Справа № 711/9043/25
Провадження № 2/712/859/26
18 лютого 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого - судді Пономаря В.О.,
за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Кредит Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 101553822 від 20.06.2024 в загальній сумі 10 877 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101553822 (далі - кредитний договір). В подальшому, 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кридет Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до витягу із реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10 877 грн, із яких: 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 880 грн 80 коп. - заборгованість за відсотками, 345 грн -заборгованість за комісією, 3 651 грн 20 коп. - заборгованість за неустойкою. Оскільки відповідач не виконує свого зобов'язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість в загальній сумі 10 877 грн, а також судовий збір по справі та витрати на професійну правничу допомогу.
Від відповідача заперечень проти позову не надходило.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2025 вищезазначену цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.10.2025 відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви зазначивши, що просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судової повістки-повідомлення за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв'язку, яка повернулась без вручення відповідачу з причин відсутності адресата за вказаною адресою. Крім того, додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом направлення смс-повідомлення (доставлено 29.10.2025 та 15.01.2026) та шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Статтею 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін (ст. 12, 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20.06.2024 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавцем, товариством) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено кредитний договір № 101553822, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 555674.
Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець зобов'язується на строком на 345 днів з 20.06.2024 до 31.02.2025 надати позичальнику грошові кошти у сумі 3 000 грн, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування ним, а також виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором.
Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною ставкою у розмірі 511 % річних, яка є незмінною протягом всього строку кредитування.
Комісія за надання кредиту становить 345 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 % від суми кредиту одноразово в момент його видачі.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 .
Так, на виконання кредитного договору № 101553822 від 20.06.2024 товариство 20.06.2024 перерахувало позичальнику кредитні кошти в сумі 3 000 грн на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 91329943 віл 20.06.2024.
Пунктом 3.2.6 договору сторони погодили, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати свої права на цим договором на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Між ТОВ «Мілоан» (кредитором) та ТОВ «ФК «Кредит Капатіл» (новим кредитором) укладено договір відступлення прав вимоги № 112-МЛ/Т від 24.09.2024, відповідно до якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеним між кредитором і боржниками, в тому числі право вимоги за кредитним договором № 101553822 від 20.06.2024, укладеним з ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким складає 10 877 грн, з яких 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 880 грн 80 коп. - заборгованість за відсотками, 345 грн - заборгованість за комісією, 3 651 грн 20 коп. - заборгованість за неустойкою, оскільки оплата за таким кредитом останнім не здійснювалась.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
За змістом ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 101553822 від 20.06.2024, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 555674. На підставі такого договору відповідачем 20.06.2024 отримані кредитні кошти в сумі 3 000 грн, які він зобов'язувався повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом та комісією за його видачу, але в порушення умов договору не зробив цього.
Що стосується позовних вимог позивача в частині стягнення із відповідача неустойки у розмірі 3 651 грн 20 коп., то слід зазначити наступне.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.
Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки неустойка за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 3 651 грн 20 коп. нарахована відповідачу в період дії в Україні воєнного стану, тобто в період коли відповідач є звільненим від сплати такої неустойки, підстави для її стягнення із відповідача на користь позивача відсутні.
А тому, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення на суму 7 225 грн 80 коп., яка включає заборгованість за основною тілом кредиту - 3 000 грн, заборгованість за комісією - 345 грн та заборгованість за відсотками - 3 880 грн 80 коп.
При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не було надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 609 грн 20 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог із розрахунку: 2 422 грн 40 коп. /сума сплаченого судового збору/ х 66,43 % /відсоток на який задоволено позовні вимоги/ = 1 609 грн 20 коп.)
Стосовно заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 8 000 грн до позовної заяви позивачем додано договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між Адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит Капітал», акт наданих послуг № Д/2279 від 20.08.2025 та детальний опис наданих послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Верховний Суд у постанові від 19.02.2024 у справі № 490/7096/21 та від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22.05.2024 у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.2024 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу суд бере до увагу, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо усної консультації, правового аналізу та підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин.
Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 657 грн 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3-5, 10, 12 - 13, 19, 76-81, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101553822 від 20.06.2024 в сумі 7 225 (сім тисяч двісті двадцять п'ять) грн 80 (вісімдесят) коп., судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн 20 (двадцять) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 657 (дві тисячі шістсот п'ятдесят сім) 20 (двадцять) коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 18.02.2026.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, м. Львів
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Пономар