Справа № 635/923/26
Провадження № 1-кс/635/816/2026
16 лютого 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника- адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42025222050000142 від 26.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.309, ч.1 ст.358, ч.3 ст.357, ч.5 ст.407 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №42025222050000142 від 26.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.309, ч.1 ст.358, ч.3 ст.357, ч.5 ст.407 КК України.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувальний акт не містить посилання на безпосередню подію кримінального правопорушення, не визначено час, місце, спосіб та інші обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, що в свою чергу є обов'язковим згідно ст. 91 КПК України. ОСОБА_6 обвинувачується в незаконному заволодінні будь-яким способом важливим особливим документом, тобто в кримінальному правопорушенні-проступку, передбаченому ч. 3 ст. 357 КК України. Якщо прокурор у самому тексті обвинувачення офіційно стверджує, що час, місце та спосіб не встановлені, він фактично констатує порушення ним же вимог ст. 91 КПК. Таке "обвинувачення" є гаданням на кавовій гущі, а не юридичним фактом, від якого особа може захищатися, прокурор самоусувається від виконання покладеного на нього статтею 92 КПК обов'язку доводити обвинувачення, перекладаючи його по суті на суд. Прокурор стверджує, що подія була, але коли, де і як вона відбулася - невідомо. Це позбавляє обвинуваченого можливості надати алібі або спростувати спосіб заволодіння документом. Такий акт не може бути фундаментом для судового розгляду. Формулювання обвинувачення викладено таким чином, що не містить посилання на безпосередню подію кримінального правопорушення, не визначено час, місце, спосіб та інші обставини, що мають значення для правильної кваліфікації дій обвинуваченого. Обвинувачення викладено прокурором неконкретно та таким чином, що з нього неможливо встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні в розумінні статті 91 КПК України за кримінальним правопорушенням інкримінованим обвинуваченому діянь, не є достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Реєстр матеріалів досудового розслідування має низку грубих порушень кримінального процесуального законодавства, які перешкоджають суду розпочати підготовче провадження.
Реєстр не містить посилання на всі процесуальні рішення, прийняті під час досудового розслідування, зокрема в реєстрі не зазначено реквізити судових рішень слідчих суддів та реквізити обвинувального акту щодо ОСОБА_6 .
Враховуючи той факт, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказано реквізитів судових рішень, зокрема, щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому, а також реквізитів обвинувального акту, суд позбавлений можливості перевірити у підготовчому судовому засіданні наявність підстав для продовження тримання під вартою, а також дотримання прокурором процесуальних строків досудового розслідування.
Одночасно з цим до реєстру матеріалів досудового розслідування в розділі процесуальні рішення включено численні клопотання, які за своєю природою не є формою процесуального рішення, відповідно до приписів ст. 110 КПК.
Реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі «Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування» не містить всіх застосованих у провадженні заходів.
Зокрема, 20.01.2026 Слобідським районним судом м. Харкова було продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.02.2026 та встановлено йому альтернативний захід у вигляді застави в розмірі 665 600 грн.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, пояснивши, що підстав для повернення обвинувального акта немає, він повністю відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Обвинувачений та його захисник підтримали клопотання, просили задовольнити. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 також зазначив, що в примірнику обвинувального акту, який було йому вручений, дата народження обвинуваченого відмінна від дати народження, що зазначена в примірнику обвинувального акту, направленого до суду. Просив постановити окрему ухвалу з приводу численних порушень при складанні обвинувального акта, внести відомості в ЄРДР, порушити дисциплінарне провадження відносно прокурора ОСОБА_7 .
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає з таких підстав.
За змістом частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Суд зазначає, що формулювання обвинувачення та виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які зазначенні в обвинувальному акті, містять посилання прокурора на вчинення обвинуваченими інкримінованих ними злочинів, за обставин, які він вважає встановленими під час досудового розслідування. Цей обвинувальний акт має за змістом чітку структуру, а саме формулювання обвинувачення, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням місця, часу та способу вчинення кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що доведення обґрунтованості обвинувачення покладається на прокурора, а суд, відповідно до норм ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що узгоджується з нормами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, прокурор має процесуальну можливість змінити обвинувачення в порядку статті 338 КПК України в ході судового розгляду кримінального провадження.
Суд зазначає, що в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин, формулювання та кваліфікація дій обвинуваченого, а тому приходить до висновку, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті відповідає вимогам КПК України, у зв'язку з чим доводи сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України судом до уваги не приймаються.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Викладені обставини свідчать також про відсутність підстав для поставлення окремої ухвали, бо порушення, на які посилається адвокат ОСОБА_5 , не знайшли свого підтвердження, а наявність розбіжності в даті народження обвинуваченого є технічною опискою при складанні обвинувального акту та не свідчить про вчинення дисциплінарного або кримінального правопорушення.
Крім того, захисник не позбавлений можливості самостійно звернутися до відповідних органів щодо притягнення до відповідальності певних посадових осіб органів прокуратури.
Керуючись ст.ст. 22, 291, 314 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурора - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про постановлення окремої ухвали - відмовити.
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 18.02.2026.
Суддя ОСОБА_1