я просив не позбавляти його волі.
Потерпіла ОСОБА_5 за обставин належного повідомлення в судове засідання не з'явилася, однак згідно наданої суду заяви просила провести судовий розгляд у її відсутності. Водночас послалася на те, що обвинувачений відшкодував шкоду, претензій до нього не має.
Потерпілий ОСОБА_9 також надав суду заяву щодо проведення судового розгляду у його відсутності.
Суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати інші докази, щодо обставин вчинення ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, оскільки ніхто з учасників процесу вказані обставини не оспорює.
Враховуючи вищенаведені, суд доходить висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_11 та кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, так як обвинувачений грубо порушив громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства яке супроводжувалось особливою зухвалістю пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії та умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд у відповідності зі статтями 50, 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини що пом'якшують і обтяжують покарання. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, судом враховано те, що обвинувачений задовільно характеризується за місцем проживання, з часу попередньої судимості пройшло більш ніж 20 років, за цей період до кримінальної адміністративної відповідальності не притягувався, має незадовільний стан здоров'я, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Як пом'якшуючі покарання обвинуваченого обставини, суд згідно ст. 66 КК України визнає його щире каяття у вчиненому, сприяння органу досудового розслідування у розкритті злочину.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_11 , а саме його задовільної характеристики за місцем проживання, відомостей про відсутності судимостей, обставин які пом'якшують покарання обвинуваченого щодо його щирого каяття, сприяння органу досудового слідства у розкритті кримінального правопорушення та відшкодування завданих збитків, суд, виходячи з загальних засад призначення покарання щодо його необхідності й достатності, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_11 покарання у вигляді позбавлення волі застосувавши відносно нього вимоги ст. 75 КК України і поклавши на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років ;
- за ч. 2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбуття призначеного вказаним вироком покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки за умов якщо він протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 :
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання ;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі :
DVD-диски з відеозаписом нагрудних камер поліцейських та відеозаписом з камер відеоспостереження - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: