Р. С. З. № 30
про відкриття провадження у цивільній справі
17 лютого 2026 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області Костенко Андрій Іванович, розглянувши матеріали за позовом заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та повернення права,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання договору недійсним та повернення права.
На підставу своїх вимог спирається на те, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 72023101100000012 від 10.10.2023 встановлено наступне.
Майор медичної служби ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (зі змінами), пункту 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 в частині нарахування та виплати (документального оформлення) підпорядкованим військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі до 30 000 гривень, пунктів 1.3, 1.5, 1.7 Порядку організації в системі Міністерства оборони України внутрішнього контролю та управління ризиками, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 02.04.2019 № 145, підпункту 3.1.3 пункту 3 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300 «Про затвердження Положення про, військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, перебуваючи на посаді начальника 23 військової санітарної летючки (далі - НОМЕР_2 ВСЛ), будучи військовою службовою особою, діючи з кримінальною протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бездіяльності, хоча повинен був і міг їх передбачити, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, в умовах воєнного стану, у період часу з березня 2023 року по жовтень 2023 року, перебуваючи за місцем дислокації НОМЕР_2 ВСЛ за адресою: АДРЕСА_1 , не перевіривши відомості, що документально підтверджують виконання підлеглими військовослужбовцями бойових (спеціальних), завдань, видав безпідставні накази як начальник НОМЕР_2 Військової санітарної летючки щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям НОМЕР_2 ВСЛ за лютий - вересень 2023 року.
На підставі вказаних наказів про виплату додаткової винагороди з березня 2023 року по жовтень 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) безпідставно здійснювалось нарахування та виплата, вказаним вище військовослужбовцям НОМЕР_2 ВСЛ, яка перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн., за виконання бойових (спеціальних) завдань з лютого 2023 року по вересень 2023 року, що призвело до спричинення матеріальної шкоди (збитків) державі в особі військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 15 490 213, 91 грн., що у п'ятсот і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та відповідно до примітки 2 статті 425 КК України є тяжкими наслідками.
За вказаних обставин 07.08.2025 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.08.2025 у справі № 752/1752/24 стосовно ОСОБА_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 56 днів, із забороною залишати місце проживання цілодобово за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора та суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту на випадок оголошення повітряної тривоги, до 07.10.2025 включно.
Разом з тим, з 07.06.2024 у приватній власності ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.06.2024, зареєстрованого у реєстрі за № 1822 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., та рішення про державну реєстрацію прав від 07.06.2024 № 73537467 прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., перебувала трикімнатна квартира загальною площею 94,1 кв.м., розташована за адресою:. АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2950258971060).
У подальшому, 26.08.2025 ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що він притягується до кримінальної відповідальності за недбале ставлення до військової служби, що спричинило збитків державі в особі військової частини НОМЕР_1 в розмірі 15 490 213, 91 грн., та йому заборонено цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою уникнення примусового відчуження майна для погашення грошових зобов'язань у майбутньому, без дозволу слідчого, прокурора та суду порушив вимоги ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.08.2025 у справі № 752/1752/24, залишив місце проживання, прибув до с. Маньківка Уманського району Черкаської області та звернувся до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхи О.В., у присутності якої ОСОБА_1 , укладено договір дарування квартири, зареєстрований в реєстрі під № 1639, відповідно до якого трикімнатна квартира загальною площею 94,1 кв.м., розташована за адресою:; АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2950258971060) вартістю 75 000 грн., перейшла у власність матері ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ), про що приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Завірюхою О.В., того ж дня внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під № 61244741.
Зазначений факт порушення ОСОБА_1 , запобіжного заходу підтверджується ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.10.2025 у справі № 357/15619/25.
30.09.2025 прокурором до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області направлено для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 72023101100000012 від 10.10.2023 стосовно ОСОБА_1 , за ч. 4 ст. 425 КК України, разом з цивільним позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_3 , про стягнення 15 490 213,91 грн., завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, розгляд яких у справі № 357/15619/25 триває.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, прокурор вважає, що дії ОСОБА_1 , по відчуженню належної йому квартири своїй матері ОСОБА_4 , за наявності встановленої досудовим розслідуванням шкоди, заподіяної з вини ОСОБА_1 , Міністерству оборони України, військовій частині НОМЕР_1 , вказують на те, що оспорюваний правочин вчинено всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) та з метою уникнення примусового відчуження майна для погашення грошових зобов'язань у майбутньому.
Так, ОСОБА_5 , 26.08.2025 відчужуючи належне йому на праві власності зазначене нерухоме майно - квартиру після повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення на користь своєї матері, знав про те що він притягується до кримінальної відповідальності за заподіяння шкоди військовій частині НОМЕР_1 , а тому міг передбачити негативні наслідки для себе щодо звернення стягнення на належне йому майно у випадку ухвалення обвинувального вироку суду та задоволення цивільного позову; після відчуження спірного майна у ОСОБА_1 ,відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відшкодувати заподіяну з його вини шкоду.
Наведені підстави відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) свідчать про невідповідність спірного правочину принципу добросовісності, про зловживання правом під час його укладення (статті 3, 13 ЦК України) та необхідність визнання його недійсним.
На час пред'явлення даного позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно трикімнатна квартира загального площею 94,1 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2950258971060), зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
На час пред'явлення даного позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у ОСОБА_1 (РНОКНП НОМЕР_5 ) нерухоме майно у власності відсутнє, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -
Відкрити провадження в цивільній справі №701/162/26 за позовом заступника керівника Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та повернення права.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 10 березня 2026 року о 10 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще Маньківка Маньківського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 10 березня 2026 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 10 березня 2025 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А. І. Костенко